Репозитарій Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури

Історія формування й становлення арт-ринку як інструменту обміну культурними цінностями: його форми, складові та вплив на художні процеси

Показати скорочений опис матеріалу

dc.contributor.author Абраменко, Богдана Олександрівна
dc.contributor.author Abramenko, Bohdana
dc.date.accessioned 2026-07-08T07:14:53Z
dc.date.available 2026-07-08T07:14:53Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.citation Абраменко Б. О. Історія формування й становлення арт-ринку як інструменту обміну культурними цінностями: його форми, складові та вплив на художні процеси : кваліфікац. робота на здобуття освітнього ступеня магістр за спец. 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» ОНП «Мистецтвознавство. Теорія та історія мистецтва» / Богдана Олександрівна Абраменко ; НАОМА, каф. теорії та історії мистецтва ; наук. кер. Олена Степанівна Кашшай ; рец. Вероніка Іванівна Зайцева. Київ, 2025. 86 с. en_US
dc.identifier.uri http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/1263
dc.description.abstract Мета магістерської роботи полягає у з’ясуванні етапів еволюції європейського арт-ринку від Голландії XVII ст. до цифрових платформ початку XXI ст. та визначенні впливу ринкових механізмів на трансформацію художніх напрямів і статусу митця. У Вступі обґрунтовано актуальність вивчення арт-ринку як соціокультурної системи, де поєднуються економічні й естетичні процеси; сформульовано мету, об’єкт, предмет і поставлено завдання дослідження. У Першому розділі «Історіографія, джерельна база, методи дослідження» проаналізовано стан наукової розробки проблеми, описано джерельний корпус (архіви гільдій, аукціонні каталоги, статистичні звіти Art Basel, Spilne Art), з’ясовано методологію міждисциплінарного підходу та доведено необхідність інтеграції українського матеріалу у світовий контекст. У Другому розділі «Історичні передумови та формування арт-ринку» розглянуто соціально-економічні чинники становлення трьох базових моделей: голландської «масової» (XVII ст.), французької салонно-дилерської (XVIII–XIX ст.) та британської аукціонно-правової (XVIII–XIX ст.); визначено їхній внесок у вироблення сучасних інституцій та описано взаємозв’язок між ринковою інфраструктурою й жанровими пріоритетами живопису. У Третьому розділі «Арт-ринок як інструмент обміну культурними цінностями та його вплив на художні процеси» досліджено інституційні складові (дилер, галерея, аукціон, меценат), встановлено їхні функції у ланцюгу «виробництво – первинний продаж – вторинний продаж – легітимація», проаналізовано дилему комерціалізації й творчої свободи на прикладі імпресіоністів та показано переміщення центру арт-ринку до Нью-Йорка у ХХ ст. У Четвертому розділі «Локальні особливості: український контекст формування колекцій» досліджено сучасний стан українського арт-ринку, описано роль приватних аукціонів, галерей і меценатських ініціатив, визначено перспективи інтеграції українських художників у глобальний обіг та розглянуто вплив державної культурної політики. Структура основного тексту роботи складається зі вступу, чотирьох розділів та висновків (78 с.), списку використаних джерел (40 позицій). Загальний обсяг магістерської роботи – 86 с. Наукова новизна полягає у першому комплексному порівнянні трьох європейських історичних моделей арт-ринку, введенні до обігу українських архівних даних приватних аукціонів 1990-х та узагальненні впливу диджиталізації на механізми обміну культурними цінностями. Практичне значення полягає у можливості використання результатів під час розроблення освітніх курсів, музейних експозицій, культурної дипломатії й нормативного регулювання арт-ринку України. Кваліфікаційна магістерська робота виконана самостійно та не містить плагіату. The thesis analyses the evolution of the European art market from the Dutch model of the seventeenth century to early twenty-first-century digital platforms and identifies how market mechanisms have transformed artistic trends and the social status of the artist. In the Introduction the relevance of examining the art market as a socio-cultural system that integrates economic and aesthetic processes is substantiated; the aim, object, subject and research tasks are formulated. Chapter 1, “Historiography, Source Base and Research Methods,” examines the state of scholarly inquiry, describes the source corpus (guild archives, auction catalogues, Art Basel and Spilne Art statistics), and outlines an interdisciplinary methodology, showing the need to integrate Ukrainian material into the global discourse. Chapter 2, “Historical Preconditions and the Formation of the Art Market,” considers the socio-economic factors that shaped three key models: the Dutch mass-production market (XVII c.), the French salon–dealer system (XVIII–XIX c.) and the British auction-legal standardisation (XVIII–XIX c.); their contribution to today’s institutions is defined, and the interdependence between market infrastructure and genre priorities is explained. Chapter 3, “The Art Market as an Instrument of Cultural Exchange and Its Impact on Artistic Processes,” investigates institutional components (dealer, gallery, auction house, patron), establishes their functions in the chain “production – primary sale – secondary sale – legitimisation,” and analyses the tension between commercialisation and artistic freedom through the case of Impressionism. The shift of the market centre to New York in the twentieth century is demonstrated. Chapter 4, “Local Specificity: The Ukrainian Context of Collection Building,” explores the current state of the Ukrainian art market, describes the role of private auctions, galleries and patronage initiatives, assesses prospects for integrating Ukrainian artists into global circulation and considers the influence of state cultural policy. Structure of the thesis. The main text consists of an introduction, four chapters and conclusions (78 pp.), a list of references (40 entries) are appended. Total length – 86 pp. Scientific novelty. For the first time, a comparative synthesis of three European historical art-market models is offered; previously unstudied Ukrainian auction archives of the 1990s are introduced; and the impact of digitalisation on mechanisms of cultural exchange is outlined. Practical significance. The findings can be applied in university courses, museum practice, cultural-diplomacy projects and in drafting regulations for the Ukrainian art market. The Master’s thesis has been completed independently and contains no plagiarism. en_US
dc.language.iso other en_US
dc.subject арт-ринок en_US
dc.subject дилер en_US
dc.subject аукціон en_US
dc.subject галерея en_US
dc.subject меценатство en_US
dc.subject імпресіонізм en_US
dc.subject глобалізація en_US
dc.subject NFT en_US
dc.subject українське колекціонування en_US
dc.subject art market en_US
dc.subject dealer en_US
dc.subject auction en_US
dc.subject gallery en_US
dc.subject patronage en_US
dc.subject Impressionism en_US
dc.subject globalisation en_US
dc.subject Ukrainian collecting en_US
dc.title Історія формування й становлення арт-ринку як інструменту обміну культурними цінностями: його форми, складові та вплив на художні процеси en_US
dc.title.alternative The History of the Formation and Development of the Art Market as an Instrument of Cultural Exchange: Its Forms, Components, and Impact on Artistic Processes en_US
dc.type Other en_US


Долучені файли

Даний матеріал зустрічається у наступних фондах

Показати скорочений опис матеріалу