Художній символ у живописі київських митців початку xxi століття: контекст, типологія, художньо-стильові особливості

Abstract

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю контекстуального аналізу символьної мови художніх творів на основі методів мистецтвознавства та інших дисциплін — культурології, історії, філософії, психології, що розширюють поле інтерпретації символів у живописі художників Києва початку XXI ст. Комплексне мистецтвознавче дослідження творчості київських митців сприятиме вияву сучасних тенденцій українського мистецтва. В умовах постійних змін суспільно-політичної ситуації в Україні, актуалізації культурної ідентичності вивчення передумов розвитку символьної мови, етапів творення символів, їх типології, художньо-стильових особливостей у творчості митців Києва як важливого осередку сучасних візуальних практик набуває особливого значення. Наукове завдання дисертації полягає в розробці типології символу в живописі київських митців початку ХХІ ст., характеристиці його контексту і художньо-стильових особливостей; в аналізі візуального лексикону, що є репрезентантом концептуальної та національно-специфічної картини світу сучасних митців; оцінці ролі архаїчних символів та їх модифікації в сучасній творчості художників як віддзеркаленні історії культури; інтерпретації християнських символів у творах митців як сакралізації духовної сфери; вияві кроскультурних тенденцій в увиразненні суті та форми символу в живописі митців; вияві етнічних ознак у змісті та формі символу як маркера ідентичності; уточненні вихідного значення поняття «символ» у контексті візуалізації буття та культурної пам’яті. Здійснено огляд наукових праць, присвячених темі дисертації, за таким принципом: публікації, пов’язані із загальними теоретичними концепціями символу (В. Кандинський, Е. Кассірер, С. Лангер, Р. Арнхейм, М. Мерло-Понті, Ф. Вілрайт, У. Еко, Г. Почепцов, В. Сніжко і Л. Отрошко); символу як засобу комунікації, що об’єднує шари культури з історичною пам’яттю і сучасним контекстом (Д. Степовик, О. Федорук, Є. Причепій, О. Петрова, М. Селівачов, С. Гатальська, О. Кашуба-Вольвач, М. Юр, С. Стоян, С. Прищенко, М. Міщенко); символу в аспекті кроскультурної взаємодії (Дж. Мердок, Д. Сідні, Дж. Кошут, Б. Гройс); символу, що формує культурний код з точки зору архетипного аналізу (К. Юнг, С. Кримський, Т. Яценко, Н. Грицюта, Л. Гоц, О. Тарасенко); духовної складової символу, що розкривається рядом дисциплін, таких як історія, філософія, психологія, теологія, феноменологія, літературознавство, мистецтвознавство та культурологія (Ф. Шлегель, В. Кандинський, М. Бердяєв, В. Воррингер, М. Еліаде, О. Петрова). Визначено, що питання художнього символу осмислювалось у наукових працях багатьох вчених, проте, попри існуючі наукові розвідки, ступінь дослідженості означеної теми в українському мистецтвознавстві залишається недостатнім і потребує ґрунтовного її вивчення для вирішення поставлених завдань. Тематика не розглядалась у руслі лексикону символьної мови митця у творах, не здійснено її концептуальний і контекстуальний аналіз. Актуалізують тему й відмінності традиційних і новітніх інтерпретацій художнього символу в живописі сучасних київських митців. Це зумовлено трансформаційними процесами переходу з радянської на сучасну методологію дослідження, що відображаються в оцінці творів живопису та мистецтва й культури в цілому. Новітні українські наукові розвідки присвячено питанням символу і символізму в широкому культурологічному контексті, проте в мистецтвознавчому дискурсі як візуалізаційні ідеї на прикладі творчості окремих митців потребують комплексного вивчення. У дисертації визначено роль історичної пам’яті в контексті формування символів культури, що відтворюються навколо таких стрижнів, як тривкість, усвідомлення минулого, стійкість, сталість, самобутність, життєвість, спадкоємність, самосвідомість, самоідентифікація та ін. Застосовано авторський підхід до розгляду художнього символу в мистецтві як форми візуалізації буття та культурної пам’яті. Схарактеризовано його смислоорганізуючі чинники — контекст, концепцію, комунікацію, пам’ять (історичну і генетичну), час, «ефект видимості». Запропоновано типологію символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Аналіз творів живопису виявив нову конотацію архаїчних, християнських і кроскультурних символів в українському образотворчому мистецтві. Визначено, що на межі ХХ–ХХI ст. митці звертаються до кроскультурного методу в творчості, що характеризується «епохою проникнення», порушуючи питання ідентичності, ірреальності дійсності, антисакральності, появи нових ідолів, матеріалізації цінностей, фейковості, притаманних маскультурі та глобалізації. У процесі дослідження запропоновано новий погляд на символи, що мають сакральну основу, через які новітні твори транслюють духовність у XXI ст. У рамках цього питання означено діалог київських митців із К. Малевичем, відомим художником-авангардистом українського походження, передвісником ікони нового століття. Наголошено, що, на противагу «Чорному квадрату» К. Малевича як ідеї порожнечі, сучасні українські митці прагнуть створювати мистецтво, яке являє собою цілковиту наповненість. І в цьому їм допомагає спадщина українського народу, в якій гармонійно поєднано пам’ять Трипільської культури, національну символіку, традиції іконопису та школи М. Бойчука та багато іншого. Схарактеризовано художньо-стильові особливості символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Визначено чинники, що впливають на інтенсивність, загальне значення і трактування іконографії символу, що визначає видимість твору в сучасному контексті. З’ясовано, що від контексту простору (географічного, етнічного, історичного, культурного, демографічного, економічного, релігійного), в якому знаходиться об’єкт, буде залежати і характер інтерпретації іконографії символів твору. Визначено національні чинники кроскультурності як одного з ключових чинників формування сучасного актуального мистецтва в творчості українських митців. Вагоме значення в цьому процесі мають такі складові, як орнамент — голос етносу, що вплетений у сучасний контекст, переосмислення радянського минулого, споріднені проблеми суспільства, іронія. Проте сучасне українське мистецтво цікаве розмаїттям авторського світорозуміння, інтеграцією культури через введення в твори символів нового тисячоліття. Канва символьної мови в свідомості людини є елементом ідентичності, вона віддзеркалює її універсум, зокрема в живописі початку ХХІ ст. Виокремлено етнічні ознаки в змісті та формі символу, що визначають національний аспект у візуалізації символу українських митців, до яких можемо віднести орнамент (петриківський розпис, вишитий одяг, розписані українські хати, рушники, килими тощо), Трипільську культуру, іконопис, стиль бойчукізму, геральдику, звернення до архетипів, національного декоративно-прикладного мистецтва, народної творчості, міфологем, містичного і трансцендентного (ритуали та легенди). У ході проведеного дослідження визначено символи сучасного мистецтва, що мають національне забарвлення: «дерево життя», «дім», «мати», «земля», «хрест», «вінок», «воїн» і «герой». Обґрунтовано появу нової іконографії та значення символу «герой» для українського народу, що модифікувався, набувши сучасної виразності та нової української національної символіки — «герой Небесної Сотні», «Майдан», «жінка-воїн», «воїн-кіборг», «земля на Грушевського» та ін. Питання незалежності досі залишається відкритим, внаслідок чого «герої» актуалізують сенси творчості сучасних митців. Дослідження національного аспекту у візуалізації символу в живописі сучасних київських митців підтверджує, що у важливі періоди становлення нації завдяки символам відбувається ідентифікація етносу зі своєю культурою. Уточнено поняття художнього символу як вираження творчих інтенцій на прикладі живопису київських митців початку ХХІ ст.; специфіку і характер індивідуальних творчих візуальних практик, що сприяють націєтворчим процесам. Це становить перспективність вивчення змісту і форми художнього символу як важливого інструменту комунікації між поколіннями, його ролі в національно-культурній ідентифікації, трансформаційних процесах поступу держави, відчуття належності до нації. Зважаючи на те, що проведене дослідження не вичерпує всіх питань, пов’язаних з окресленою проблематикою, визначено перспективність сформованих результатів, які можуть стати основою для подальшого вивчення художнього символу і пошуку нових напрямів дослідження в системі образотворчого мистецтва. Комплексний міждисциплінарний підхід до вивчення та теоретичного осмислення художнього символу сприяв вирішенню наукового завдання дисертації, застосування в галузі мистецтвознавства контекстуальних і концептуальних підходів до аналізу художнього символу в живописі як форми ідентифікації в сучасному мистецтві дозволило простежити інтеграцію універсальних символів у творчі практики сучасних київських живописців у аспекті полікультурності та міжетнічного розмаїття, через особливості індивідуальних творчих інтенцій. The relevance of the research topic is due to the need for a contextual analysis of the symbolic language of artistic works, based on culturological, art history methods and other disciplines — history, philosophy, psychology, which expand the field of interpretation of symbols in the paintings of Kyiv artists at the beginning of the XXI century. A comprehensive art history study of the work of Kyiv artists will contribute to drawing inferences of modern trends in Ukrainian art. In the conditions of constant changes in the social and political situation in Ukraine, the actualization of cultural identity, the study of the preconditions for the development of symbolic language, the stages of the creation of symbols, their typology, artistic and stylistic features in the work of artists of Kyiv, as an important center of modern visual practices, acquires special importance The scientific task of the dissertation is to develop the typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century, the characteristics of its context and artistic and stylistic features; in the analysis of the visual lexicon, which is a representative of the conceptual and nationally specific picture of the world of modern artists; assessment of the role of archaic symbols and their modification in the modern work of artists, as a reflection of the history of culture; interpretations of Christian symbols in the works of artists, as sacralization of the spiritual sphere; manifestations of cross-cultural trends in the expression of the essence and form of the symbol in the painting of artists; manifestations of ethnic features in the content and form of the symbol as an identity marker; clarifying the original meaning of the concept of “symbol” in the context of visualization of existence and cultural memory. A review of scientific works dedicated to the topic of the dissertation was carried out according to the following principle: publications related to the general theoretical articulation of the symbol (E. Cassirer, S. Langer, R. Arnheim, W. Kandinsky, U. Eco, M. Merleau-Ponty, F. Wheelwright, G. Pocheptsov, V. Snizhko and L. Otroshko); symbol as a means of communication that unites the layers of culture with historical memory and the modern context (O. Petrova, M. Selivachev, O. Fedoruk, S. Stoyan, S. Pryshchenko, E. Prychepiy, M. Mishchenko, S. Plachynda, D. Stepovyk, O. Kashuba-Volvach, M. Yur, S. Gatalska); symbol in the aspect of cross-cultural interaction (G. Murdock, D. Sidney, J. Kosuth, B. Groys); symbol that forms the cultural code, from the point of view of archetypal analysis (C. Jung, S. Krymskyi, N. Hrytsyuta, T. Yatsenko, L. Gots, О. Tarasenko); spiritual component of the symbol, which is related to a number of related disciplines such as history, philosophy, psychology, theology, phenomenology, literary studies, art studies, and cultural studies (M. Eliade, F. Schlegel, M. Berdyaev, W. Worringer, O. Petrova, W. Kandinsky). It was determined that the issue of the artistic symbol was considered in the scientific works of domestic and foreign scientists, however, despite the existing scientific research, the degree of development of this topic in Ukrainian art history remains insufficient and requires a comprehensive study of it to solve the tasks. The topic was not considered in the context of the lexicon of the artist’s symbolic language in the works, and its conceptual and contextual analysis was not carried out. The topic is also actualized by the contradictions between traditional and new interpretations of the artistic symbol in the painting of modern Kyiv artists. This is due to the transformation processes of the transition from the Soviet to the modern research methodology, which are reflected in the analysis of works of painting, art and culture in general. Actual Ukrainian scientific studies are devoted to the issues of symbol and symbolism in a broad cultural sense, however, in the art history discourse, as visionary ideas based on the example of the work of individual artists, they require a complex study. The dissertation defines the role of historical memory in the context of the formation of cultural symbols, which are reproduced around such pillars as durability, awareness of the past, stability, constancy, originality, vitality, continuity, self-awareness, self-identification, etc. The author's approach to the consideration of the artistic symbol in art as a form of visualization of existence and cultural memory is applied. Its meaning-organizing factors are characterized — context, concept, communication, memory (historical and genetic), time, “the effect of visibility”. The typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the beginning of the XXI century is proposed. The analysis of paintings revealed a new connotation of archaic, Christian and cross-cultural symbols in Ukrainian fine art. It was determined that at the turn of the XX — XXI centuries, artists appeal to the cross-cultural method in art, which in turn is characterized by the “era of penetration”, raising issues of identity, illusory of reality, anti-sacredness, the appearance of new idols, the materialization of values, the fakeness inherent in mass culture and globalization. In the course of the study, a new look at symbols with a sacred basis, through which the latest works transfer spirituality into the XXI century, was proposed. As part of this issue, the dialogue of Kyiv artists with K. Malevich, the famous avant-garde artist of Ukrainian origin, the forerunner of the icon of the new century, is defined. It is emphasized that, in contrast to Malevich's Black Square, as an idea of emptiness, modern Ukrainian artists strive to create art that represents complete fullness. And in this they are helped by the Ukrainian heritage, in which the memory of the Trypillya culture, national symbols, traditions of icon painting, the school of M. Boychuk and much more are harmoniously combined. The artistic and stylistic features of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century are characterized. The factors affecting the intensity, general meaning, and interpretation of the iconography of the symbol, which determine the visibility of the work in the modern context, are determined. It was defined that depending on the context of the space in which the object is located: geographic, ethnic, historical, cultural, demographic, economic, religious, the nature of the interpretation of the iconography of the symbols of the work will depend. The national factors of cross-cultural interaction, which are one of the key factors in the formation of modern topical art in the creativity of Ukrainian artists, are determined. A significant role in this process is played by elements such as ornament, the voice of the ethnic group woven into the modern context, reinterpretation of the Soviet past, related problems of society, and irony. However, modern Ukrainian art is interesting for the diversity of the author's worldview, the integration of culture through the introduction of symbols of the new millennium into the works. The core of symbolic language in the consciousness of a modern person is an element of identity, it reflects its universe, in particular in the painting of the early XXI century. Ethnic features in the content and form of the symbol are singled out, which form the national aspect in the visualization of the symbol by Ukrainian artists, which include ornament (Petrykivka painting, embroidered clothes, painted Ukrainian houses, towels, carpets, etc.), Trypillya culture, icon painting, Boychukism style, heraldry, appeal to archetypes, national decorative and applied art, folk art, mythology, mystical and transcendent (rituals and legends). In the course of the research, the symbols of modern art with a national basis were identified: “tree-of-life”, “home”, “mother”, “earth”, “cross”, “wreath”, “warrior” and “hero”. The emergence of a new iconography and the meaning of the "hero" symbol for the Ukrainian people are substantiated. The symbol that was modified, acquiring a modern expressiveness and a new Ukrainian national symbolism — “Hero of the Heavenly Hundred”, “Maidan”, “woman-warrior”, “warrior-cyborg”, “soil on Hrushevsky” and others. The issue of independence still remains open, as a result of which the “heroes” actualize the meaning of the works of modern artists. The study of the national aspect in the visualization of the symbol in the painting of modern Kyiv artists confirms that during the important periods of the formation of the nation, the identification of the ethnic group with its culture takes place thanks to the symbols. The concept of an artistic symbol as an expression of creative intentions is clarified on the example of the painting of Kyiv artists of the early XXI century; the specifics and character of individual creative visionary practices that contribute to nation-building processes. This determines the perspective of studying the content and form of an artistic symbol as an important tool of communication between generations, its role in national and cultural identification, transformational processes of the state's progress, a sense of belonging to the nation. Considering the fact that the conducted research does not exhaust all the issues related to the outlined problems, the perspective of the formed results is determined, which can become the basis for further study of the artistic symbol and the search for new directions of research in the system of fine arts. A complex interdisciplinary approach to the study and theoretical understanding of the artistic symbol contributed to the solution of the scientific task of the dissertation, the application of contextual and conceptual approaches in the field of art history to the analysis of the artistic symbol in painting as a form of identification in modern art, made it possible to trace the integration of universal symbols into the creative practices of modern Kyiv painters in in terms of multiculturalism and interethnic diversity, due to the peculiarities of individual creative intentions.