«Громадський фандрейзинг» Одеського національного художнього музею

Abstract

У статті досліджено процес трансформації класичного музею зі сталими проблемами культурно-мистецьких закладів (незадовільний стан будівлі, недофінансування тощо) у відреставрований сучасний заклад з оновленою матеріально-технічною базою, проведеним ребрендингом та власною реставраційною майстернею, наведені приклади можливих засобів залучення фінансування. Серед джерел надходження громадських коштів увага приділена «Клубу Маразлі», підтримці соціально відповідального бізнесу, краудфандинговим платформам, поодиноким внескам відвідувачів, сувенірній продукції та музейним подіям. Визначено фактори, що впливають на успішність фандрейзингу, зокрема, такі як вивчення своєї аудиторії, формування стратегічного плану розвитку, постійний контакт з відвідувачами та звітування перед громадськістю. The Odessa National Art Museum is an illustrative example of successful fundraising, which uses the widest possible range of possible means of attracting funding. Within a few years, а classic museum with persistent problems (unsatisfactory condition of the building, chronic lack of funding) has become a modern renovated institution with updated facilities, rebranding, and its own restoration workshop. The museum owes this transformation to a new team, a clear and consistent implementation of a long-term development plan, quality management, and the ability to attract alternative sources of funding. Museum fundraising is a planned, consistent, professionally organized activity that includes many forms and examples of interaction with its audience, which is involved in the further development of the museum. Sources of public funding include the Marazli Club, support of socially responsible businesses, crowdfunding platforms, individual visitor contributions, souvenirs, and museum events. And the available tools include, among other things, the museum’s website with many charity options, fundraising campaigns, and museum birthdays. The fundraising formats used, as well as the main directions of the museum’s development, are determined by studying its real audience. Strong communication with the community, audience trust, and involvement in the life of the institution, all are ensured by constant contact through social networks, openness, publicity, and transparent reporting. The “OFAM” and “Museum for Change” social pages on Facebook are a step-by-step guide to implementing positive change in the museum, effective management, and successful communication, highlighting the need for staff such as a copywriter, project manager, and fundraising specialist. The museum takes on an educational function and, by its own example, teaches cultural institutions how to raise funds and establish socially responsible interaction, as well as to form a collaboration between culture and business.