Інтерпретація трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет» у студентських проєктах кафедри сценографії та мультимедіа НАОМА (2023–2024 рр.)

Abstract

Кваліфікаційну роботу присвячено дослідженню особливостей інтерпретації трагедії Вільяма Шекспіра «Макбет» у студентських сценографічних проєктах кафедри сценографії та мультимедіа Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури, створених у 2023–2024 роках. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення сучасних підходів до інтерпретації класичної драматургії засобами сценографії, а також недостатнім рівнем вивченості студентських проєктів як самостійного об’єкта мистецтвознавчого аналізу. У роботі розглянуто історіографію дослідження трагедії «Макбет» та її сценографічних інтерпретацій у світовому й українському театральному контексті. Простежено еволюцію сценографічних рішень від ранніх постановок до сучасних проєктів, проаналізовано специфіку української сценографічної школи та її вплив на формування сучасного художнього мислення студентів. Особливу увагу приділено творчим принципам Данила Лідера та розвитку київської сценографічної традиції, що залишається важливим чинником професійної підготовки майбутніх художників-сценографів. Основну увагу зосереджено на аналізі студентських макетів до трагедії «Макбет», виконаних у межах навчального процесу під керівництвом Сергія Маслобойщикова. У роботі розглянуто художньо-образні, композиційні, просторові та символічні особливості проєктів, визначено основні підходи до трактування образів, конфліктів і тем п'єси. Встановлено, що студенти активно звертаються до метафоричного мислення, умовності сценічного простору та сучасних художніх засобів, поєднуючи класичний драматургічний матеріал із актуальними соціокультурними контекстами. Особливу увагу приділено зіставленню мистецтвознавчого аналізу макетів із авторськими коментарями студентів, отриманими під час інтерв’ю. Такий підхід дозволив виявити особливості індивідуальних творчих концепцій, простежити процес формування сценографічного задуму та зіставити авторські наміри з результатами візуального аналізу. У роботі доведено, що студентський сценографічний макет може розглядатися як самостійна художня модель, що відображає особливості мислення, художні пошуки та актуальні тенденції розвитку української сценографії.

The bachelor's qualification paper is devoted to the study of the peculiarities of interpreting William Shakespeare’s tragedy «Macbeth» in student scenographic projects created at the Department of Scenography and Multimedia of the National Academy of Fine Arts and Architecture during 2023–2024. The relevance of the research is determined by the need to comprehend contemporary approaches to the interpretation of classical drama through scenographic means, as well as by the insufficient scholarly attention paid to student projects as an independent subject of art historical analysis. The paper examines the historiography of «Macbeth» studies and its scenographic interpretations in both international and Ukrainian theatrical contexts. The evolution of scenographic solutions from early productions to contemporary projects is traced, while the specific features of the Ukrainian school of scenography and its influence on the development of students’ artistic thinking are analyzed. Particular attention is paid to the creative principles of Danylo Lider and the development of the Kyiv scenographic tradition, which remains an important factor in the professional training of future stage designers. The main focus of the research is the analysis of student models for «Macbeth» created within the educational process under the supervision of Serhii Masloboishchykov. The study examines the visual, compositional, spatial, and symbolic characteristics of the projects and identifies the principal approaches to the interpretation of the images, conflicts, and themes of Shakespeare’s tragedy. It has been established that students actively employ metaphorical thinking, conditional theatrical space, and contemporary artistic means, combining classical dramatic material with current socio-cultural contexts. Special attention is given to comparing the art historical analysis of the models with the authors’ comments obtained through interviews. This approach made it possible to identify the distinctive features of individual creative concepts, trace the process of developing scenographic ideas, and compare the authors’ intentions with the results of visual analysis. The research demonstrates that a student scenographic model can be considered an independent artistic work reflecting specific modes of artistic thinking, creative exploration, and current trends in the development of Ukrainian scenography.