Творчість Іллі Чичкана в контексті українського постмодернізму

Abstract

Дипломну роботу присвячено комплексному мистецтвознавчому дослідженню творчості Іллі Чичкана як репрезентативного явища в межах українського постмодерністського дискурсу кінця ХХ — початку ХХІ століття. У роботі проаналізовано основні теоретичні підходи до вивчення постмодернізму та окреслено їх застосування до українського художнього контексту, зокрема через призму феномену «нової хвилі» та діяльності київських сквотів. Досліджено біографічні чинники та соціокультурні впливи, які визначили формування творчої позиції митця. Розглянуто роль родинного середовища та художньої династії, зокрема навчання в майстерні дідуся Леоніда Чичкана. Простежено еволюцію художньої практики Іллі Чичкана від ранніх робіт доби «Паризької комуни» до новітніх проєктів, створених у період повномасштабної війни, що дозволило визначити внутрішню логіку розвитку його візуальної мови. Здійснено аналіз ключових творчих серій митця, де визначено роль іронії, пародії та симуляції як основних інструментів художнього висловлювання. Особливу увагу приділено проєкту «PsychoDarwinism», який інтерпретовано як спосіб художнього осмислення ієрархій влади та ідентичності. Описано соціальну чутливість творчості автора та її відображення у антропоморфних образах. Розглянуто рецепцію творчості митця в національному й міжнародному інтелектуальному просторі та окреслено його вплив на молодше покоління художників. Наукова новизна дослідження полягає у проведенні першого систематичного аналізу художньої практики Іллі Чичкана як цілісного еволюційного процесу. Уперше в межах однієї роботи узагальнено стратегії постмодерністської гри та соціальної критики митця, а також верифіковано біографічні відомості, що стосуються його професійного становлення. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання при підготовці лекційних курсів з історії сучасного українського мистецтва, у кураторській та виставковій діяльності, а також як аналітичного матеріалу для дослідників пострадянського культурного простору. Структура роботи: робота складається зі вступу, трьох розділів (11 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (101 найменувань) та додатків. The qualifying work is devoted to a comprehensive art history study of Illya Chichkan's work as a representative phenomenon within the Ukrainian postmodern discourse of the late 20th — early 21st centuries. The work analyzes the main theoretical approaches to the study of postmodernism and outlines their application to the Ukrainian artistic context, particularly through the prism of the "New Wave" phenomenon and the activities of Kyiv squats. Biographical factors and socio-cultural influences that determined the formation of the artist's creative position were investigated. The role of the family environment and the artistic dynasty, in particular, the study in the workshop of his grandfather Leonid Chichkan. The evolution of Illya Chichkan's artistic practice from early works of the "Paris Commune" era to the latest projects created during the period of full-scale war was traced, which allowed defining the internal logic of his visual language development. An analysis of the artist's key creative series was carried out, where the role of irony, parody, and simulation as the main tools of artistic expression was determined. Special attention is paid to the "PsychoDarwinism" project, which is interpreted as a way of artistic reflection on the hierarchies of power and identity. The social sensitivity of the author's work and its reflection in anthropomorphic images are described. The reception of the artist's work in the national and international intellectual space was considered, and his influence on the younger generation of artists. The scientific novelty of the research lies in the first systematic analysis of Illya Chichkan's artistic practice as a complete evolutionary process. For the first time within one work, the strategies of postmodern play and social criticism of the artist are summarized, and biographical information related to his professional development is verified. The practical significance of the results lies in the possibility of using them in the preparation of lecture courses on the history of modern Ukrainian art, in curatorial and exhibition activities, as well as analytical material for researchers of the post-Soviet cultural space. Structure of the work: the work consists of an introduction, three chapters (11 subchapters), conclusions, a list of used sources (101 titles), and appendices.