Архітектурно-планувальна організація кримськотатарського житла

Abstract

Дисертаційне дослідження присвячене визначенню принципів архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла ХV – початку ХХ століття, формуванню архітектурно-просторової організації кримськотатарського житла та збереженню історичної архітектурної спадщини. Об'єкт дослідження – кримськотатарське житло в структурі історичних містобудівних утворень Криму ХV – початку ХХ століття. Предмет дослідження – архітектурно-планувальна та просторова організація старовинного кримськотатарського житла і розвиток її шляхом відродження традиційних напрямків формоутворення. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, ілюстративного матеріалу та додатків. У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт, предмет та методи дослідження. Описано базу наукових джерел, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення дослідження. Показано особистий внесок здобувача та апробація матеріалів дослідження. Перший розділ «Загальні закономірності розвитку кримськотатарської архітектури. Аналіз наукових досліджень» присвячений історії формування кримськотатарського народу. Проведено ґрунтовний аналіз попередніх досліджень з архітектурно-планувальної організації житла кримських татар, вивчено джерела та наукові публікації, розглянуто художні твори, присвячені архітектурі Криму. Згідно з аналізом історичних джерел, кримськотатарській етнос почав формуватися в Криму з XIII століття, і саме з цього часу можна простежити розвиток кримськотатарської архітектури. Аналіз історії формування кримськотатарського етносу виявив своєрідність та особливості стилю і способу життя. Досліджено комплекс історико-політичних і соціокультурних чинників, під дією яких відбувалося формування кримськотатарського помешкання в структурі поселень Криму протягом ХV – початку ХХ століття, які були першоджерелом специфіки та особливостей архітектури. Опрацьовані літературні джерела, проведені натурні обстеження. Сукупність розглянутих та проаналізованих джерел відкрили можливість для дослідження питань архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла. Вивчена візуальна інформація: архівні документи, давні фотографії, листівки й художні твори, на яких зафіксовано вже зруйновані взірці житлових будинків. Це дає можливість краще зрозуміти художні особливості найдавніших пам’яток кримськотатарської архітектури. Окремо підкреслена творчість видатного архітектора та художника Ірфана Гафаровича Шемседінова, який у своїх роботах не лише зберіг для нас світ кримських ландшафтів у органічному поєднанні з самобутньою кримськотатарською забудовою, а й розробив проєкти сучасного будівництва з використанням народних традицій в архітектурі. Другий розділ «Методика та основні методи дослідження» вивчає напрямки розуміння проблеми з використанням комплексного методу історико-архітектурного, функціонально-структурного і стилістичного аналізу, який охоплює традиційні загальнонаукові підходи, а також розроблену загальну методику функціонально-типологічного, стилістичного й архітектурно-планувального аналізу організації кримськотатарського житла. Третій розділ «Чинники формування розпланувальної організації забудови кримськотатарських поселень» присвячений визначенню чинників впливу на формування забудови кримськотатарських поселень. Основним чинником формування архітектурно-просторової організації житла та вибору конструктивних рішень і матеріалів були природно-кліматичні умови. Проведений аналіз кліматичних та географічних умов півострова Крим дозволив ви значити основні чотири райони, які мають значні відмінності. Це – степовий, передгірський, гірський і південнобережний райони, які відрізняються за кліматичними показниками, рельєфом, запасами прісної води, різноманітними будівельними матеріалами. Визначено відмінності архітектурно-розпланувальної організації кримськотатарського житла по районах у структурі історичних поселень кримських земель. Встановлено рівень збереження залишків забудови кримськотатарського житла і сформульовані його особливості, на підставі яких можна прогнозувати загальний характер збереження будівель ХV – поч. ХХ ст. в кримських історичних поселеннях. В результаті аналізу було розроблено чотири основні моделі містобудівної розпланувальної організації кримськотатарської житлової забудови. А саме: компактна, розчленована, розосереджена та ярусна. Саме характер житлової забудови, на яку першочергово впливають кліматичні та географічні чинники, вплинув на формування архітектурно-розпланувальну структуру житлових будинків. Досліджені традиційні та наявні типи конструктивної системи й будівельні матеріали у визначених районах. Відмінності містобудівної розпланувальної організації житлової забудови, різноманітність будівельних матеріалів та конструктивних систем формувалися відповідно до характеру кліматогеографічного району, що стали і чинниками для формування функціонально-планувальної та архітектурно-просторової організації житлових будинків. Четвертий розділ «Засади архітектурно-планувальної організації кримськотатарського житла» присвячений функціонально-планувальній та архітектурно-просторовій організації будівель, традиціям та культурі кримських татар, пам’яткам, архітектурним особливостям кримськотатарського житла. Досліджено та узагальнено функціонально-планувальну структуру кримськотатарських будинків у районах Криму. В результаті проведеного дослідження, виявлено чотири типи функціонально-планувальної організації житлових будинків. Перший – лінійний тип планувальної організації, другий – кутовий, третій – замкнений, четвертий – продовжений тип планувальної організації. Лінійний характер планувальної організації утворюється з однієї чи двох камер. При простих прямокутних камерах такий прийом створює умови для чіткої організації будівельних процесів, а схема планування, як правило, має просту конструктивну схему. Кутова планувальна організація складається з трьох протяжних камер, коридорів і веранд. Для будинку кутового типу характерне утворення дворового простору, замкненого чи частково розкритого. Замкнена функціонально-планувальна організація характерна для три- та чотирикамерних будинків у формі квадрата. Вона формувалася за рахунок того, що до відбудованого кутового будинку додавалася ще четверта кімната. В центрі помешкання також була пічка, як і в інших типах будівель. Продовжена функціонально-планувальна організація утворюється у разі добудови другого поверху. Плаский дах верхнього поверху давав велику житлову площу сусідньому будинку, що знаходився вище. Це було необхідно через скупчення споруд уздовж вузьких гірських вулиць. Проведений аналіз дозволив сформулювати основний принцип формування планувальної організації будинків. Це принцип поетапного формування функціонально-планувальної структури як ознака ідентичності житлової кримськотатарської архітектури. На основі аналізу джерельної бази та проведених натурних досліджень були виявлені типи архітектурно-просторової організації кримськотатарських будинків, що будувалися у різних районах Криму: степовому, гірському, передгірному, південнобережному. Це ординарна, консольна та каскадна архітектурно-просторова організація. «Ординарна» архітектурно-просторова організація – стосується всіх одноповерхових будинків, які, як було визначено раніше, мають «лінійну», «кутову» або «замкнену» архітектурно-планувальну організацію. «Консольна» архітектурно-просторова організація – формується практично в усіх двоповерхових кримськотатарських будинках продовженої планувальної структури. Консольними були різні частини будівлі: поверх, балкон, виступи, карнизи, еркери. Другий поверх будувався переважно з дерева і був набагато легшим. Це давало можливість робити «нависання» над першим кам’яним поверхом. Виступаюча частина верхнього поверху (кримськотатарською «тереме») підтримувалася дерев'яними підпорами, які нижніми кінцями упиралися в стіну першого поверху. «Терасна» архітектурно-просторова організація – може належати як до одноповерхових, так і до двоповерхових будинків, які розташовуються на рельєфі з помітними перепадами. Саме тому окремі частини будівлі знаходяться на різній висоті, утворюючи тераси на покрівлях приміщень, які розташовані нижче. «Каскадна» архітектурно-просторова організація – переважно притаманна для двоповерхових будівель, але іноді використовувалася і для одноповерхових будинків, якщо його частини розташовані на різній висоті. У першому випадку – це будівлі, де другий поверх нависає над першим, а задня чи бічна стіна опирається на рельєф. Дах верхнього поверху – це тераса. Другий випадок – це будинки, які формувалися з одноповерхових камер однакової висоти, які розташовувалися на різній висоті рельєфу і також створювали каскадні тераси. Помешкання будувалися вздовж або впоперек схилу, і кожна тераса була дахом нижче розташованого приміщення. Найчастіше будинок мав як консольні частини, так і тераси. Це стає основною ознакою кримськотатарської архітектури. Дослідженням визначено, що основою архітектурно-просторової організації є принцип каскадного формування архітектурної форми, як ознака ідентичності житлової кримськотатарської архітектури. Особливістю кримськотатарських будинків були дахи та тераси. Дахи будували подвійні або трисхилі на системі дерев'яних крокв. Найчастіше для покрівлі використовували черепицю (татарку) і створювали геометричні орнаментальні килимові композиції. Зазвичай дахи будували з широким навісом (кримськотатарською «сачах»), щоб захистити стіни від дощу. Найбільш яскраво ідентичність кримськотатарського народу виявилася в оформленні внутрішнього простору житлових будівель. Це орнаментація елементів інтер’єру та зовнішнього простору. Кримськотатарський орнамент «Орьнек» був внесений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства UNESCO у 2021 році. Також дуже вагомим елементом оздоблення став кримськотатарський вітраж. Вітраж мав значну емоційну художню силу у формуванні образу архітектурного середовища. Цим дослідженням визначено принцип орнаментації архітектурної форми, як ознаки ідентичності житлової кримськотатарської архітектури. Зазвичай орнаментика використовувалася як для зовнішньої поверхні, так і у внутрішньому просторі приміщень. Отже, дослідженням були визначені три принципи, які ідентифікують планувальну та просторову організацію кримськотатарського житла і які є ознакою ідентичності. Проведений аналіз історичних кримськотатарських поселень Криму за характером збереження в них розпланувального каркасу та житлової спадщини показує незадовільний стан збереження. Процес руйнування триває і вимагає термінових заходів для збереження залишків архітектурної спадщини. Процес консервації та визначення об’єктів пам’ятками архітектури з часом стає проблематичним. Дослідженням розроблено пропозиції щодо охорони спадщини кримськотатарського житла, які засновані на середовищному підході до архітектурної спадщини в цілому. Пропозиція стосується створення музею просто неба в селі Коккоз (Соколине) Бахчисарайського району. Друга пропозиція – розглянути питання про створення копії фрагменту житлової кримськотатарської забудови на території Національного музею народної архітектури та побуту України, який розташований на південній околиці Києва, в Голосіївському районі, поблизу місцевості Пирогів. Як метод збереження ідентичності житлової кримськотатарської архітектурної спадщини, дослідженням запропоновано принцип музеєфікації народної архітектури та традиційного побуту. Цей принцип закладено як рекомендації для охорони та збереження архітектурної спадщини кримськотатарського народу. The PhD thesis is devoted to the definition of the principles of architectural and planning organisation of Crimean Tatar housing of the fifteenth and early twentieth centuries, the formation of the architectural and spatial organisation of Crimean Tatar housing and the preservation of historical architectural heritage. The object of the research is Crimean Tatar housing in the structure of historical urban formations of the Crimea of the fifteenth and early twentieth centuries. The subject of research is architectural, planning and spatial organisation. The thesis consists of an introduction, four chapters with conclusions to each chapter, general conclusions, a list of references, illustrative material and appendices. The introduction substantiates the relevance of the topic, defines the purpose, object, subject and methods of the study. The base of scientific sources is described, the scientific novelty, theoretical and practical significance of the research is revealed. The personal contribution of the applicant and the testing of the research materials are shown. The first section, "General patterns of development of Crimean Tatar architecture. Analysis of scientific research" is devoted to the history of the formation of the Crimean Tatar people. It identifies and analyses previous studies o n the architectural and planning organisation of Crimean Tatar housing, sources and scientific publications, and studies works of art dedicated to the architecture of Crimea. According to an analysis of historical sources, the Crimean Tatar ethnic group began to form in Crimea in the 13th century, and it is from this point that the development of Crimean Tatar architecture can be traced. The PhD thesis investigates the set of historical, political and sociocultural factors that influenced the formation of Crimean Tatar housing in the structure of Crimean settlements during the fifteenth and early twentieth centuries, which were the primary source of specificity and peculiarities. Visual information studied: archival photographic documents and artistic works dedicated to the architecture and nature of Crimea. The source of visual information about the development was photographs and postcards that recorded the already destroyed examples of residential buildings. The work of the outstanding architect and artist Irfan Gafarovich Shemsedinov, who not only left artistic works but also developed projects for new buildings using folk architectural traditions, is highlighted. The second section, “Methodology and Main Research Methods,” is devoted to the methods of conducting this study. The third chapter "Factors of formation of planning organisation of development of Crimean Tatar settlements" is devoted to the identification of factors influencing the formation of development of Crimean Tat ar settlements. The main factor in the formation of the architectural and spatial organisation of housing and the choice of design solutions and materials was the natural and climatic conditions. The analysis of the climatic and geographical conditions of the Crimean Peninsula allowed identifying the main four regions that have significant differences. These are the steppe, foothill, mountainous and southern coastal regions, which differ in terms of climate, topography, freshwater resources and various building materials. The difference in the architectural and planning organisation of Crimean Tatar housing by districts in the structure of historical settlements of the Crimean lands is determined. The level of preservation of the remains of the Crimean Tatar housing is established and its features are formulated, on the basis of which it is possible to predict the general nature of the preservation of Crimean Tatar housing of the fifteenth – early twentieth centuries in Crimean historical settlements. As a result of the analysis, four main models of urban planning organisation of Crimean Tatar residential development were developed. Namely: compact, dismembered, dispersed and tiered urban planning organisation. Traditional and existing types of construction systems and building materials in the identified areas were studied. In the steppe region, the wall type of construction system was used for construction. Differences in the urban planning and layout of residential development and a variety of building materials and structural systems were formed in accordance with the nature of the climatic and geographical area, which also became factors in the formation of the functional, planning and architectural and spatial organisation of residential buildings. The fourth chapter, "Principles of Architectural and Planning Organisation of Crimean Tatar Housing," is devoted to the functional and planning organisation of Crimean Tatar housing, architectural and spatial organisation, traditions and culture of the Crimean Tatars, monuments, and architectural features of Crimean Tatar housing. The functional and planning structure of Crimean Tatar houses in the districts of Crimea is studied and generalised. As a result of the research, four types of functional and planning organisation of residential buildings were identified. The first is a linear type of planning organisation, the second is an angular type, the third is a closed type, and the fourth is an extended type of planning organisation. The linear nature of the planning organisation is formed from one or two chambers. With simple rectangular chambers, this technique creates conditions for a clear organisation of construction processes, and the layout is usually simpl e. The corner planning organisation consists of three long chambers, corridors, and verandas. A corner house is characterised by the formation of a courtyard space, closed or partially open. A closed functional and planning organisation is typical of three- and fourchambered houses in the shape of a square. It was formed due to the fact that a fourth room was added to the rebuilt corner house. There was also a stove in the centre of the house, as in other types. An extended functional and planning organisation is created when the second floor is added. The analysis made it possible to formulate the basic principle of the planning organisation of buildings. This is the principle of the phased formation of the functional and planning structure as a sign of the identity of Crimean Tatar residential architecture. Based on the analysis of the source base and field research, the types of the architectural and spatial organisation of Crimean Tatar houses built in different regions of Crimea were identified: steppe, mountain, foothill, and southern coastal. These are ordinary, cantilever and cascade architectural and spatial organisation. «Ordinary» architectural and spatial organisation refers to all single-storey buildings that, as previously defined, have either a "linear", "angular" or "closed" architectural and planning organisation. The «cantilever» architectural and spatial organisation is formed in almost all two-storey Crimean Tatar houses of extended planning organisation. Different parts of the building, floor, balcony, ledges, cornices, and bay windows were cantilevered. The second floor was built mainly of wood, it was much lighter, and therefore it was possible to overhang the first stone floor. The protruding part of the upper floor (tereme in Crimean Tatar language) was supported by wooden supports, which rested on the wall of the first floor at their lower ends. The «Terrace» architectural and spatial organization - can refer to both one-story and two-story buildings. Basically, these houses are located on a significant terrain and therefore different parts of the building are at different heights. In this way, terraces on the roofs are formed. The «cascading» architectural and spatial organisation is also typical for two-storey buildings, or for one-storey buildings where different parts of the building are at different heights. In the first case, these are buildings where the second floor is shifted from the first floor and rests on the relief, while a flat terrace remains abov e the first floor. The second case is the houses that were formed from single-storey chambers of the same height, which were located at different heights of the relief and also created cascading terraces. The houses were built along or across the slope, wi th each terrace having a roof below the room below. Most often, the house had both cantilevered parts and terraces. This becomes the main feature of Crimean Tatar architecture. The study has determined that the basis of the architectural and spatial organisation is the principle of cascading architectural form as a sign of the identity of Crimean Tatar residential architecture. Roofs and terraces were a feature of Crimean Tatar houses. The roofs were built as double or three-pitched on a system of wooden rafters. Most often, tiles (tatarka) were used for the roof, and geometric ornamental carpet compositions were created. Usually, roofs were built with a wide canopy (sachakh in Crimean Tatar language) to protect the walls from rain. The special significance and identity of the Crimean Tatar people are manifested in the design of the interior space of residential buildings. This includes the ornamentation of interior and exterior elements. The Crimean Tatar Ornek ornament was inscribed on the UNESCO Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity in 2021. Also, Crimean Tatar stained-glass became a very important element of decoration. Stained-glass had great emotional artistic power in shaping the image of the architectural environment. Therefore, the research identifies the principle of ornamentation of the architectural form as a sign of the identity of residential Crimean Tatar architecture. This principle is used both for the outer surface and in the inte rior space of the premises. Thus, the study identified three principles that identify the planning and spatial organisation of Crimean Tatar housing and are a sign of identity. The analysis of the historical Crimean Tatar settlements of Crimea by the nature of the preservation of their planning framework and residential heritage shows an unsatisfactory state of preservation. The process of destruction continues and requires urgent measures to preserve the remains of the architectural heritage. The process of conservation and designation of objects as architectural monuments is becoming increasingly problematic. The study has developed proposals for the protection of the heritage of Crimean Tatar housing, based on the medium approach of architectural heritage in general. The proposal concerns the creation of an open-air museum in the village of Kokkoz (Sokolyne), Bakhchysarai district. The second proposal is to consider creating a copy of a fragment of Crimean Tatar residential development on the territory of the National Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine, which is located on the southern outskirts of Kyiv, in the Holosiivskyi district, near the Pyrohiv area. As a method of preserving the identity of the Crimean Tatar residential architectural heritage, the research proposes the principle of museumification of folk architecture and traditional life. This principle is laid down as recommendations for the protection and preservation of the architectural heritage of the Crimean Tatar people.