Юлій Миколайович Ятченко (1928–2020). Спогади художника [публікація документа]

Abstract

Стаття є публікацією спогадів Юлія Миколайовича Ятченка, українського живописця, випускника Київського державного художнього інституту (КДХІ, 1953), учня С. Григор’єва, М. Шаронова, Г. Меліхова, К. Єлеви, професора кафедри рисунка КДХІ (1982), народного художника України (2010). Ю. Ятченко майже все життя присвятив педагогічній та організаційній роботі: директор Республіканської художньої середньої школи ім. Т. Г. Шевченка (1957–1963), директор художніх виставок Міністерства культури УРСР (1968–1970), проректор з наукової роботи КДХІ (1974–1980). Рукописна праця «Спогади художника» Юлія Миколайовича Ятченка була підготована ним до друку у 2014 році. Рукопис містить дві частини: «Спогади художника. Повість» та «Робота над образами князів і царів». Наразі публікується перша частина, в якій Ю. Ятченко звертається до спогадів про навчання у КДХІ, про методи роботи та викладання своїх вчителів; описує свою роботу над картиною «З мрією про мир. Врятування радянськими воїнами шедеврів Дрезденської галереї у 1945 році» (1959), та інших основних живописних творів; свої поїздки до Дрездена та спілкування із керівництвом Дрезденської картинної галереї, до Португалії у складі української делегації з питань культури, творчі відрядження до Литви та Латвії, Седнева, Канева; персональні виставки у залах Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Також Ю. Ятченко торкається проблем педагогіки, методики викладання рисунка, розмірковує про потреби творчої молоді. Завершується перша частина рукопису зверненням Ятченка до спогадів дитинства, до змальовування своєї сім’ї, пращурів. Особливістю «Спогадів художника» Ю. Ятченка є відсутність жорсткої хронології та невимушеність викладу; митець занотовував власні спогади у тій послідовності, як вони спливали у його пам’яті. Після прочитання «Спогадів» залишається відчуття особистого спілкування з Юлієм Миколайовичем Ятченком.