Проєкт багатофункціонального навчально-мистецького комплексу на вулиці Кирилівській в Подільскому району міста Києва

Abstract

Моя кваліфікаційна робота присвячена розробці концептуального проєкту сучасного навчально-мистецького комплексу мистецтв у місті Києві. Головною метою мого дослідження та проєктування є створення багатофункціонального, інклюзивного креативного простору, який відповідає актуальним потребам молоді складний функціональний синтез, що поєднує відкриті творчі простори, акустичні студії та естетичний дизайн, що сприяє розвитку творчого потенціалу. Проєкт розташовано в умовах міської забудови Києва. Ділянка чітко зонована. Предбачано навчальні, рекреаційні, виставкові зони та господарський двір. Будівля складається з трьох поверхів (два надземні та один підземний). Внутрішній простір моєї школи організований навколо відкритого багатосвітлового атріуму, який слугує виставковою галереєю та зоною комунікації. На першому поверсі я розміщую публічний блок: концертну залу з адаптивною акустикою, художні галереї просторового типу та адміністративні приміщення. На другому поверсі знаходяться спеціалізовані навчальні класи: студії звукозапису, хореографічні зали, а також майстерні для живопису та скульптури, які мають широке фасадне скління для забезпечення рівномірного природного освітлення. Особливу увагу у своєму проєкті я приділяю питанням безпеки, мобільності простору та безбар’єрності. Проєкт містить повноцінне укриття подвійного призначення, яке завдяки правильному зонуванню може використовуватись як арт-підземелля для виставок або репетицій. Весь простір повністю адаптовано для маломобільних груп населення (МГН), обладнано пандусами, НАОМА), що сильно обмежує гнучкість планування та доступ природного світла. Інша частина — це типовий радянський залізобетон із жорсткою сіткою колон. У своєму проєкті я свідомо відходжу від цих обмежень, поєднуючи сучасну монолітно-каркасну свободу з екологічними дерев'яними технологіями. Конструктивна схема Для надземних поверхів школи я обрав стійково-балкову систему. Головними несучими елементами є колони 400х400 мм та балки 300х400 мм з клеєного бруса. Це дає змогу організувати великі безбар’єрні прольоти, необхідні для виставкових галерей, хореографічних залів та відкритих майстерень. Підземний рівень (повноцінне укриття подвійного призначення) я проєктую з монолітного залізобетону для гарантування абсолютної безпеки. Замість важких і холодних матеріалів основу стін та перекриттів складають дерев'яні CLT-панелі. Це екологічно і зручно для трансформації простору. Зовнішні стіни утеплюються мінеральною ватою по дерев’яній обрешітці, а фасад обшивається модриною. Щоб конструкція відповідала всім нормам пожежної безпеки, деревина обробляється спеціальним вогнезахисним просоченням. Щоб пустити в майстерні якомога більше рівномірного світла, я замінив стандартні вікна на широке фасадне скління. А внутрішні дворики та атріум перекриваються розсувними скляними системами на металевому каркасі — це дозволяє легко об'єднувати приміщення з вулицею в теплу пору року. ліфтами та ресурсною кімнатою для арт-терапії. Для максимальної гнучкості приміщень я використовую стіни-трансформери та розсувні скляні перегородки. Аналізуючи існуючі будівлі Києва, я помітив, що більшість мистецьких закладів розміщені в історичних спорудах з масивними цегляними стінами (як-от корпуси