Аннотации:
Дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням київської
Експериментальної майстерні художньої кераміки як одного з визначних явищ
у мистецтві Києва другої половини ХХ ст. Самобутність майстерні знайшла
виразний вияв у архітектурній та декоративній керамопластиці з оригінальним
формотворенням і колористичними рішеннями.
Аналіз наукових праць за темою дисертації засвідчив відсутність
узагальнювального мистецтвознавчого дослідження. Водночас накопичено
значну історіографію, яка висвітлює окремі аспекти діяльності
Експериментальної майстерні художньої кераміки та творчість її митців. У
контексті дисертаційної роботи найбільш значущим є науковий доробок
В. Щербака, І. Сакович, Ю. Лащука, С. Кілессо, Л. Жоголь, Н. Крутенко,
О. Голубця, М. Селівачова, З. Чегусової, Г. Істоміної, І. Бекетової, Л. Сержант,
Г. Івашків. Отже, комплексне вивчення діяльності Експериментальної
майстерні художньої кераміки є актуальним, воно покликане заповнити одну з
лакун в історії українського мистецтва другої половини ХХ ст.
Усебічне дослідження зазначеної теми здійснено на базі фондів і
експозицій одинадцяти музеїв і наукових інституцій, а саме: Національний
музей українського народного декоративного мистецтва, Національний
заповідник «Софія Київська», Державна наукова архiтектурно-будiвельна
бiблiотека iм. В. Г. Заболотного, Національний музей народної архітектури та
побуту України, Національний музей історії України, Державний музей іграшки, Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини,
Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара» у Києві,
Шевченківський національний заповідник у Каневі, Музей етнографії та
художнього промислу Інституту народознавства НАНУ у Львові, Літературно меморіальний музей Івана Котляревського у Полтаві, а також п’яти приватних
колекцій. Здійснено натурні обстеження архітектурної керамопластики споруд
громадського призначення і житлових будинків у Києві, в інших містах і селах
Київської, Чернігівської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Херсонської
обл. Досліджено документи Центрального державного архіву-музею літератури
і мистецтва України та Центрального державного архіву вищих органів
України, а також ще чотирьох державних і трьох приватних архівів. Проведено
інтерв’ювання трьох митців майстерні: О. Грудзинської, Г. Севрук,
Н. Крутенко. Це дало змогу ввести до наукового обігу значну кількість творів
мистецтва, архівних документів, відомостей, провести атрибуцію і реатрибуцію
кераміки, унаочнити наукову новизну дослідження та висновки до дисертації.
Ґрунтовна джерельна база дала змогу вперше комплексно відтворити
історію Експериментальної майстерні художньої кераміки, яка 1944 р.
розпочала діяльність на території Державного історико-архітектурного
заповідника «Софійський музей» (тепер – Національний заповідник «Софія
Київська»). Фактичне існування закладу припинено 1987 р., останніх
художників-керамістів звільнено 1990 р. Передумовою створення закладу була
необхідність збагачення архітектурних споруд і ансамблів зруйнованого війною
Києва художньою керамопластикою, осучаснення її декоративних
можливостей. Закриттю майстерні передувала низка кризових ситуацій, як-от
зміна керівника майстерні і технолога; зменшення обсягу державних замовлень.
Докладно розглянуто події перших років існування майстерні, коли відбувались
постійні зміни посад керівників, її назви і підпорядкування. Приділено увагу
П. Мусієнку – ініціаторові відкриття експериментальної майстерні, її першому
керівникові. Уперше розглянуто основні віхи життєвого і творчого шляху керівника і
головного технолога майстерні Н. Федорової. Висвітлено її навчання у
Межигірському художньо-керамічному технікумі як авангардному осередку
бойчукізму, наступні роки роботи в різних закладах, зокрема пов’язаних із
виробництвом кераміки. Схарактеризовано основні засади експериментальної
майстерні, яку Н. Федорова очолювала упродовж 1946–1979 рр. Розглянуто
творчу і рівноправну співпрацю архітекторів, професійних художників і
народних майстрів, експериментальний, дослідницький характер закладу,
симбіоз мистецтва і технологій, звернення як до вітчизняного народного
декоративного, давнього і середньовічного мистецтва, так і до зарубіжного,
різновекторність художніх зацікавлень, взаємовпливів, новаторських
відкриттів. Зроблено акцент на техніко-технологічних розробках Н. Федорової.
Уперше докладно описано винайдення рецепту і технології глазурей червоного
кольору на основі сполук міді. Проаналізовано вплив Н. Федорової на колектив
через призму нерозривної взаємодії і зв’язків між різними поколіннями
професійних керамістів і народних гончарів, їх співпраці над проєктами,
унікальних внутрішніх зв’язків Н. Федорової як учителя зі своїми молодими
співробітниками-учнями, що згодом стали керамістами (Н. Крутенко,
А. Масехіна) або професійними художниками (Г. Шарай). Висвітлено участь у
численних виставках, зокрема за кордоном, до яких залучаються усі
співробітники. Згадано унікальну атмосферу навколо експериментальної
майстерні, яка сприяла спілкуванню з найвизначнішими науковцями, поетами,
письменниками, митцями, їхнє захоплення цим маленьким творчим
колективом.
Натурні обстеження у Києві, шести областях України, Парижі, літературні
та архівні джерела, фондові та експозиційні колекції музеїв і приватних збірок,
інтерв’ю дали можливість провести перше комплексне дослідження
архітектурної керамопластики і облицювальної плитки в оздобленні будівель
різного призначення. Реставрація та реконструкція архітектурного керамічного
декору фасадів Чернігівського колегіуму, церков Св. Михайла (Переяслав-Хмельницький) та Св. Миколая (Києво-Печерська лавра), проведені
Н. Федоровою, О. Грудзинською, О. Железняком, Г. Шарай, Є. Крутась у 1950-
х рр., не тільки зумовили попередні науково-технологічні дослідження, а й
сприяли подальшим розробкам.
Архітектурну кераміку в дисертації вперше проаналізовано за її основними
типами і класифікаційними групами, технологіями і способами декорування.
Схарактеризовано використання керамопластики на фасадах громадських
будівель 1950–1960-х рр., віднайдено та атрибутовано оздоблення окремих
споруд, встановлено імена художників. Визначено технологічні та художні
особливості різних видів облицювальних плиток, прийомів декорування в
інтер’єрах київського метрополітену 1960-х – початку 1970-х рр., проведено
порівняння з іншими країнами, атрибутовано рельєфні керамічні вставки
(станція «Нивки»). Комплексно проаналізовано оздоблення інтер’єрів
громадських будівель модульною рельєфною керамопластикою. Окрім
настінної пластики малих форм і керамічних панно, розглянуто декорування
тарелями та їх поєднання з облицювальними плитками. Схарактеризовано
міфологічну та давньоруську тематику у творах Г. Севрук і В. Орлова.
Атрибутовано пласти О. Железняка та Ф. Олексієнка з колекції Державного
музею іграшки, реатрибутовано один пласт із колекції Національного музею
українського народного декоративного мистецтва. Уперше визначено основні
художні риси керамопластичного живопису в оздобленні інтер’єрів
громадських споруд, який проаналізовано на прикладі станкових і
монументальних панно-картин, декоративного облицювання стін та
фігуративного фризу. Аналіз архітектурної керамопластики та облицювальної
плитки в оздобленні багатоповерхових житлових будинків здійснено переважно
на введених до наукового обігу прикладах з архітектури Києва. Найбільшу
кількість становить оздоблення п’ятдесяти вхідних груп експериментальних
житлових багатоповерхівок на Лівому березі Києва 1970-х – початку 1980-х рр.,
де художники мастерні (Н. Федорова, Г. Шарай, О. Лобов) розробили не менше семи основних видів декору з розписних тарелів, різних типів облицювальної
плитки, їх міксування.
На численних виробах із музейних і приватних колекцій Києва, Львова,
Канева систематизовано асортимент творів декоративної кераміки
експериментальної майстерні, розрізнено типологію виробів за функціональним
призначенням, проведено низку атрибуцій. Уперше докладно проаналізовано
вироби побутового призначення і декоративні гончарні посудини. Виокремлено
і проаналізовано характерні мотиви флоральних, геометричних, іхтіо-, зоо-,
орнітоморфних, астрологічних, пейзажних і орнаментально-ювілейних розписів
та іншого декору, побудову композицій, з акцентом на індивідуальних
особливостях у творчості професійних митців. Класифіковано посудини, форми
або декор яких навіяно мистецтвом Київської Русі (Н. Федорова, Г. Шарай),
порцеляною Китаю (О. Лобов), художньою керамікою Давньої Греції, зокрема
техніками чорно- і червонофігурного вазопису (Н. Федорова, О. Грудзинська).
Імітація цих технік стала можливою завдяки розробці Н. Федоровою
експериментальної чорної глазурі «античний лак». Також приділено увагу
іншим, розробленим Н. Федоровою технологіям.
Уперше проаналізовано сувеніри на прикладі творчості Г. Шарай,
Г. Севрук, Н. Крутенко. Виготовлення сувенірів започатковано у перших роках
роботи майстерні. Художники надавали перевагу зображенням видатних діячів
та архітектурним пам’яткам Київської Русі, архітектурним орнаментам,
тератологічним образам.
Фігурний посуд розглянуто в контексті творчості народних і професійних
художників. У роботі всебічно досліджено народну керамічну скульптуру, у
класифікацію тематики якої покладено розробки О. Чарновського та Г. Івашків.
Значну кількість цих статуеток уперше введено до наукового обігу. У
зооморфних зображеннях переважають свищики у вигляді стилізованих і
традиційних свійських і диких тварин, птахів. Анімалістичні жанрово-побутові
сцени і фантастичні образи у порівнянні з одинарними зооморфними
статуетками складніші як за формою, так і за змістом. Це гумористичні і гуманістичні замальовки різних життєвих ситуацій (О. Железняк,
Ф. Олексієнко, Я. Падалка, С. Кацімон). У дисертації знайшло продовження
вивчення теми скульптурних ілюстрацій до літературних творів, народних
пісень, дум і казок. Практичне значення. Проаналізовані у дисертації матеріали можна
використати: при написанні відповідних розділів історії українського мистецтва
другої половини XX ст., навчальних посібників, методичних розробок,
укладанні спеціальних курсів з історії українського мистецтва; при побудові
відповідних розділів музейних експозицій і виставок; при формуванні
фондових музейних колекцій, атрибуції творів, в екскурсійній роботі; при
реставрації творів кераміки; при укладанні довідкових видань і різноманітних
інформаційно-довідкових систем з образотворчого та декоративного мистецтва.
Зібраний ілюстративний та архівний матеріал може стати основою
монографічного видання, альбому з історії київської Експериментальної
майстерні художньої кераміки або каталогу-резоне.
Фондові колекції Національного музею українського народного
декоративного мистецтва та Національного заповідника «Софія Київська
поповнено кількома відреставрованими виробами, віднайденими під час
натурних обстежень. Проведено реставрацію панно «Місто на семи горбах»
Г. Севрук (2021–2022). Зініційовано і створено відеопроєкт «Покликання бути
керамісткою» з нагоди 100-літнього ювілею О. Грудзинської (липень 2023 р.).
Дисертаційне дослідження сприятиме подальшому вивченню
Експериментальної майстерні художньої кераміки.
The dissertation is the first comprehensive study of the Kyiv Experimental
Workshop of Art Ceramics as one of the bright phenomena in Kyiv art of the second
half of the 20th century. The distinctive features of the workshop were expressed in
architectural and decorative ceramics with original shapes and color solutions.
The analysis of scientific works on the topic of the dissertation proved the
absence of generalizing workshop’s art studies. At the same time, a significant
historiography has been accumulated, that highlights certain aspects of the activity of
the Experimental Workshop of Artistic Ceramics and the creativity of its artists. In
the context of the dissertation work the scientific works of V. Shcherbak, I. Sakovich,
Y. Laschuk, S. Kilesso, L. Zhogol, N. Krutenko, O. Golubets, M. Selivachov,
Z. Chegusova, G. Istomina, I. Beketova, L. Serzhant, G. Ivashkiv have the greatest
importance. Therefore, the thorough study of the Experimental Workshop of Art
Ceramics’ activity is a timely and relevant work, aimed to fill one of the lacunae in
the history of Ukrainian art of the second half of the 20th century.
A comprehensive study of the research topic was carried out on the bases of
funds and expositions of eleven museums and scientific institutions, namely: National
Ukrainian Folk Decorative Art Museum, National Reserve «Sophia Kyivska», State
Scientific Architecture and Construction Library named after V. Zabolotny, National
Museum of Folk Architecture and Life of Ukraine, National Museum of History of
Ukraine, State Museum of Toys, Literary and memorial museum-apartment of
P. Tychyna in Kyiv, National Center of Folk Culture «Museum of Ivan Honchar» in
Kyiv, Shevchenko National Reserve in Kaniv, Museum of Ethnography and Artistic
Craft of the Ethnology Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine in
Lviv, Literary Memorial Museum of I. Kotlyarevsky, as well as five private
collections. A natural survey of architectural ceramics of public and residential
buildings in Kyiv and other cities and villages of Chernihiv, Cherkasy, Poltava,
Mykolaiv, Kherson regions was carried out. The documents of the Central State
Archive-Museum of Literature and Art of Ukraine and the Central State Archive of
the Higher Authorities of Ukraine, as well as four other state and three private
archives, were studied. Three craftsmen of the workshop were interviewed:
O. Grudzynska, H. Sevruk, N. Krutenko. This made it possible to introduce into
scientific circulation a significant number of works of art, archival documents and
knowledge, carry out the attribution and reattribution of ceramics, and visualize the
scientific innovation of the research and the conclusions for the dissertation.
Thorough source base made it possible, for the first time, to comprehensively
recreate the history of the Experimental Workshop of Artistic Ceramics, which in
1944 began pioneering activities on the territory of the State Historical and
Architectural Reserve «Sophia Museum» (now the National Reserve «Sophia of
Kyiv»). The actual existence of the institution was terminated in 1987, with the last
ceramic artists dismissed in 1990. The prerequisite for the establishment of the
institution was the need to enrich the architectural structures and ensembles of Kyiv,
destroyed by the war, with artistic ceramics, and to modernize its decorative
capabilities. The closure of the workshop was preceded by a number of crisis
situations, such as the change of the head of the workshop and the technologist;
decrease in the volume of government orders. The events of the first years of the
workshop’s existence, when there were constant changes in the positions of
managers, its name and subordination, are considered in detail. The role of the
initiator of the opening of the experimental workshop and its first manager,
P. Musienko, was highlighted.
For the first time the main milestones of the life and creative path of the head
and chief technologist of the workshop, N. Fedorova, were considered. Her studies at
the Mezhyhirsk Art and Ceramics Technical School, an avant-garde center of
Boychukism, and the following years of work in various institutions, including those related to the production of ceramics, were covered. The main principles of the
experimental workshop, which N. Fedorova led from 1946 to 1979, are characterized.
The creative and equal cooperation of architects, professional artists and folk
craftsmen, the experimental, research nature of the institution, the symbiosis of art
and technology, the appeal to the domestic folk decorative, ancient and of medieval
art, as well as to foreign art, the diversity of artistic interests, mutual influences, and
innovative discoveries were described. Emphasis is placed on technical and
technological developments by N. Fedorova. For the first time, the invention of the
recipe and technology of red glazes based on copper compounds is described in
detail. The influence of N. Fedorova on the team is reflected through the prism of
inseparable interaction and connections between the different generations of
professional ceramists and folk potters, their cooperation on projects, and the unique
internal connections of N. Fedorova as a teacher with her younger colleagues students, who later became ceramists (N. Krutenko, A. Masekhina) or professional
artists (G. Sharay). Participation in numerous exhibitions, in particular abroad, in
which all employees are involved, is covered. The unique atmosphere around the
experimental workshop was mentioned, which contributed to communication with
the most prominent scientists, poets, writers, artists, and their admiration for this
small creative team.
Field examinations in Kyiv, six regions of Ukraine, Paris, literary and archival
sources, stock and exhibition collections of museums and private collections, as well
as interviews, gave the opportunity to conduct the first comprehensive study of
architectural ceramics and facing tiles in the decoration of buildings of various
purposes. Restoration and reconstruction of the architectural ceramic decoration of
the facades of the Chernihiv Collegium, the churches of St. Michael (Pereyaslav Khmelnytskyi) and St. Nicholas (Kyiv-Pechersk Lavra), carried out by N. Fedorova,
O. Grudzinska, O. Zheleznyak, G. Sharay, Ye. Krutas in the 1950s, had not only
initiated previous scientific and technological research, but also contributed to the
further developments. In the dissertation, for the first time, architectural ceramics are analyzed
according to their main types and classification groups, technologies and methods of
decoration. The use of ceramics on the facades of public buildings in the 1950s and
1960s was characterized, the decoration of individual buildings was found and
attributed, and the names of the artists were established. The technological and
artistic features of various types of facing tiles, decoration techniques in the interiors
of the Kyiv subway in the 1960s - early 1970s were determined, a comparison with
other countries was made, and relief ceramic inserts were attributed («Nyvky»
station). The interior decoration of public buildings with modular relief ceramics was
comprehensively analyzed. In addition to wall plastic of small forms and ceramic
panels, decoration with plates and their combination with facing tiles is considered.
The mythological and ancient Russian themes in the works of H. Sevruk and
V. Orlov are characterized. Layers of O. Zheleznyak and F. Oleksienko from the
collection of the State Museum of Toys were attributed, one layer from the collection
of the National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art was reattributed. For the
first time, the main artistic features of ceramic painting in the interior decoration of
public buildings were determined, which was analyzed using the example of easel
and monumental panel paintings, decorative wall cladding and figurative frieze. The
analysis of architectural ceramics and facing tiles in the decoration of multi-story
residential buildings was carried out mainly on examples from the architecture of
Kyiv introduced into scientific circulation. The largest number of them is the
decoration of fifty entrance groups of experimental residential high-rise buildings on
the Left Bank of Kyiv in the 1970s-early 1980s, where workshop artists
(N. Fedorova, G. Sharay, O. Lobov) developed at least seven main types of
decoration from painted plates, different types of facing tiles, and their mixing.
Based on numerous works from museums and private collections of Kyiv, Lviv,
and Kaniv, the assortment of decorative ceramics produced by the experimental
workshop was systematized, the typology of the products was distinguished
according to their functional purpose, and a number of attributions were made. For
the first time, household products and decorative pottery vessels were analyzed in detail. Characteristic motifs of floral, geometric, ichthyo-, zoo-, ornithomorphic,
astrological, landscape and ornamental-jubilee paintings and other decor,
construction of compositions, with an emphasis on individual features in the work of
professional artists are highlighted and analyzed. Vessels, the shapes or decor of
which were inspired by the art of Kyivan Rus (N. Fedorova, G. Sharay), Chinese
porcelain (O. Lobov), artistic ceramics of Ancient Greece, including the techniques
of black and red figure vase painting (N. Fedorova, O. Grudzynska), were classified.
Imitation of these techniques became possible thanks to N. Fedorova's development
of the experimental black glaze «antique varnish». Attention was also paid to other
technologies developed by N. Fedorova.
For the first time, souvenirs were analyzed based on the work of H. Sharay,
H. Sevruk, and N. Krutenko. The beginning of the production of souvenirs goes back
to the first years of the workshop activity. Artists preferred images of prominent
figures and architectural monuments of Kyivan Rus, architectural ornaments, and
teratological images.
Figurative tableware is considered in the context of the work of folk and
professional artists. The work comprehensively researches folk ceramic sculpture, the
classification of which includes the developments of O. Charnovskyi and
H. Ivashkiv. A significant number of these statuettes were introduced into scientific
circulation for the first time. Zoomorphic images are dominated by fistulas in the
form of stylized and traditional domestic and wild animals, birds. Animalistic genre domestic scenes and fantastic images are more complex in both form and content
compared to single zoomorphic statuettes. These are humorous and humanistic
sketches of various life situations (O. Zheleznyak, F. Oleksienko, Ya. Padalka,
S. Katsimon). The dissertation continued the study of the topic of sculptural
illustrations to literary works, folk songs, thoughts and fairy tales.
Practical significance. The materials analyzed in the dissertation can be used
when writing relevant sections of the history of Ukrainian art of the second half of the
20th century, teaching aids, methodical developments, arranging special courses on
the history of Ukrainian art; when building relevant sections of museum expositions and exhibitions; in the formation of fund museum collections, attribution of works, in
excursion work; during the restoration of ceramic works; when compiling reference
publications and various information and reference systems on fine and decorative
arts. The collected illustrative and archival material can become the basis of a
monographic publication, an album on the history of the Kyiv Experimental
Workshop of Artistic Ceramics, or a catalog-rezon.
The stock collections of the National Museum of Ukrainian Folk Decorative Art
and the National Reserve «Sophia of Kyiv» have been replenished with several
restored products found during field surveys. Restoration of the «City on Seven
Hills» panel by H. Sevruk (2021–2022) was carried out. The video project «Vocation
to be a ceramist» was initiated and created on the occasion of O. Grudzynska's 100th
anniversary (July 2023). The dissertation research will contribute to the further study
of the Experimental Workshop of Artistic Ceramics.