Передумови та еволюція формування поняття спадщини в контексті історичного середовища міста

Abstract

У статті розглянуто проблематику усвідомлення сутності історичного середовища міста. Мета дослідження полягає у розкритті природи поняття спадщини в контексті історичного міста і розгляді основоположних концепцій формування міського середовища. У межах роботи здійснено історичний екскурс до передумов формування поняття спадщини та проаналізовано підходи до збереження історичного середовища міст. У висновках підсумовано, що реконструкція єдиного дискурсу про антропогенне середовище, здатного враховувати потреби збереження міст і потреби міського розвитку, була і залишається сьогодні центральною проблемою в сучасних дебатах про архітектуру та міське планування. The article deals with the problem of understanding the essence of the historical environment of the city. The purpose of the study is to reveal the nature of the heritage concept in the context of a historical city and consider the fundamental concepts of the formation of the urban environment. As part of the work, a historical digression to the prerequisites for the formation of the heritage concept was carried out, and approaches to preserving the historical environment of cities were analyzed. In general, urban conservation is a modern idea, although the sense of community and identity is as old as urban civilization and certainly belongs to all cultural contexts. In order to better understand the essence of the concept’s interpretation, it is worth analyzing the historical circumstances of its evolution. The presentation of the main material is divided into 4 stages: 1) Prerequisites for the formation of the heritage concept; 2) Historical city as a heritage; 3) Movement against the historical city; 4) New approaches to urban preservation. Today, the need to ensure the “sustainability” of development has reopened not only reflections on the historical city as a “model” but also the connection of the city with its territorial and ecological context. In conclusion, it is summarized that over the past decades, the attention of the architectural profession has been focused both on urbanism and the “objects” of design. The contrast between the preservation of the existing city and the new design is becoming sharper and more controversial among professionals and institutions. This indicates the importance of reconstructing a unified discourse on the built environment that can take into account the needs for urban conservation and urban development. The relevant situation has been and remains a central issue in contemporary debates about architecture and urban planning.