Образні трансформації в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть

Abstract

Український середньовічний іконопис вирізняється завдяки особливим іконографічним, композиційним стилістичним і колористичним характеристикам у царині церковного мистецтва. Із теренів історичної Дрогобиччини (сучасний Дрогобицький район Львівської області України) походять найдавніші ікони, датовані XIV – початком XV століття, які є шедеврами українського малярства та надзвичайно цінною складовою духовної спадщини України. Збережені ікони Дрогобиччини XV – початку XVI століть є невіддільною і вагомою частиною українського іконопису і втілюють складні процеси образної трансформації у руслі (річищі загальностильової еволюції українського іконопису означеного часу. Дисертація є першим дослідженням проблеми образних трансформацій в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть. Головною метою роботи є поглиблене дослідження іконографічних, композиційних, стилістичних і колористичних характеристик ікон XV − початку XVI століть з території історичної Дрогобиччини. Ґрунтовне дослідження сучасного стану наукової розробки теми дисертаційного дослідження виявило, що проблема образних трансформацій в руслі загальностильової еволюції іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть потребує наукового опрацювання. Іконопис із Дрогобиччини XV – початкуXVI століть набув загального висвітлення, втім не став предметом комплексного мистецтвознавчого аналізу, а також не отримав чіткої систематизації в системі малярських осередків українського іконопису зазначеного періоду. Найбільшу увагу дослідників українського іконопису було приділено іконам Дрогобиччини XIV – початку XV століття. Наразі відсутнє комплексне дослідження, присвячене розвитку, художньо-стилістичним та іконографічним особливостям іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть. Невирішеним залишається питання уточнення атрибуції найдавніших ікон Дрогобиччини. Потребує подальшого опрацювання проблема їх стилю. Залишається відкритим питання локалізації майстерні, меж її творчого ареалу, джерел оригінальної іконографії та стилістики, не отримали чіткого визначення авторські манери митців майстерні. Необхідним є подальший розвиток теми образних трансформацій в іконописі Дрогобиччини в процесі загальностильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть. З метою вирішення окреслених питань здійснено стилістичний, іконографічний і компаративний аналіз найдавніших ікон з Дрогобиччини, продовжено систематизацію іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть, поглиблено дослідження іконографії та стилістики творів. Висвітлено процес стильової еволюції українського іконопису XV – початку XVI століть, виявлено приклади образних трансформацій в іконах Дрогобиччини зазначеної доби. У процесі дослідження джерельної бази дисертації виявлено та окреслено групу пам’яток, належних до іконопису історичної Дрогобиччини XV – початку XVI століть, та ікон, стилістично споріднених з аналізованими творами. Систематизовано джерельну базу дослідження іконопису Дрогобиччини XV – початку XVI століть. Уперше комплексно досліджено іконописний спадок Дрогобиччини і стилістично пов’язаних творів XV – початку XVI століть, збережених у визначних музейних і церковних зібраннях України, а саме: Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького (найбільша збірка українського іконопису, яку започаткував митрополит УГКЦ А. Шептицький 1905 року та очолив Іларіон Свєнціцький); Національний художній музей у Києві вирізняється збіркою іконопису XIIXIX століть); Музей митрополита Андрея Шептицького (ММАШ, Львів), який заснував і очолив о. Севастіян Дмитрух із 1992 року; Музей-заповідник «Олеський замок» у селищі Олесько Золочівського району Львівської області та Музей-заповідник «Китайський палац» у місті Золочів Львівської області (філії Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, видатного мистецтвознавця, подвижника в царині збереження і популяризації української культурної спадщини); Музей «Дрогобиччина» в місті Дрогобич (раніше Дрогобицький краєзнавчий музей)  друга за обсягом збережених творів XV−XVI століть із Дрогобича музейна установа після НМЛ ім. Андрея Шептицького у Львові; церква Преображення Господнього (Святого Миколая) у селі Довге Дрогобицького району (пам’ятка дерев’яної архітектури, що зберігає ікони XVI століття); приватна збірка іконопису о. Р. Гладяка, Львів описана в дослідженні мистецтвознавця Олега Сидора). Висвітлено особливості іконографії та стилістики окремихтворів іконопису XV – початку XVI століть із музейних колекцій Республіки Польща, а саме: Національний музей у місті Варшава (Мазовецьке воєводство); Палац єпископа Еразма Ціолека (філія Національного музею у місті Краків, Малопольське воєводство); Національний музей Перемишльської землі у місті Перемишль Підкарпатського воєводства; Музей-замок у місті Ланьцут Підкарпатського воєводства, Історичний музей і Музей народної архітектури у місті Сянок Підкарпатського воєводства. Твори, іконографічно і стилістично споріднені з іконами Дрогобиччини XV – початку XVI століть, виявлено в колекціях Інституту історії мистецтвКурто в Лондоні (Велика Британія), а також Сільського музею Мармарощини в місті Сигіт, в дерев’яній церкві Святого Миколая, побудованій 1760 року (об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО), у селі Будешті Сусані (повіт Марамуреш, Румунія). Детально висвітлено відмінності іконографії, стилістики та манери письма ікони «Святий Георгій Змієборець» XIV століття із церкви Собору святих Йоакима і Ганни села Станиля Дрогобицького району (НМЛ ім. А. Шептицького, Львів) і образа «Святий Георгій Змієборець» початку – середини XV століття із церкви Перенесення мощей святого Миколая села Старий Кропивник Дрогобицького району (ММАШ, Львів). Усебічно досліджено питання походження ікон чину Моління останньої чверті XV століття, які зберігалися в церкві Воздвиження Чесного Хреста міста Дрогобич. Доведено умовність віднесення групи збережених ікондо первинного церковного опорядження. Виявлено характерні риси та стильові особливості іконопису Дрогобиччини XV − початку XVI століть. Здійснено уточнення терміна «майстерня дрогобицького і белзького чинів Моління» (за Володимиром Яремою). Сформовано поняття «майстерня белзько-дрогобицьких ікон» як художньої майстерні історичної Перемишльської єпархії другої половини XV століття, малярський доробок якої було збережено на теренах міст Белз, Дрогобич та історичної Дрогобиччини. Виявлено витоки оригінальної стилістики майстерні белзько-дрогобицьких ікон, визначено манери, професійний рівень іконописців майстерні. Окреслено стилістичне коло «белзько-дрогобицького малярства», до якого належать пам’ятки з території історичної Перемишльської єпархії, а також за її межами, з другої половини XV  початку XVI століть на основі іконографічної та стилістичної спорідненості. Висвітлено питання візантійсько-балканських джерел іконографії та стилістики в українському іконописі XV  початку XVI століть. Сформульовано тезу про згасання стилю белзько-дрогобицького малярства на початку XVI століття. Уперше введено до наукового обігу і віднесено до стилістичного кола белзько-дрогобицького малярства образ «Святий Йоан Предтеча» кінця XV століття із церкви Святих архангелів Михаїла і Гавриїла села Бреб повіту Марамуреш у Румунії (колекція СММ, Сигіт). Визначено належність до кола белзько-дрогобицького малярства ікони «Свята Параскева П’ятниця» (зберігається в церкві Святого Миколая села Будешті Сусані повіту Марамуреш, Румунія). Доведено збереження елементів іконографії та стилістикибелзько-дрогобицького малярства у вигляді ремінісценцій в образах XVIXVII століть із території історичної Мармарощини/Північної Трансильванії (сучасна Румунія). Уточнено атрибуцію та досліджено іконографічний тип образа «Архангел Михаїл» останньої чверті XVI століття (зберігається в церкві Святого Миколая села Будешті Сусані повіту Марамуреш, Румунія). Прослідковано риси спорідненості між іконописом історичної Мармарощини і Галичини XVXVII століть. Сформульовано гіпотезу про зв’язок автора ікони «Святий Георгій Змієборець» кінця XV  початку XVI століття з однойменної монастирської церкви села Ступниця до цехового малярства Малопольської школи із центром у Кракові. Доведено належність храмової ікони «Воздвиження Чесного Хреста» першої половини  середини XVI століття з однойменної церкви в Дрогобичі до «кола майстра іконостаса з села Поляна» (історична Старосамбірщина, Львівська область). Віднайдено літературне джерело іконографії епізоду «Заслаб цар Костянтин» образа «Воздвиження Чесного Хреста» з Дрогобича. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що застосовано комплексний підхід для дослідження іконопису Дрогобиччини XV  початку XVI століть. Доведено іконографічну і стилістичну спорідненість ікон Дрогобиччини зазначеного періоду, збережених на території історичної Галичини, зі стилістичними групами ікон з теренів історичної Лемківщини та Мармарощини. Окреслено процес образних трансформацій іконопису Дрогобиччини XV  початку XVI століть. Актуальним є висвітлення джерел оригінального стилю образів майстерні белзько-дрогобицьких ікон, розпочате в дисертаційному дослідженні, що є перспективним для подальшої наукової роботи. Результати здійсненого дослідження можуть бути застосовані в наукових дослідженнях в галузі мистецтвознавства (художньо-стилістичний аналіз, атрибуція творів іконопису XV  початку XVI століть), музейної діяльності, викладання історії українського середньовічного іконопису, формуванні та систематизації державних і приватних збірок українського іконопису, популяризації українського іконопису на світовому рівні в контексті міжкультурних зв’язків. Ukrainian medieval icon painting is noticeable through its distinctive iconographic, compositional, stylistic, and colour features in church art. The oldest icons dated the 14th –beginning of the 15th centuries come from the territories ofDrohobychyna (current Drohobych district of the Lviv region of Ukraine). These artworks are masterpieces of Ukrainian painting and enormously valuable component of the spiritual heritage of Ukraine. Preserved icons of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries are integral and significant part of the Ukrainian icon painting and embody complex processes of figurative transformation in general stylistic evolution’s course of the Ukrainian icon painting of that time. The thesis is the first study of the issue of figurative transformations in general stylistic evolution’s course of the icon painting of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries. The paper intends primarily to study in-depth iconographic, compositional, stylistic and colour features of icons of the 15th –beginning of the 16th centuries from the territory of historical Drohobychyna. A comprehensive study of the current state of theme research revealed that the issue of figurative transformations in general stylistic evolution’s course of icon painting of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries needs further study from a scientific point of view. The icon painting from Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries was broadly covered however it neither became the subject matter of a comprehensive art-study analysis nor was clearly systemized among artistic centers of Ukrainian icon painting of the above period. Icons of Drohobychyna of the 14th – beginning of the 15th centuries were the focus of the study of Ukrainian icon painting. The icons of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries were studied fragmentary. At the moment there is no comprehensive analysis of the development, artistic and stylistic, and iconographic features of icon paintingof Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries. Specification of attribution of the oldest icons of Drohobychyna is still pending. The issue of determining the style of such artworks needs further study. It is still an open question about workshoplocation, boundaries of its artistic area, sources of original iconography and stylistics. The predominant style of the workshop’s artists is not identified clearly. There exists the need to further develop the theme of figurative transformations in the icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries and detect the role of icon painting of Drohobychyna in the process of general stylistic evolution of the Ukrainian icon painting of the 15th – beginning of the 16th centuries. To address the aforementioned issues the author performs a stylistic, iconographic and comparative analysis of the oldest icons from Drohobychyna, continues the systematization of icon painting of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries and extends the study of iconography and stylistics of the artworks. The paper highlights the process of stylistic evolution of the Ukrainian icon painting of the 15th – beginning of the 16th centuries and presents examples of figurative transformations in icons of Drohobychyna of that time. The study of the thesis’s references helped to single out and define the groups of monuments belonging to icon painting of historical Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries and icons stylistically related to these artworks. The study base of references for Drohobychyna icon painting (the 15th –beginning of the 16th centuries) is organized. For the first time, Drohobychyna icon painting heritage and stylistically related artworks of the 15th –beginning of the 16th centuries are studied on a full-scale basis. Such artworks are preserved in well-known museum and church collections of Ukraine such as Andrey Sheptytsky National Museum in Lviv (the largest collection of Ukrainian icon painting initiated by A. Sheptytskyi, Metropolitan of Ukrainian Greek Catholic Church in 1905 and headed by Ilarion Svientsitskyi); National Art Museum in Kyiv (being the place of icon painting collection of the 12th - 19th centuries); Andrey Sheptytsky Metropolitan Museum (ASMM, Lviv) founded and headed by Father Sevastian Dmytrukh since 1992; Museum-Reserve Olesko Castle in the village of Olesko of Zolochivskyi district of Lviv region and Museum-Reserve Chinese Palace in Zolochiv town of Lviv region (museum units of Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery who was a prominent art critic and enthusiast in the area of Ukrainian cultural heritage preservation and promotion); Drohobychyna Museum in Drohobych town (former Drohobych Local History Museum) –second-largest museum institution after Andrey Sheptytsky National Museum in Lviv being the place of preserved artworks of the 15th – 16th centuries; Church of the Transfiguration (St. Mykolai) in Dovge village, Drohobych district (wooden monument of architecture preserving icons of the 16th century); private collection of icon painting of Father R. Gladiak, Lviv (studied by Oleg Sydor, an art critic). The author describes features of iconography and stylistics of individual works of icon painting of the 15th –beginning of the 16th centuries from museum collections of Poland: National Museum in Warsaw (Masovian Voivodeship); Bishop Erazm Ciołek Palace (branch of the National Museum in Krakow, Lesser Poland Voivodeship); National Museum of PrzemyślLand in Przemyśltown of Subcarpathian Voivodeship; Łańcut Castle in Łańcut town of Subcarpathian Voivodeship, Rural Architecture Museum of Sanok in Subcarpathian Voivodeship. Artworks that iconographically and stylistically are related to the icons of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries were found in collections of the Courtauld Institute of Art in London (the United Kingdom), as well as in the Ethnographic Museum of Maramureş in Sighetu, in a wooden Church of St. Nicholas erected in 1760 and enlisted among UNESCO properties in the village of Budești Susani (Maramureş county, Romania). The author describes in detail the differences between iconographic, stylistic features and painting manner of the 15th-century icon of St. George the Dragon Slayer from the church of the Assembly of Sts. Joachim and Anna in the village of Stanilya of Drohobych district (Andrey Sheptytsky National Museum in Lviv) and the beginningmiddle of 15th-century icon of St. George the Dragon Slayer from the Transfer of the Relics of St. Nicholas church of the village of Staryi Kropyvnyk, Drohobych district (Andrey Sheptytsky Metropolitan Museum, Lviv). The paper contains a comprehensive study of origin of icons of prayer tiers of the last quarter of the 15th century preserved in the Elevation of the Holy Cross church in Drohobych. The author proves the conditionality of attributing the group of preserved icons to the original church ornamentation. The author identifies distinctive and stylistic features of the icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries. The notion of “Workshop of the Drohobych and Belz Prayer tiers” (according to Volodymyr Yarema) is defined. The notion of “Belz-Drohobych Workshop" is formulated as an art workshop of historical Przemyśl Dioceseof the second half of the 15th century which painting heritage was preserved on the territory of Belz, Drohobych and historical Drohobychyna (current Drohobych district of the Lviv region of Ukraine). The paper reveals the original stylistics of the Belz-Drohobych Workshop icons and outlines the manner and professional level of Workshop icon painters. There is an attempt to unfold a stylistic circle of Belz-Drohobych painting including monuments within the territory of historical Przemyśl Diocese and beyond its borders from the second half of the 15th – beginning of the 16th centuries against iconographic and stylistic kinship. Byzantine and Balkan sources of iconography and stylistics in the Ukrainian icon painting of the 15th –beginning of the 16th centuries are revealed. The argument on the gradual decline of Belz-Drohobych painting at the beginning of the 16th century is formulated. The paper attempts to introduce into scholarly discourse and categorize among stylistics of Belz-Drohobych painting the image of St. John the Forerunner of the end of the 15th century from the Church of Archangels Michael and Gabrielin the village of Breb in Maramureş county, Romania (SMM collection, Sighetu). The icon of St. Paraskeva Pyatnitsa (kept in the Church of St. Nicholas in the village of Budești Susani, Maramureş county, Romania) is proven to be among artworks of Belz -Drohobych painting. The author reveals elements of iconography and stylistic features of Belz-Drohobych painting in the form of reminiscences in images of the 16th –17th centuries from the territory of historical Maramureș/Northern Transylvania (current Romania). The paper specifies attribution and studies the iconographic type of the image of Archangel Michael of the last quarter of the 16th century (kept in the Churchof St. Nicholas in the village of Budești Susani, Maramureş county, Romania). Theauthor stresses upon the existence of similar iconographic features between icon painting of historical Maramureş and Galicia of the 15th –17th centuries. The paper lays down the hypothesis on the connection of the author of the icon of St. George the Dragon Slayer (end of the 15th –beginning of 16th centuries) from the same name Church in the village of Stupnytsia with the paintingworkshop of Malopolska school with its centre in Krakow. The author proves that the icon of the Elevation of the HolyCross of the first half – middle of the 16th century from the same name Church in Drohobych belongs to artworks of iconostasis artist from the village of Poliana (historical Staryi Sambir district, Lviv region). The paper finds out the literary source of iconography of the episode “Emperor Constantine got ill” of the image of the Elevation of the Holy Cross from Drohobych. Scientific novelty implies a comprehensive approach to the study of icon painting of Drohobychyna of the 15th – beginning of the 16th centuries. The author proves iconographic and stylistic similarity of Drohobychyna icons of that period preserved on the territory of the historical Galicia with stylistic groups of icons from historical Lemko region and Maramureş. The process of figurative transformations in icon painting of Drohobychyna of the 15th –beginning of the 16th centuries is outlined. Practical significance of the results achieved. The study of sources of original style of Belz-Drohobych Workshop icons initiated in this thesis offers prospects for further scientific research. The results obtained could be putto practical use in scientific studies in the art criticism (artistic and stylistic analysis, attribution of icon painting works of the 15th –beginning of the 16th centuries), museum activities, pedagogical practice in the course of teaching history of Ukrainian medieval icon painting, creation and systematization of public and private collections of Ukrainian icon painting, promotion of Ukrainian icon painting on a global scale in the context of intercultural relations.