Abstract:
У розвідці представлено абстрактні твори Миколи Стороженка 1960–2000-х років.
Прослідковано ґенезу експериментів художника з чистою формою та засобами художньої виразності, висвітлено соціокультурні передумови даного вектору його творчості. Виявлено типологічні
засади та визначено періодизацію безпредметного живопису М. Стороженка, атрибутовано та
введено в науковий обіг низку маловідомих і неопублікованих творів митця, з’ясовано пріоритети
його мистецького пошуку в окремих групах робіт.
Розглянуто й проаналізовано стилістичні та композиційні особливості творів у контексті
взаємозв’язку елементів усередині картинного поля. Значну увагу приділено властивостям художнього простору в абстракціях М. Стороженка, проведено спробу виявити кореляції між компози-ційними елементами окремих робіт зі світоглядно-філософськими засадами видатного митця.
Доведено, що активне звернення художника до безпредметного мистецтва в період 1960–1990-х та
на початку 2000-х років проходило в річищі багаторівневого експериментального концепту. Досвід
європейського модернізму М. Стороженко органічно поєднував із власними формально-стилістичними пошуками та технологічними розробками.
This article presents the abstract works of Mykola Storozhenko of the 1960s–2000s. The genesis
of the artist's experiments with pure form and means of artistic expression was traced; the socio-cultural
prerequisites of this vector of his creativity were highlighted. The typological foundations and periodization
of M. Storozhenko's non-figurative painting were identified; some little-known and unpublished works of the
artist were attributed and introduced into scholarly discourse, and priorities of his artistic search in separate
groups of works were clarified.
The article also examines and analyzes the stylistic and compositional features of the art works in the
context of the elements’ interrelationship within the picture field. Considerable attention was paid to the
properties of artistic space in M. Storozhenko's abstractions; an attempt to identify correlations between
the compositional elements of individual works and the worldview and philosophical foundations of the
outstanding artist was made.
It was proved that the artist's active referral to objectless art in the period of 1960–1990s and early
2000s took place amidst a multi-level experimental concept. M. Storozhenko organically combined the
experience of European modernism with his formal and stylistic searches and technological developments.
