Досвід Італії у переосмисленні фашистської монументальної спадщини на прикладі барельєфу Муссоліні в Боцен/Больцано

Abstract

Мета цієї статті – проаналізувати, як італійці переосмислили “важку спадщину” фашистського режиму через додавання сучасної інсталяції до барельєфу Муссоліні в м. Боцен/Больцано (Південний Тіроль). Методологія дослідження є міждисциплінарною. Методи дослідження поєднують історичний, політологічний, мистецтвознавчий, культурологічний та соціальний підходи до вивчення проблематики. Основні результати дослідження дозволяють стверджувати, що цитата філософині Ханни Арендт «Жодна людина не має права підкорятися», додана до фашистського барельєфу у Боцен/Больцано, опротестовує викарбуване на рельєфі гасло Муссоліні «Вір, підкоряйся, борися!». Вона привертає увагу громадськості до цінності критичного мислення, важливості індивідуального вибору людини щодо виконання законів моралі і до відповідальності, що виникає в результаті вжитих дій. Сучасна інсталяція нагадує людям, що сліпе слідування пропаганді націонал-фашизму призвело до етнічних конфліктів, расизму та геноциду, і що покора Муссоліні давала його поплічникам хибне переконання у знятті колективної та індивідуальної відповідальності за скоєні злочини. Висновки дослідження.Креативне рішення щодо політики пам’яті в багатонаціональній та багатомовній громаді провінції Боцен/Больцано, що була у складі Австро-Угорщини, пережила італійську анексію, фашистський режим, правління демократичної республіки Італії з центром в Римі і нарешті домоглася власної автономії з відновленням прав німецькомовної громади, заслуговує на скрупульозне вивчення в Україні, бо є прикладом реконтекстуалізації існуючого пам’ятника тоталітарного режиму, що протягом 50 років провокував пасивні та активні протести мешканців. Влада Боцен/Больцано зробила непростий вибір – не знищити, а перетворити барельєф на місце пам'яті, унікальний простір, де глядач зазирає в безодню найстрашніших спогадів, щоб уникнути їх повторення в майбутньому. Переосмислення важкої спадщини в Боцен/Больцано може стати для України прикладом вирішення дискурсивних історичних питань й пошуку способів декомунізації та дерусифікації монументально-меморативних творів, що викликають незадоволення чи обурення серед українців. The purpose of the article is to analyze how Italians have redefined their bitter legacy of the fascist regime by adding a contemporary installation to the Mussolini bas-relief in Bozen-Bolzano, South Tyrol. The research methodologyis interdisciplinary. The research methods combine historical, political science, art history, cultural and social approaches to the study of theissue. The main results of the researchshow that a quote by a philosopher Hannah Arendt "No one has the right to obey" added to the fascist bas-relief in Bozen-Bolzano refers to Mussolini's command "Believe, obey, fight!" carved in it. It draws public's attention to the value of critical thinking, the importance of individual choice to violate or not to violate the laws of morality, and the responsibility that follows from the actions taken. The installation reminds people that blind adherence to the propaganda of National Fascism led to ethnic conflicts, racism, and genocide, and that Mussolini's obedience gave his henchmen the false belief that collective and individual responsibility for their crimes absolved them of responsibility. Conclusions. The creative approach to memory politics in the multinational and multilingual community of the Bozen-Bolzano province, which was part of Austria-Hungary, annexed by Italy, survived the fascist regime, became part of a democratic republic centered in Rome, and eventually gained its own autonomy and restored the rights of the German-speaking community, deserves a thorough study in Ukraine as an example of re-contextualizing an existing monument to a totalitarian regime that provoked passive and active protests from residents for 50 years. The authorities in Bozen-Bolzano made the difficult choice not to destroy the monument but to turn the Mussolini bas-relief into a place of memory, a unique space where the viewer looks into the abyss of the most terrible memories in order to avoid their repetition in the future. Rethinking the difficult heritage in Bozen-Bolzano can give Ukrainians an example of how to address controversial historical issues and find ways to de-communize and de-russify monumental and memorial works that provoke discontent or resentment among them.