Принципи екологічної оптимізації сельбищних територій великих міст

Abstract

У дисертаційній роботі запропоновано рішення науково-прикладної проблеми формування науково-обґрунтованих принципів екологічної оптимізації сельбищних територій у структурі великих міст на основі поєднання ландшафтно-екологічного підходу та аналізу можливостей використання соціально-економічних механізмів для вдосконалення якостей міського середовища. Об'єктом дослідження є сельбищні території великих міст. Предметом дослідження є принципи і технології екологічної оптимізації сельбищних територій у структурі великих міст. Методи дослідження: проведені дослідження ґрунтуються на комплексі взаємопов’язаних методів дослідження – дедукція та індукція, синтез та порівняння, моделювання та аналіз, систематизація та узагальнення, використання яких у комплексі, передбачало теоретико-методологічний підхід у вивченні наукової літератури з теми дослідження, що мало на меті осмислення фактичного матеріалу, формування підгрунття для подальшого дослідження, аналіз концепцій, відомих методик та пропонованих теорій для встановлення шляхів розв’язання досліджуваної проблеми; аналіз досвіду екологічної оптимізації сельбищних територій у структурі великих міст; експертне оцінювання, аналіз, спостереження; експертне оцінювання існуючих принципів і технологій екологічної оптимізації сельбищних територій у структурі великих міст – з метою визначення рівня розробленості теми дослідження; дослідницький та аналізаторський – для визначення ефективності запропонованих основних засобів екологічного вдосконалення житлової забудови сельбищних територій в рамках великих міст; статистичні методи аналізу принципів екологічної оптимізації сельбищних територій у структурі великих міст з метою встановлення кількісних та якісних характеристик сельбищних територій в рамках великих міст, виявлення їх особливостей за різними методиками; графоаналітичний та картографічний – для розробки й прийняття практичних рішень, пов'язаних з плануванням та освоєнням сельбищних територій. Інформаційною базою обґрунтування концептуальних положень дослідження є статистичні дані освоєння сельбищних територій, емпіричні дані, матеріали періодичних видань. Для обробки інформації використовувалися загальнонаукові прийоми аналізу, узагальнення та порівняння, системний підхід, абстрактно-логічний, економіко-статистичний і розрахунково-конструктивний методи. Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що результати дослідження дозволили висунути низку закономірностей та гіпотез щодо структурних особливостей та процесів розвитку сельбищних територій великих міст. Отримані дані можуть бути використані іншими напрямками наукових досліджень та практики. Екологічна оптимізація сельбищних територій великих міст дозволить раціоналізувати використання територій. Система заходів щодо еколого-містобудівної оптимізації сельбищних територій на рівні міста дозволить сформувати єдиний простір та забезпечити соціальну стабільність. Встановлення класу стану у ряді екологічної трансформації оптимізує витрати на відновлення. Рекомендації, наведені у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані для розробки документів стратегічного планування, містобудівного проектування, місцевих територіальних містобудівних нормативів, а також розробки проектів комплексної і локальної екологічної оптимізації сельбищних територій великих міст. Дослідження є об'єктивною основою для досягнення збалансованого розвитку сельбищних територій великих міст та покращення життя населення. В дисертаційній роботі розроблено методи та прийоми здійснення еколого-містобудівної оптимізації сельбищних територій в рамках великих міст на основі вивчення існуючих факторів та міжнародного досвіду; розроблено схему розташування зон оптимізації сельбищних територій великих міст, включаючи контактну та глибинну зони; промодельовано структуру компонентів екологічного каркасу та прийоми їх організації в умовах сельбищних територій великих міст. Вдосконалено класифікацію озеленених територій та розроблено методику аналізу, з урахуванням містобудівних норм для кожного типу сельбищних територій великих міст; значно розширено ієрархію класів сельбищних територій великих міст, що дозволило реалістичніше моделювати взаємодію окремих локацій між собою і з зовнішнім середовищем. Вдосконалено критерії оцінки досліджень ризиків, факторів ризику та антропогенної трансформації сельбищних територій великих міст. Запропоновані засоби та методики впроваджені в навчальний процес на кафедрі теорії, історії архітектури та синтезу мистецтв. Dissertation proposes the solution of scientifically applied problem of formation of scientifically grounded principles of ecological optimisation of residential areas in the structure of large cities based on combined use of landscape -ecological approach and analysis of possibilities of use of social-economic mechanisms for the improvement of the quality of urban environment. The object of the research is a residential territory of large city. The subject of the research is principles and technologies of ecological optimisation of residential areas in structure of large cities. Research methods: accomplished research is based on a complex of intertwined research methods – deduction and induction, synthesis and comparison, modelling and analysis, systematisation and generalisation, complex use of which envisaged theoretically-methodological approach in studying of scientific literature on the research topic, which purported comprehension of the factual material, formation of the basis for the further research, analysis of concepts, well known methods and proposed theories for the establishment of ways for the solution of researched problem; analysis of experience of ecological optimisation of residential areas in the structure of large cities; expert assessment, observation analysis; expert assessment of existing principles and technologies of ecological optimisation of residential areas in the structure of large cities – with the purpose of determining the level of research topic’s development; research and analytical – for determination of effectiveness of general proposed methods of ecological improvement of residential construction in residential areas within the large cities; statistic methods of analysis of principles of ecological optimisation in the structure of large cities with purpose of determination of quantitative and qualitative properties of residential areas within the large cities, identification of their peculiarities with various methods; graphics -analytical and mapping methods – for the development and execution of practical solutions, related to planning and exploartion of residential areas. Data base for the rationale of concept points of the research is represented by statistical data of exploration of residential areas, empirical data, data from periodicals. For information processing were used methods of analysis, generalisation and comparison, systematic approach, abstactlogical method, economics-statistical and calculations-constructive methods. Practical significance of the results that were achieved in the research consists in possibility to propose a number of patterns and hypothesis, concerning structural features and processes of large cities residential areas development. Derived data can be used in other branches of scientific research and scientific practice. Ecological optimisation of residential areas of large cities will rationalise the use of territories. Complex of measures for urban-ecological optimisation of residential areas on the level of a city will allow forming a single united space and providing social stability. Identifying class of condition in the process of ecological transformation optimises expenditures for renovation. Adduced in the dissertation recommendations can be used for the development of regulatory document for strategical planning, urban planning, local territorial regulations as well as for the development of the projects for complex and local ecological optimisation of residential areas of the territories of large cities. The research represents objective basis for the achievement of balances development of residential areas of large cities and improvement of the residents’ life. The dissertation accomplishes the development of methods and techniques for execution of urban-ecological optimisation of residential areas within the large cities based on exploration of existing factors and international experience; presents the development of the scheme of placement of large cities residential areas optimisation zones including contact and depth zones; accomplishes the modelling of ecological framework components structure and establishes techniques of their organisation within residential areas of large cities. The classification of green territories was improved with development of analysis technique that takes in account urban regulations for each type of large cities residential areas; the hierarchy of large cities residential areas classes was significantly expanded, which allowed more realistic modelling of interaction of separate locations with themselves and with their environment. Accomplished an improvement of research risks, risks factors and large cities residential areas anthropogenic transformation assessment criteria. Proposed techniques and methods are introduced into curriculum of the faculty department of theory, history of architecture and synthesis of arts.