Засади проєктування громадських будівель в історичному середовищі

Abstract

Магістерська робота присвячена питанню проектування громадських будівель в історичному середовищі. Історичний міський ландшафт, як результат історичного нарощування культурних і природних цінностей має велике значення для відображення образу життя і образу мислення людини минулих епох. В сучасних містах, які постійно трансформуються та розвиваються утворюють конфлікт інтересів між необхідністю історичного оточення і необхідністю задоволення потреб міста, що розвивається. Дослідження є актуальним, тому що сучасність потребує розгляду нових запроєктованих будівель сумісно з історичною забудовою, як одне єдине і з історичним середовищем, утворюючи нові образи та функції. Метою даного дослідження є визначення засад проєктування громадських будівель громадських будівель в історичному архітектурному середовищі. В першому розділі «Стан дослідження проблем проєктування та будівництва у міських історичних ареалах» розглядаються передумови та історія виникнення історичних міських осередків, існуючі проблеми проєктування в історичному архітектурному середовищі, аналіз світового досвіду проєктування в міському історичному середовищі. Аналіз розвитку історичних ареалів та світового досвіду проектування в міському історичному середовищі показує, що охорона історичних центрів міст та їх розвиток потребують комплексного підходу, що включає участь громади та місцевої влади у прийнятті рішень, створенні нормативно-правових актів та розробці стратегій збереження історичних центрів. Другий розділ «Історичний аналіз виникнення та розвитку міста Чернігів.» присвячений вивченню основних етапів історичного розвитку міста, історико-археологічна спадщина в структурі міста та вимогам до проєктування та охоронних зони міста. Чернігів має велике значення як місто, що зберегло основні принципи давньоруського містобудування в плануванні та зовнішньому

вигляді міста. Виняткову цінність міста становлять унікальні архітектурно- ландшафтні комплекси, що збереглися і формувалися протягом тисячоліть. З

метою збереження традиційного характеру середовища історичного ареалу Чернігова необхідно не допускати вибіркового будівництва в місті будівель і споруд великої висоти та об'єму, що може зашкодити традиційному характеру середовища та призвести до втрати його якісних ознак. Подальше регулювання забудови вздовж зони охорони пам'яток має бути спрямоване на збереження видових точок, фасадів та ландшафту зони. В третьому розділі «Концепція архітектурно-планувальної організації Чернігівського краєзнавчого музейного комплексу» розглядається містобудівна організація території, архітектурно - планувальної організації Чернігівського краєзнавчого музейного комплексу, засади та прийоми архітектурно просторової організації громадських будівель в умовах історичної забудови. Зростання ролі історичних міських центрів у міському плануванні вказує на необхідність враховувати їхній історико-культурний потенціал у розвитку міст. Збереження історичних будівель та архітектурних елементів і забезпечення доступу до культурних ресурсів є важливими аспектами цього процесу. Проектування нових будівель у гармонії з існуючою архітектурою неможливе без дотримання певних принципів, знання яких може допомогти уникнути багатьох помилок. Результатом дослідження стало визначення існуючих проблем проектування в історичному архітектурному середовищі, досліджено

формування історичних ландшафтів, на прикладі міста Чернігів та історико- археологічну спадщину в структурі міста, розкриття основних вимоги до

проєктування та охоронні зони Чернігова, визначені засади та прийоми архітектурно просторової організації громадських будівель в умовах історичної забудови. The master's thesis is dedicated to the issue of designing public buildings in historical environments. The historical urban landscape, as a result of the historical accumulation of cultural and natural values, holds great significance in reflecting the lifestyle and mindset of people in past eras. In modern cities, which are constantly transforming and developing, there is a conflict of interests between the necessity of preserving the historical surroundings and the need to meet the requirements of a developing city. This research is relevant because the present requires the consideration of newly designed buildings in conjunction with the historical architecture as a unified entity, forming new images and functions. The purpose of this research is to determine the principles of designing public buildings in historical architectural environments. The first chapter, "State of Research on Design and Construction Issues in Urban Historical Areas," discusses the prerequisites and history of the emergence of historical urban centers, existing problems of designing in historical architectural environments, and an analysis of global design experience in urban historical environments. The analysis of the development of historical areas and global design experience in urban historical environments shows that the preservation and development of historical city centers require a comprehensive approach that involves the participation of the community and local authorities in decision-making, the creation of legal acts, and the development of strategies for the preservation of historical centers. The second chapter, "Historical Analysis of the Emergence and Development of Chernihiv City," is devoted to studying the main stages of the city's historical development, the historical and archaeological heritage within the city's structure, and the requirements for design and protective zones of the city. Chernihiv holds great significance as a city that has preserved the fundamental principles of ancient urban planning in its layout and external appearance. The city's exceptional value lies in its unique architectural and landscape complexes that have been preserved and shaped over millennia. In order to preserve the traditional character of Chernihiv's historical area, it is necessary to prevent selective construction of tall and voluminous buildings in the city that may harm the traditional character of the environment and lead to the loss of its qualitative features. Further regulation of development along the monument protection zone should focus on preserving viewpoints, facades, and the landscape of the zone. The third chapter, "Concept of Architectural and Planning Organization of the Chernihiv Local Lore Museum Complex," examines the urban planning organization of the territory, the architectural and planning organization of the Chernihiv Local Lore Museum Complex, and the principles and techniques of architectural and spatial organization of public buildings within the context of historical architecture. The growing role of historical urban centers in urban planning indicates the need to consider their historical and cultural potential in city development. Preserving historical buildings and architectural elements and ensuring access to cultural resources are important aspects of this process. Designing new buildings in harmony with existing architecture is impossible without adhering to certain principles, the knowledge of which can help avoid many mistakes. The result of the research is the identification of existing problems in designing within historical architectural environments, the study of the formation of historical landscapes using the example of Chernihiv city and its historical and archaeological heritage within the city's structure, the disclosure of the main requirements for the design and protective zones of Chernihiv, and the determination of principles and techniques of architectural and spatial organization of public buildings within the context of historical architecture.