Роль комплементарного контрасту кольорів у живописі: мистецтвознавчий аналіз

Abstract

Метою даної статті є визначення основних наслідків використання контрасту компле-ментарних кольорів у творах живопису, поглиблення розуміння його ролі в картині. Методи дослідження. В основу дослідження покладено методи художньо-стилістичного аналізу і порівняльного аналізу творів мистецтва, які дозволили виявити вплив контрасту на образну і візуаль ну побудову творів. Результати.Як живописний процес написання картини, так і подальший мистецтвознавчий аналіз полотна вимагають не просто розпізнавання колірних контрастів, наявних в зображенні, але й чіткого розуміння мети і наслідків використання цих контрастів: яка їх роль, як вони впливають на колористичну, просторову побудову зображення, який емоційний ефект справляють на гляда-ча, як працюють для виявлення сенсу картини. У статті на основі аналізу полотен О. Мурашка, М. Сарьяна, А. Матісса та Рембрандта, творів середньовічної книжкової мініатюри досліджено як обширне використання комплементарного контрасту в якості основи колориту, так і обмеженіші варіації наявності цього контрасту, а також його співпрацю з іншими видами контрасту. Висновки.В результаті аналізу сформульовано низку формальних та змістових наслідків використання комплементарного контрасту: різна емоційна дія варіацій контрасту на глядача (активне збудження, стабілізація, легка радість, урочисте піднесення); в разі обширного використання в картині цей контраст забезпечує цілісність й врівноваженість колориту; за обмеженого місцевого використання контраст може збагачувати колорит, заснований на обмеженій палітрі, а також регулювати його звучання; комплементарний контраст має велике значення в регуляції дії інших контрастів, наприклад, контрасту теплих і холодних кольорів та симультанного контрасту; він також бере участь в передачі середовища та впливає на співвідношення просторовості й декоративності в зображенні. Дослідження є корисним теоретичним підґрунтям для мистецтвознавців, особливо студентів, які опановують метод художньо-стилістичного аналізу творів мистецтва, а також для художників і студентів творчих спеціальностей в процесі мистецької діяльності. The purpose of this articleis to define the main results of using the contrast of complementary colors and to deepen the understanding of their role in painting. Methods.The study is based on the methods of stylistic analysis and comparative analysis of works of art, which enabled to reveal the influence of contrast on visual effects and imagery of works. Results.The process of creating the painting and its subsequent art analysis require not only elicitation of color contrasts present in the image, but also a clear understanding of the purpose and consequences of the use of these contrasts: their role, their coloristic and spatial influence on the image, the psychological effect on the viewer, the way they reveal the meaning of the picture. Based on the analysis of paintings by O. Murashko, M. Saryan, A. Matisse, Rembrandt and medieval book miniatures both the extensive use of complementary contrast as the coloristic basis of painting and more limited variations of the use of this contrast, as well as its interaction with other types of contrast have been researched. Conclusions.The analysis has allowed to formulate a number of consequences of the use of complementary contrast, such as different emotional effects of contrast variations on the viewer (active excitement, stabilization, light joy, sublime celebration); in case the contrast is used extensively in the picture, it ensures the integrity and balance of color; with limited local use, contrast can enrich the painting based on a limited palette, as well as regulate its effect; complementary contrast is of great importance in regulating the work of other contrasts, especially the contrast of warm and cold colors and simultaneous contrast; it also plays an important role in the conveying the spatial effects and influences the ratio of spatiality and decorativeness of the image. The research is a useful theoretical basis for art historians, especially students who master the method of stylistic analysis of works of art, as well as for artists and students of art specialties in the process of artistic activity.