Abstract:
Кваліфікаційну роботу присвячено концептуальним практикам у мистецтві Києва 1960—1980-х рр. та з'ясуванню, у якому значенні поняття «концептуальне» правомірно застосовувати до цього матеріалу. Проаналізовано стан наукової розробки теми, розглянуто передумови й теоретичні засади західного концептуалізму та реконструйовано культурно-політичні умови УРСР, що визначали можливості існування таких практик. Сформульовано критерії «концептуального» для українського контексту. Проаналізовано концептуальну складову у творчості Олександра Дубовика, Валерія Ламаха, Миколи Трегуба та Федора Тетянича. Встановлено, що попри всю відмінність їхні практики поєднує підпорядкування образу понятійній цілості, вагома роль слова та тяжіння до системного, духовно навантаженого мислення. Зроблено висновок, що київські концептуальні практики постали не як наслідування західних моделей, а як самобутній різновид концептуального мислення, у якому пріоритет ідеї поєднувався з відданістю образу.
The qualifying work is devoted to conceptual practices in the art of Kyiv of the 1960s–1980s and to clarifying in what sense the notion of "the conceptual" may legitimately be applied to this material. The state of scholarship on the topic is analysed, the preconditions and theoretical foundations of Western conceptualism are examined, and the cultural-political conditions of the Ukrainian SSR that shaped the possibilities for such practices are reconstructed. The criteria of "the conceptual" for the Ukrainian context are formulated. The conceptual component in the work of Oleksandr Dubovyk, Valerii Lamakh, Mykola Trehub, and Fedir Tetianych is analysed. It is established that, despite all their differences, these practices are united by the subordination of the image to a conceptual whole, the significant role of the word, and a gravitation toward systematic, spiritually charged thinking. It is concluded that Kyiv conceptual practices emerged not as an imitation of Western models but as an original variety of conceptual thinking in which the priority of the idea was combined with fidelity to the image.
