Показати скорочений опис матеріалу
dc.contributor.author | Нестеренко, Петро Володимирович | |
dc.date.accessioned | 2021-12-23T08:19:25Z | |
dc.date.available | 2021-12-23T08:19:25Z | |
dc.date.issued | 2021 | |
dc.identifier.citation | Нестеренко П. Образи європейської художньої літератури в дзеркалі екслібрису // АЗТ - пратФОРМА. - 2021. - № 2. - с. 107-130 | en_US |
dc.identifier.uri | http://195.20.96.242:5068/kvnaoma-xmlui/handle/123456789/32 | |
dc.description.abstract | Екслібрис є важливою складовою книжкової культури, щирим зізнанням книголюба в його відданій любові до книги. Образно-художня сутність українського книжкового знаку приваблює своєю багатогранністю. Враховуючи, що екслібрис – це охоронний знак книжки, найулюбленішим елементом композиції досить часто слугує саме вона, бо найбільше пасує до функціонального призначення книжкового знаку. Важливим стимулом для художників і власників екслібрисів були ювілейні дати, які привертали їхню увагу до літературного процесу не лише в Україні, а й у країнах Європи. Тому значна кількість екслібрисів була представлена досягненням не лише світочів українського народу, а й геніям усього людства, письменникам і їхнім літературним героям. Окрему групу формують численні книжкові знаки, присвячені особливо шанованим Тарасу Шевченку, Миколі Гоголю, Івану Франку, Лесі Українці. Сприяли появі екслібрисів, присвяченим відомим українським письменникам і поетам, ювілейні дати, які особливо широко відзначалися у ІІ пол. XX ст. Серед них 200-ті роковини Івана Котляревського (1969 р.), Григорія Квітки-Основ’яненка (1978 р.), 150-річчя Марка Вовчка (1984 р.), «Русалки Дністрової» (1987 р.), 800-річчя «Слова о полку Ігоревім» (1988 р.), 150-річчя Василя Стефаника (2021 р.) тощо. У творчості художника Георгія Малакова туристична поїздка країнами Європи мала вирішальне значення для його неперевершених ілюстрацій та екслібрисів. «Божественна комедія» флорентійця Данте Аліг’єрі (1265-1321 рр.), «Декамерон» Джованні Бокаччо (1313-1375 рр.), герой середньовічного німецького та нідерландського фольклору Тіль Уленшпігель Шарля де Костера (1827-1879 рр.), майстри сатиричних романів Сервантес (1547-1616 рр.) і Рабле (пр. 1494-553 рр.) стали об’єктами творчості українських екслібрисистів. Трагедія «Гамлет», яку Шекспір (1564-1616 рр.) написав у 1601 р., а надрукував у 1603 р., набула особливої популярності серед його творів. Загальновідомим став вигук «Бідний Йорик!». Серед улюблених персонажів – і герої французького письменника та льотчика Антуана де Сент-Екзюпері (1900- 1944 рр.). Особливо популярним завдяки російському колекціонеру Миколі Яценку став «Маленький принц», який став рекордсменом по кількості створених екслібрисів. | en_US |
dc.language.iso | other | en_US |
dc.subject | європейська художня література | en_US |
dc.subject | сатира | en_US |
dc.subject | екслібрис | en_US |
dc.subject | художники | en_US |
dc.subject | колекціонери | en_US |
dc.title | Образи європейської художньої літератури в дзеркалі екслібрису | en_US |
dc.title.alternative | CHARACTERS OF EUROPEAN LITERATURE IN THE EX-LIBRIS MIRROR | en_US |
dc.type | Article | en_US |