Кураторські практики в мистецтві США 1950—1960-х років: внесок Клемента Ґрінберга у популяризацію абстрактного експресіонізму

Abstract

Кваліфікаційну бакалаврську роботу присвячено дослідженню кураторських практик в американському мистецтві 1950—1960-х років крізь призму теоретичної та практичної діяльності Клемента Ґрінберга (Clement Greenberg, 1909—1994). Проаналізовано інституційний та ідеологічний контекст формування нью-йоркської мистецької сцени доби Холодної війни: досліджено роль Музею сучасного мистецтва (МоМА) під керівництвом Альфреда Барра-молодшого, приватних фондів — Фонду Рокфеллера та Фонду Форда, а також Конгресу за свободу культури (Congress for Cultural Freedom) у міжнародному просуванні американського мистецтва. Розглянуто абстрактний експресіонізм як внутрішньо різноманітний художній феномен, що об'єднував напрями «живопису дії» (action painting) та «живопису колірного поля» (color field painting), на прикладі творчості Джексона Поллока, Марка Ротка та Віллема де Кунінга. Визначено теоретичні засади формалізму Клемента Ґрінберга: принцип медіальної специфічності, поняття «чистоти» мистецтва, опозицію авангарду і кітчу, а також його полеміку з Гарольдом Розенбергом і Мейєром Шапіро. Проаналізовано виставку «Post-Painterly Abstraction» (Los Angeles County Museum of Art, 1964) як єдиний безпосередній кураторський проєкт Клемента Ґрінберга, реалізований за принципом «білого куба». Досліджено структурно-парадоксальний зв'язок між формалістичною теорією критика та культурною дипломатією США: встановлено, що декларована аполітичність абстрактного експресіонізму перетворювала його на ефективний ідеологічний аргумент у протистоянні радянському соціалістичному реалізму, попри те що сам Клемент Ґрінберг не виступав свідомим ідеологом. Наукова новизна дослідження полягає у першому в українському мистецтвознавстві комплексному аналізі кураторської діяльності Клемента Ґрінберга із залученням новітньої зарубіжної літератури — монографій Керолайн Джонс «Eyesight Alone» (2005) та Даніела Неофету «Rereading Abstract Expressionism» (2021). Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання в навчальних курсах з теорії та історії кураторства, з історії американського мистецтва ХХ ст., а також у подальших дослідженнях рецепції формалізму в українському мистецтвознавстві. Робота складається зі вступу, трьох розділів (восьми підрозділів) з висновками до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (44 позиції) та додатків з ілюстраціями. Загальний обсяг основного тексту — 120 000 знаків з пробілами (60 сторінок). The bachelor's qualifying thesis investigates curatorial practices in American art of the 1950s—1960s through the lens of the theoretical and practical activities of Clement Greenberg (1909—1994). The institutional and ideological context of the formation of the New York art scene during the Cold War is analyzed, including the roles of the Museum of Modern Art (MoMA) under Alfred H. Barr Jr., private foundations such as the Rockefeller Foundation and the Ford Foundation, and the Congress for Cultural Freedom in the international promotion of American art. Abstract Expressionism is examined as an internally diverse artistic phenomenon, encompassing both "action painting" and "color field painting", through the work of Jackson Pollock, Mark Rothko, and Willem de Kooning. Greenberg's formalist theoretical principles are defined: the concept of medium specificity, the notion of artistic "purity", the avant-garde/kitsch opposition, and his polemics with Harold Rosenberg and Meyer Schapiro. The exhibition "Post-Painterly Abstraction" (Los Angeles County Museum of Art, 1964) is analyzed as Greenberg's sole direct curatorial project, organized according to the "white cube" principle. The structurally paradoxical relationship between Greenberg's formalist theory and US cultural diplomacy is investigated: it is established that the declared apoliticism of Abstract Expressionism made it an effective ideological argument against Soviet Socialist Realism, even though Greenberg himself was not a conscious ideologue. The scientific novelty of the research consists in the first comprehensive analysis in Ukrainian art history of Greenberg's curatorial activity, drawing on the latest foreign scholarship — Caroline A. Jones's "Eyesight Alone" (2005) and Daniel Neofetou's "Rereading Abstract Expressionism" (2021). The practical significance of the results lies in their potential use in courses on the theory and history of curating, the history of twentieth-century American art, and further research on the reception of formalism in Ukrainian art history. The thesis consists of an introduction, three chapters (eight sections) with conclusions to each chapter, general conclusions, a list of sources (44 items), and appendices with illustrations. The total volume of the main text is 120,000 characters including spaces (60 pages).