Творчий спадок українського художника І. Дряпаченка (1881–1936): стилістичні та тематичні пошуки

Abstract

Дисертація є першим комплексним дослідженням, присвяченим життю й творчості видатного українського художника кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. І. Дряпаченка. Досліджується мистецька спадщина І. Дряпаченка (1881– 1936), зокрема його живописні й графічні твори різної стилістичної, тематичної та жанрової спрямованості, а також маловідомі роботи його учнів – художників М. Горенка (1914–1990), І. Іщенка (1905?–?), А. Терещенка (1900–1991). Наукова новизна полягає в уточненні біографічних даних про І. Дряпаченка, детальному дослідженні особливостей живописного почерку художника, на основі якого здійснено візуальну експертизу творів з уточненням їхнього авторства. Введено в науковий обіг понад тридцять робіт митця та атрибутовано тринадцять живописних полотен. На основі проведених досліджень створено каталог-резоне. Проаналізовано творчість учнів І. Дряпаченка – М. Горенка, І. Іщенка, А. Терещенка та введено до наукового обігу твори цих митців. Творчість майстра припала на складні часи в історії не тільки України, а й країн Західної Європи. На зламі століть відбувалися кардинальні геополітичні, соціокультурні, мистецькі зміни, які разом зі змінами в художньому світосприйнятті самого І. Дряпаченка обумовили запропоновану періодизацію його творчості. У ній послідовно розкрито етапи становлення, розквіту й досягнення І. Дряпаченком значних професійних вершин. Перший період (1894−1911) характеризувався становленням і розквітом майстерності молодого художника під час навчання в Київській рисувальній школі, Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, Вищому художньому училищі при Академії мистецтв у Петербурзі. Учителями І. Дряпаченка були М. Мурашко, М. Пимоненко, І. Рєпін, В. Савинський, В. Сєров та П. Чистяков. Другий період (1912–1915) характеризувався вдосконаленням професійної майстерності та використанням новітніх художніх прийомів, засвоєних під час пенсіонерських поїздок до Італії, Франції, Іспанії, Німеччини у 1912–1913-х роках. В той самий час художник почав працювати на пленерах. На третій період (1916–1917) припадає творча діяльність І. Дряпаченка у воєнно-художньому загоні. Служба в якому вимагала від нього певних особистісних якостей у процесі вирішення творчих завдань. У цей час художник переважно працював у графіці. Четвертий період (1918−1936) позначився зверненням І. Дряпаченка до народної тематики. Він почав активно займатися педагогічною діяльністю. Спираючись на емпіричні й теоретичні методи досліджень, комплексний мистецтвознавчий підхід, досліджено структурно-образні та художньо-стильові особливості творів майстра. Виявлено елементи імпресіонізму в пейзажних роботах І. Дряпаченка. Підкреслено наявність у творах портретного жанру синтезу стилів, зокрема поєднання реалістичних традицій і модерна. У контексті перебування іноземних та українських митців на Першій світовій війні проаналізовано живописні та графічні роботи І. Дряпаченка воєнної тематики. Під час досліджень техніки живопису на прикладі творів портретного жанру виявлено особливості живописного почерку І. Дряпаченка, визначено зміни у підпису та датуванні ним картин протягом тридцяти років. Це допомогло здійснити візуальну експертизу портретів, які приписують І. Дряпаченку. Плідна робота з приватними та музейними колекціями, пошук у бібліотеках, вивчення спеціалізованих інтернет-джерел допомогли в складанні каталогу-резоне іконописних, живописних та графічних робіт І. Дряпаченка з 1898 по 1935 р. Каталог-резоне є доказом того масштабу втрат, якого зазнала мистецька спадщина майстра під час Другої світової війни. Оскільки місцезнаходження значної кількості творів нині невідоме, складений каталог сприяв проведенню атрибуційної роботи, у процесі якої вдалося уточнити важливу інформацію щодо різних полотен І. Дряпаченка (персональні дані, датування, назви картин тощо). Відповідно, зроблено висновок про стилістичне, тематичне, жанрове розмаїття його творів, використання ним різних технік живопису та графіки. Зазначено, що митець залишив значний доробок як в олійному живописі, так і в графіці. Працював у батальному, портретному, пейзажному, побутовому жанрах, звертався до міфологічних сюжетів та зображення інтер’єрів. І. Дряпаченко створював домашні ікони та ікони для оздоблення церков. З огляду на широту тематичних уподобань майстра, різноманітних стилістичних і жанрових звернень окреслено значення творчості І. Дряпаченка для історії вітчизняного образотворчого мистецтва та його внесок у розвиток українського живопису й графіки. У процесі дослідження історіографії з’ясовано джерело потрапляння в мистецтвознавчу літературу значної кількості помилкових даних та недостовірної інформації про І. Дряпаченка. Зазначено, що в радянські часи його ім’я було забуто. Тільки в другій половині ХХ ст. завдяки людям, які знали І. Дряпаченка особисто (художники Ф. Богородський та А. Терещенко, письменники О. Гончар, Д. Косарик, О. Юренко тощо), перші згадки про митця біографічного характеру з’явилися в пресі та книгах. Однак його учню й біографу А. Терещенку так і не вдалося переконати видавництва в доцільності опублікування монографії, яку він підготував, через відсутність у творчому доробку І. Дряпаченка робіт з яскраво вираженою радянською тематикою. Особистий внесок дисертантки полягає у систематизації біографічних даних про І. Дряпаченка, виявленні стилістичних, тематичних, технічних ознак його малярства, атрибуції низки творів художника, візуальній експертизі робіт, розробленні каталогу-резоне, що налічує триста сорок дев’ять безсумнівних творів майстра. Задля окреслення значення педагогічної діяльності І. Дряпаченка, виявлення впливу на формування творчих особистостей його учнів уперше систематизовано біографічні дані та досліджено роботи художників М. Горенка, І. Іщенка, А. Терещенка. Практичне значення результатів дослідження полягає в уточненні та систематизації даних про життєвий й творчий шлях І. Дряпаченка, атрибуції та введенні до наукового обігу раніше невідомих творів. Матеріали дисертації можна використовувати в теоретичних узагальнених працях з історії українського мистецтва, у музейній та науковій роботі, у створенні навчальних програм і посібників із курсів теорії та історії образотворчого мистецтва, для атрибуції творів І. Дряпаченка. Опрацьований матеріал дослідження, зокрема дані каталогу-резоне, може допомогти під час порушення питання повернення до України культурних цінностей, незаконно вивезених під час Другої світової війни. This dissertation is the first comprehensive research dedicated to the life and creative activity of the outstanding Ukrainian artist of the late 19th – first third of the 20th century I. Driapachenko. It is the research of the artistic legacy of I. Driapachenko (1881–1936), in particular the overview of his paintings and graphic works of various stylistic, thematic and genre areas, and some less renowned paintings of his students, artists M. Horenko (1914–1990), I. Ishchenko (1905?–?), and A. Tereshchenko (1900–1991). Scientific novelty of this work lies in the clarification of biographical data regarding I. Driapachenko, a detailed study of the specific features of the artist's style, on the basis of which a visual examination of his works has been carried out with identification of their authorship. Over thirty artist's paintings have been introduced into scientific field, with thirteen paintings attributed. Based on the conducted research, a catalogue raisonné of the artist's paintings has been developed. The paintings of I. Driapachenko's students M. Horenko, I. Ishchenko, A. Tereshchenko have been studied and introduced into scientific field. The master's creative activity fell on hard times, both for Ukraine, and western European countries. At the turn of the century, there were crucial geopolitical, sociocultural, and art-related changes taking place, which, along with transformations in the artistic worldview of I. Driapachenko, resulted in the proposed periodization of his artistic activity. The paper consistently reveals the stages of development, heyday of creativity and significant professional accomplishments made by I. Driapachenko. The first period (1894−1911) was about the development and heyday of the young artist's skills when studying at the Kyiv Drawing School, the Moscow School of Painting, Sculpture and Architecture, and the Higher Art School at the Imperial Academy of Arts in St. Petersburg. M. Murashko, M. Pymonenko, I. Repin, V. Savinsky, V. Serov and P. Chystiakov were Driapachenko's teachers. The second period (1912–1915) was about the upgrade of professional skills and the application of the latest artistic techniques learned during practical study of the artist in Italy, France, Spain, and Germany in 1912–1913. At the same time, the artist was engaged in plein air painting. The third period (1916–1917) accounted for the creative activity of I. Driapachenko in the Military Art Detachment. It was the service that required certain personal qualities from the artist in the process of meeting creative challenges. At that time, the artist was mostly engaged in graphic works. The fourth period (1918−1936) stood out for I. Driapachenko's addressing folk topics. Also, the artist was actively engaged in teaching activities. Based on empirical and theoretical research methods, a comprehensive art history approach, structural, figurative, artistic and stylistic features of the master's works have been studied. Specific features inherent in Impressionism have been revealed in the landscapes made by I. Driapachenko. The presence of a synthesis of styles in the paintings of the portrait genre, in particular a combination of realistic traditions and Art Nouveau, have been highlighted. In the context of involving foreign and Ukrainian artists in the World War I, I. Driapachenko's war-themed paintings and graphic works have been analyzed. During the research of painting techniques on the example of works related to the portrait genre, the specific features of I. Driapachenko's artistic style have been revealed, as well as changes in his signature and dating of paintings within thirty years. This made possible to carry out a visual examination of the portraits attributed to I. Driapachenko, and to identify forgery. Fruitful collaboration with owners of private collections and museum holdings, search through libraries, and study of specialized internet resources have made it possible to compile a catalogue raisonné of icons, paintings, and graphic works made by I. Driapachenko within the period of 1898−1935. The catalogue raisonné shows the scale of losses in the master's artistic legacy during the World War II. Since the whereabouts of a significant number of the artist's works are still unknown, the compiled catalogue had facilitated the attribution-related activity, during which we were able to clarify important information about various works of I. Driapachenko (personal data, dating, names of paintings, etc.). Accordingly, findings have been made regarding the stylistic, thematic, and genre diversity of the artist's paintings, as well as his application of various painting and graphic art techniques. It has been pointed out that the artist left a significant volume of works in both oil painting and graphic art. He painted battles, portraits, landscapes, was also engaged in genre art, used mythological and interior topics for his works. Also, I. Driapachenko painted household and church icons. Taking into account the vast scope of thematic preferences of the artist, various stylistic methods and genre topics, the significance of I. Driapachenko's creative activity for the history of the Ukrainian fine art and his contribution to the development of Ukrainian painting and graphic art have been outlined. In the process of the research of historiography, the primary source of getting a significant volume of false data and false information about I. Driapachenko into the art history literature has been defined. It has been highlighted that his name was quite forgotten during Soviet times. It was only in the second half of the 20th century, that thanks to people who had known I. Driapachenko personally (artists F. Bohorodskyi and A. Tereshchenko, writers O. Honchar, D. Kosaryk, A. Yurenko, and so on), the artist's name was mentioned for the first time in periodicals and biographical books. However, his student and biographer A. Tereshchenko had never managed to persuade a publishing house of the expediency of publishing the monograph that he had prepared, since there were no paintings featuring topics related to the Soviet Union in I. Driapachenko's creative legacy. Personal contribution of the dissertator consists in organizing biographical data related to I. Driapachenko, defining stylistic, thematic, and technical features of his painting, attributing a number of artist's works, visual expertise of his paintings, and compiling a catalogue raisonné that includes three hundred and forty-nine authentic master's works. To outline the significance of I. Driapachenko's pedagogical activity, define his influence on the development of creative identities of his students, biographical data have been systematized, and the works of artists M. Horenko, I. Ishchenko, A. Tereshchenko have been investigated for the first time. Practical significance of the research findings lies in clarifying and organizing data related to the life and creative activity of I. Driapachenko, attributing and introducing previously undiscovered paintings of the artist into scientific field. The content of the dissertation can be used in theoretical generalized works related to the history of Ukrainian fine art, in museum and scientific papers, in the development of educational programs and textbooks related to the theory and history of fine art, for attribution of I. Driapachenko's artistic works. Content of this research, in particular the data included in the catalogue raisonné, may be helpful in raising the issue of recovering Ukrainian cultural treasures illegally exported during World War II.