Тріщина

Abstract

У своїй дипломній роботі я хотів показати як війна вплинула на звичайних людей, навіть на тих кому пощастило не зустрітися з нею напряму. Я хотів показати стан ментального здоров’я та психіки людей, які тримаються на останніх краплях. Людина яка витримує цей стан, завдяки самого важливого у своєму житті, не зважаючи на те, що саме у кожного це може бути. Для цього я використав безлику фігуру, що має дати кожному можливість поставити себе на це місце. Для відображення нервового стану людини, було вирішено використати аналогію з тріщиною, що ніби розходиться по тілу у всіх напрямках, повільно спотворюючи та руйнуючи фігуру. Саме глибоке місце тріщини знаходиться посеред грудей. Під час роботи над ідеєю я довго обдумував чи варто концентрувати тріщину на серці чи у голові, бо ідея нервового стану краще приписується до голови людини. Але власного досвіду та з інформації з деяких статей я зробив висновок, що подібний стан бере початок з середини грудної клітини. Тому врешті було вирішено залишити її на серці, через більший зв’язок з душевним болем. Стрічки на скульптурі символізують саме ті «причини» триматися. In my thesis, I wanted to show how the war affected ordinary people, even those who were lucky enough not to encounter it directly. I wanted to show the state of mental health and psyche of people who are holding on to their last drops. A person who endures this condition, thanks to the most important thing in his life, regardless of the fact that everyone can have it. For this, I used a faceless figure, which should give everyone the opportunity to put themselves in this place. To reflect the nervous state of a person, it was decided to use the analogy of a crack that seems to spread through the body in all directions, slowly distorting and destroying the figure. The deepest part of the crack is in the middle of the chest. While working on the idea, I thought for a long time whether I should concentrate the crack on the heart or on the head, because the idea of a nervous state is better attributed to a person's head. But from my own experience and information from some articles, I concluded that such a condition originates from the middle of the chest. Therefore, in the end, it was decided to leave it on the heart, due to its greater connection with mental pain. The ribbons on the sculpture symbolize exactly those "reasons" to hold on.