dc.description.abstract |
Метою даної статті є дослідження творчого доробку Олексія Фіщенка – одного з
визначних українських художників-графіків, а також проведення об’єктивного історико-мистецького й теоретичного аналізу його творчості.
Методи дослідження. В основу дослідження покладено використання різноманітних наукових
дослідницьких методів та підходів, зокрема методів історизму, феноменології, іконографії, мистецтвознавчого та стилістичного аналізів. Їхнє використання дало змогу виконати об’єктивне
історико-мистецьке й теоретичне осмислення творчості О. Фіщенка.
Результати. У статті проаналізовано образно-стильові особливості ліноритів художника
1960–1980-х років у художньому контексті цього періоду, а також розглянуто їхній зв’язок з
попередніми етапами творчості художника. Визначено основні риси стилю О. Фіщенка, в якому він
працював упродовж 1960–1980-х років; йдеться про архітектурну побудову твору, ритм кольору
та форми, художню виразність лінії, а також використання площинних елементів тощо. У своїх
творах митець відійшов від реалістичного відтворення дійсності і виявив власне бачення мінливого
характеру та експресивної динаміки колірного руху в природі. На основі вивчення та застосування митцем методів друку західно-європейських художників, сформувалась його власна манера, в
якій поєдналися риси декоративного мистецтва, традиційної японської гравюри та абстрактного
живопису. Образно-стильові особливості й композиційні пошуки, втілені у графіці майстра, стали
вагомим внеском у розвиток українського графічного мистецтва другої половини ХХ століття.
Висновки. На підставі проведеного аналізу творчості О. Фіщенка, зроблено висновок про унікальність художнього методу, майстерності виконання та авторської техніки друку ліногравюр, і саме
ця унікальність вирізняє його з-посеред інших українських художників того часу.
Загалом, новаторська й оригінальна творчість О. Фіщенка тяжіла до абстрактного мистецтва і
заслуговує на увагу та визнання.
The purpose of this article is to explore the creative work of Oleksiy Fishchenko, one of the
prominent Ukrainian graphic artists, and to conduct an objective historical, artistic, and theoretical analysis
of his oeuvre.
Methods.The research is based on the use of various scientific research methods and approaches, including
historicism, phenomenology, iconography, art history, and stylistic analysis which made it possible to gain
an objective historical, artistic, and theoretical understanding of O. Fishchenko's work.
Results.The article analyzes the figurative and stylistic features of the artist's linocuts from the 1960s to the
1980s within the artistic context of that period, as well as their connection to the artist's previous stages of
creativity. The study identified the main characteristics of O. Fishchenko's style from the 1960s to the 1980s,
including the architectural structure of the artwork, the rhythm of color and form, the artistic expressiveness
of the line, and the use of planar elements, etc. In his works, the artist moved away from realistic depiction
and revealed his own vision of the changing nature and expressive dynamics of color movement in nature.
Based on the study and application of Western European artists' printing methods, he developed his own
manner, combining features of decorative art, traditional Japanese printmaking, and abstract painting. The
figurative and stylistic features and compositional explorations embodied in the artist's graphics made a
significant contribution to the development of Ukrainian graphic art in the second half of the 20th century.
Conclusions.Based on the analysis of O. Fishchenko's artistic work, it is concluded that his artistic method,
mastery of execution, and author’s original linocut technique are unique, distinguishing him from other
Ukrainian artists of that time. Overall, O. Fishchenko's innovative and original creative work was close to
abstract art and deserves attention and recognition. |
en_US |