Короткий опис(реферат):
Мета статті – аналіз особливостей формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів як одного з важливих чинників підвищення професійної обізнаності та становлення
особистості митця. Методологія дослідження поєднує загальнонаукові теоретичні способи аналізу, синтезу та абстрагування, що дає змогу простежити специфіку та шляхи формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів, висвітлити взаємодію та співвідношення свідомого та несвідомого, раціонального та ірраціонального, індивідуального та колективного. Це також
допомагає розглянути естетичні концепції, предметом уваги яких стали питання символічного та натуралістичного відображення дійсності. Наукова новизна пов’язана з визначенням теоретичних і практичних аспектів формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів у процесі
навчання. У результаті дослідження встановлено, що формування художньо-образного мислення студентів-скульпторів у нинішньому мистецько-освітньому просторі може базуватися на традиційних та сучасних підходах. Ідея поєднання протилежних за спрямованістю завдань, синергія особистісної та колективної основ є актуальними у сучасній мистецькій освіті. Причому реалізація
її найбільш ефективна саме у процесі навчання та виховання в галузі образотворчого мистецтва.
На думку автора, головна роль у формуванні художньо-образного мислення належить композиції, яка в умовах академічної мистецької освіти забезпечує найбільш гнучкі можливості для наукового і творчого експериментування. На особливу увагу заслуговують розширення спектра семантичних
знаків у мові твору, співвідношення суб’єктивного й об’єктивного чинників, а також вплив середовища та інших видів мистецтва. Доведено, що визначний внесок у розуміння творчого процесу та формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів зробили й самі митці: живо-писці, скульптори, архітектори та інші – або виступаючи у ролі теоретиків чи критиків, або
через власну творчість. За підсумками дослідження зроблено узагальнення, що ера комп’ютеризації дає змогу трансформувати академічний рисунок у цифровий, що можна певною мірою визнати позитивним мистецько-освітнім процесом, оскільки він забезпечує взаємовплив і взаємозбагачення методів і прийомів під час формування художньо-образного мислення у студентів-скульпторів.
The purpose of the article is to analyze the features of the formation of artistic thinking among
sculpture students, as it is one of the most important aims for increasing professional awareness and becoming
a sculptor. The research methodology includes general scientific theoretical methods of analysis, synthesis
and abstraction, which made it possible to trace the peculiarities and ways of formation of artistic thinking
among student sculptors, to highlight the interaction and relationship between conscious and unconscious,
rational and irrational, individual and collective. Besides, it contains aesthetic concepts, the subject of
which were the issues of symbolic and naturalistic representation of reality. The scientific novelty is related to the definition of theoretical and practical aspects of forming artistic thinking among sculpture students in
the process of education. Conclusions. As a result of the research, it was found out that the ways of forming
the artistic thinking of sculptor students in the modern artistic and educational environment have traditional
and modern approaches. The idea of unifying tasks that are opposite in their orientation, unification of
personal and collective foundations, is relevant in modern art education, and its implementation is possible
most in the field of fine arts in the process of education and upbringing. It is noted that, in our opinion,
the main role in the formation of artistic thinking belongs to composition, which provides the most flexible
opportunities for scientific and artistic-creative experimentation in the conditions of academic art education.
Special attention should be paid to the issues of expanding the range of semantic signs in the language of
the work, the ratio of subjective and objective factors, the influence of the arts, and the influence of the
environment. It has been proven that a huge contribution to the understanding of the creative process and
the formation of artistic thinking among student sculptors was made by the results of creativity and the
creators themselves: painters, sculptors, architects and other artists, often acting as theoreticians and critics.
A generalization is made that the era of computerization allows the transformation of academic drawing into
a digital drawing, which can be partially recognized as a positive artistic and educational process, since it
combines mutual influence and mutual enrichment of artistic and educational methods and techniques in the
formation of artistic and figurative thinking of student sculptors.