Короткий опис(реферат):
У статті вперше в українській науці подано історію перших в Україні реставраційних закладів, які працювали на теренах Києво-Печерської лаври – спочатку Реставраційна майстерня Музею культів та побуту (заснована 1 травня 1924 р.), після утворення заповідника Всеукраїнський Музейний Городок (1926) набула статусу Реставраційної майстерні Всеукраїнського музейного городка; планувалося перетворення її на Всеукраїнську. Майстерня мала відділи реставрації станкового малярства, шиття і тканини, виробів ужиткового мистецтва (з металу і кераміки); провадила, окрім реставрації та огляду стану збереженості пам’яток з музеїв Києва та інших міст України, наукові дослідження та просвітницьку роботу. Наступницею її стала Всеукраїнська художньо-реставраційна репродукційна майстерня, що існувала у 1931–1933 рр. і мала, окрім зазначених вище відділів, відділ реставрації архітектурних пам’яток. Після її розформування на теренах лаври продовжувала діяти реставраційна майстерня, принаймні до 1936 року. За радянських часів існування даних установ та їх внесок у справу наукової музейної реставрації замовчувався. Проведено порівняльний аналіз засад та принципів діяльності майстерні Всеукраїнського музейного городка та утвореної у 1938 р. Центральної науково-реставраційної майстерні. Зроблено висновок про високий науковий і методологічний рівень праці реставраційної майстерні Всеукраїнського музейного городка. У додатках вперше опубліковані архівні документи, які стосуються діяльності Реставраційної комісії ВУАК, а також видатного реставратора М.І. Касперовича.
For the first time in Ukrainian science, the article presents the history of the first Ukrainian conservation-restoration institutions that worked on the territory of the Kyiv-Pechersk Lavra Monastery – first the Restoration Workshop (founded on May 1, 1924) of the Cults and Life Museum, after the establishment of the All-Ukrainian Museum Towns (1926) it acquired the status of the All-Ukrainian Museum Towns Restoration Workshop; it was planned to transform it into the All-Ukrainian one. The workshop had departments for the conservation-restoration of easel painting, sewing and fabrics, and applied arts (metal and ceramics); in addition to restoring and inspecting the state of preservation of monuments from museums in Kyiv and other Ukrainian cities, it also conducted research and educational work. It was succeeded by the All-Ukrainian Artistic and Restoration Reproduction Workshop, which existed in 1931-1933 and had, in addition to the abovementioned departments, a department for the conservation-restoration of architectural monuments. After its disbandment, the conservation-restoration workshop continued to operate on the territory of the monastery, at least until 1936. In Soviet times, the existence of these institutions and their contribution to scientific museum restoration was suppressed. The author makes a comparative analysis of the foundations and principles of the All-Ukrainian Museum Towns workshop and the Central Scientific and Restoration Workshop, established in 1938. The author draws the conclusion about the high scientific and methodological level of the work of the All-Ukrainian Museum Towns restoration workshop. The appendices publish archival documents related to the activities of the Restoration Commission of All-Ukrainian Archaeological Committee of All-Ukrainian Academy of Sciences and the outstanding conservator-restorer M.I. Kasperovych for the first time.