Abstract:
Метою даної статті є визначення ознак національної ідентичності у дерев’яних тради-ційних храмах, що збереглися на українських теренах як пам’ятки архітектури.
Методика дослідження базується на узагальненні результатів авторських натурних досліджень
численних пам’яткових об'єктів традиційного храмобудування різних етно регіонів України та аналітичному осмисленню напрацювань багатьох поколінь науковців, що займалися темою дерев’яних
храмових споруд.
Результативною основою визначення національної ідентичності традиційних дерев’яних храмів
України, на думку автора статті, є архітектурна форма храмових споруд як матеріальна основа
організації висотно розкритого внутрішнього простору, що органічно споріднений з зовнішнім пластичним вирішенням споруди і її зрубним конструктивним остовом.
Висновки.Основним хранителем традицій і виразником національної ідентичності є архітектурна
форма українських дерев’яних храмів. Національна ідентичність у традиційному дерев’яному храмобудуванні інтерпретується як інтегральний вимір характерних традиційних ознак архітектурної
форми дерев’яних храмових споруд, що вказують на належність їх до національної культури українського народу. Незважаючи на регіональне розмаїття традиційних храмових споруд, усі вони поєднуються спільними загальноукраїнськими традиціями творення архітектурної форми, що вказує на
їхню українську національну ідентичність.
Спадщина традиційного дерев’яного храмобудування, що увібрала багатовіковий народний досвід
зведення храмів на українських землях й ідентифікується з національною культурою, є невичерпним
джерелом натхнення у творенні сучасної сакральної архітектури, конструюванні нової ідентичності на основі спадкоємності традицій.
The objective is to determine the signs of national identity in traditional wooden temples preserved
on Ukrainian territory as architectural monuments.
The methodology is based on the generalization of the results of the author's field studies of numerous
monuments of traditional temple construction in different ethnic regions of Ukraine and the analytical
understanding of the work of many generations of scientists who dealt with the topic of wooden temple
buildings.
The effective basis for determining the national identity of the traditional wooden temples of Ukraine
is the architectural form of the temple buildings as the material basis for the organization of the highly
open internal space, which is organically related to the external plastic solution of the temples and its log
structural framework.
Conclusions. The architectural form of Ukrainian wooden temples is the principal keeper of traditions
and an expression of national identity that is interpreted in traditional wooden temple construction as an
integral dimension of the characteristic conventional features of the architectural form of wooden temple
buildings, indicating their belonging to the national culture of the Ukrainian people. Despite the regional
variety in traditional temple buildings, they are all united by common all-Ukrainian traditions of creating
an architectural form that indicates their Ukrainian national identity.
The heritage of traditional wooden temple construction, which has absorbed the centuries-old national
experience of building temples on Ukrainian lands and is identified with the national culture, is an
inexhaustible source of inspiration for the creation of modern sacred architecture, the construction of a new
identity based on the continuity of traditions.