Історичні сільські поселення Київщини та їхня історико-культурна значущість

Abstract

У статті розкриваємо поняття історичних сільських поселень з акцентом на селах Київщини як історичної області України. Проаналізовано їхні особливості розвитку, традиційну народну архітектуру та історико-культурну значущість у контексті нинішнього регіонального та загально- національного розвитку. Упродовж минулого століття планувальна структура населених пунктів суттєво змінилася, а в результаті масштабних руйнувань через російсько-українську війну деякі поселення потребують істотної відбудови. З огляду на ці вкрай негативні чинники проаналізуємо значення історичних сільських поселень для сьогодення у контексті охорони загальнонаціональної культурної спадщини. Метою статті є визначення історико-культурної значущості історичних сільських поселень Київщини. Методика дослідження полягає в опрацюванні літературних джерел, порівнянні старовинних мап ХІХ століття із сучасною топографією, відвідинах музеїв народної архітектури (Пирогів та Переяслав-Хмельницький), історичних сільських поселень смт Ржищів та Балико-Щучинка, пам’яток археології – городищ та оборонних земляних валів із супровідним веденням нотаток та замальовок. За результатами дослідження встановлено, що запорукою збереження села як документа історії є розробка окремого реєстру саме сільських історичних поселень. Останні можуть бути включені до нього на таких підставах, як: збережена або відновлена топоніміка, висвітлення зв’язку з важливими постатями чи історичними подіями, збережені пам’ятки археології або виявлені їхні сліди, що засвідчують тривалу історію існування поселення, збережені аутентичні виробничі або господарські споруди, відтворені народні ремесла та види образотворчого мистецтва, що побутували на цих теренах, аутентична планувальна структура з чіткими композиційними центрами та планувальними осями тощо. Висновки. За відсутності реєстру історичних сільських поселень та неконтрольованої розбудови сіл, в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну постає питання збереження історичної культурної спадщини, зокрема історичних сіл Київщини. Передусім ідеться про розробку відповідного держреєстру та наявність підстав для включення до нього історичних сільських поселень. Зокрема, варто виявляти та зберігати об’єкти культурної значущості в умовах розвитку територіальних громад для забезпечення їхнього економічного розвитку. This article examines the concept of historical rural settlements, with a focus on the villages of the Kyiv region as a historical region of Ukraine. There were analized their peculiarities of development, traditional folk architecture, historical and cultural significance in the context of current regional and national development. Over the last century, the planning structure of settlements has changed significantly, and as a result of large scale destruction due to the Russian-Ukrainian war, some settlements need substantial reconstruction. In view of these extremely negative factors, let us analyze the significance of historic rural settlements for the present in the context of the protection of the national cultural heritage. The purpose of this article is to determine the historical and cultural significance of historical rural settlements in the Kyiv region. The research methodology consists of studying literary sources, comparing old maps of the nineteenth century with modern topography, visiting museums of folk architecture (Pirohovo and Pereiaslav-Khmelnytskyi), historic rural settlements of Rzhyshchiv and Balyko-Shchuchynka, archaeological sites such as hillforts and defensive earthen ramparts, and taking notes and sketches. The study found that the key to preserving villages as historical documents is the development of a separate register of rural historical settlements. The latter can be included in it on the following grounds: preserved or restored toponymy, highlighting the connection with important figures or historical events, preserved archaeological monuments or traces of them that testify to the long history of the settlement, preserved authentic industrial or household buildings, reproduced folk crafts and fine arts that were used in these areas, authentic planning structure with clear compositional centers and planning axes, etc. Conclusions. In the absence of a register of historical rural settlements and uncontrolled development of villages, in the context of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, the issue of preserving historical cultural heritage, in particular the historical villages of the Kyiv region, arises. First of all, it is a question of developing an appropriate state register and the grounds for including historical rural settlements in it. In particular, it is necessary to identify and preserve objects of cultural significance in the context of the development of territorial communities in order to ensure their economic development.