Аннотации:
Мета статті – проаналізувати досвід відновлення зруйнованого житла в історичних
європейських містах після Другої світової війни. Методи дослідження. Під час дослідження досвіду відновлення зруйнованого житла застосовано системний метод, а також аналіз, синтез та узагальнення наявних бібліографічних джерел. Результати. Міські ансамблі та квартали як результат діяльності не лише архітекторів найповніше виражають пам’ять поколінь – соціальний, культур ний та технічний образ своєї епохи. Варто зазначити, що скрутні умови післявоєнного відновлення
Польщі не найкраще вплинули на композиційний образ міських кварталів – пріоритетним було досягнення максимально високих експлуатаційних показників, тобто економічної доцільності, яка підкріплювалась технічними можливостями типового будівництва, а не архітектурно-просторовими вимогами. У результаті дослідження досвіду відновлення міст Нідерландів доходимо висновку,
що тривала відсутність діалогу між традиційним і новаторським підходами – між ідеями відновлення, збереження історичного та докорінної зміни зовнішнього образу – є суттєвим недоліком. Однак приклади відновлення як Польщі, так і Нідерландів засвідчують, що успішними проєкти просторового розвитку міст були тоді, коли, окрім аналізу доречних композиційних можливостей відбудови, вони враховували майбутнє господарське значення певного кварталу. Висновки. У статті
наведено результати аналізу досвіду післявоєнного відновлення зруйнованого житла в історичних
містах Польщі та Нідерландів. Під час теоретичного дослідження було проаналізовано й узагальнено процеси відбудови європейських країн, а також порівняно обидва досвіди. Так, було сформульовано основні фактори, що впливають на процес відновлення зруйнованих історичних кварталів.
Виокремлено основні шляхи відбудови історично цінних утворень. Йдеться про відновлення, нове
будівництво та їхнє поєднання – гармонійний синтез двох попередніх напрямів. У процесі дослідження також було виділено методи відновлення зруйнованих кварталів, які сформулювали польські
дослідники, практично ототожнюючи поняття санації та реновації, але чітко відокремлюючи їх
від понять реставрації та реконструкції за ознакою кількості одночасно відновлюваних об’єктів.
Результати статті можуть стати основою для подальших досліджень у галузі відновлення зруйнованих житлових утворень, допомогти у визначенні сучасних принципів відбудови українських міст.
The purpose of this article is to analyze the experience of recovery of damaged housing in
historical European cities after the Second World War. Methods. During the studying the experience of
recovery of destroyed housing, we applied the systematic method, as well as the analysis, synthesis and
generalization of data from bibliographic sources. Results. Urban ensembles and areas as the result of
not only architects’ activity, they most fully express the memory of generations – the social, cultural and
technical image of their era. It is worth mentioning that the difficult conditions of the post-war recovery
of Poland had a negative effect on the composite images of city areas – the priority was to achieve
the highest performance indicators that is economic feasibility, which was supported by the technical
possibilities of standard construction, and not by architectural and spatial requirements. As a result of the
study of the experience of the cities recovery of the Netherlands we come to a conclusion: a significant
drawback is in the long-term lack of dialogue between traditional and innovative approaches, e.g. between
the ideas of restoration, preservation of history and fundamental change of the external image. However,
examples of recovery in Poland and the Netherlands testify that projects of spatial cities development were
successful when they involved analyzing both the appropriate compositional possibilities of recovery and
the future economic value of a given area. Conclusions. The article presents the results of the experience
research of the post-war recovery housing, damaged in the historic cities of Poland and the Netherlands.
During the theoretical research, the reconstruction processes of European countries were analyzed and
summarized, and both experiences were compared. As a result, the main factors affecting the recovery of
damaged historical areas were formulated. The main ways of recovery of historically valuable formations
are highlighted. It is about – recovery, new construction and their combination – a harmonious synthesis
of the two previous directions. In the process of study, the methods of destroyed area recovery were also
identified, which were formulated by Polish researchers practically equating the concepts of rehabilitation
and renovation, but clearly separating them from the concepts of restoration and reconstruction based
on the number of simultaneously restored objects. An obvious advantage in cities recovering is the use
of a comprehensive recovery approach, which in addition to the analysis of the relevant compositional
possibilities of reconstruction will take into account the future economic value of this area. The article
results can become the basis for a further recovery research of housing units which were destroyed, help
in defining modern rebuilding principles for Ukrainian cities.