Семіотичний аналіз архітектурного середовища на основі методу побудови кіносценарію

Abstract

Мета статті – вивчення кінематографічних методів побудови сюжетної композиції, що є важливим для використання їх під час аналізу сюжетної структури архітектурного середовища, формування сценарію його сприйняття. Методи дослідження. На основі конфігураційних моделей громадського простору досліджено роль точок-«гачків» сюжетної композиції архітектурного середовища на семантичному, морфологічному і синтактичному рівнях та їх вплив на рух людини. Результати. Проведене дослідження показало, що, відповідно до поставлених завдань, архітектор може маніпулювати архітектурним простором за допомогою знаків на семантичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. Використовуючи кінематографічні точки-«гачки», котрі рухають сюжет фільму, – перешкоду, загрозу, загадку й новину, можна впливати на сюжетну композицію архітектурного простору, змінюючи рух людини: або навмисно уповільнювати його, або, навпаки, прискорювати, спонукаючи людину до розвороту, відхилення від основного маршруту і навіть зміни його кінцевої мети. Висновки. Представлений графічний аналіз точок-«гачків» на різновидах конфігураційних моделей громадського простору дозволив зробити висновок про особливості їх розміщення залежно від мети використання. Загадка, як правило, розміщується у вузлових частинах простору, на їх стиках і порогах, тоді як новина найчастіше є кінцевою метою, акцентом суміжного простору. Перешкода здатна направляти рух, а загроза – кардинально його змінювати. Результати цього дослідження надалі можуть стати основою не тільки для побудови сценарію сприйняття архітектурного середовища, а і сценарію його функціонального використання у різні пори року та час доби залежно від нагальних потреб мешканців. The purpose of this article is to study cinematographic methods of constructing a plot composition, which is important for their use in the analysis of the plot structure of the architectural environment, the formation of the scenario of its perception. Methods. Based on configuration models of public space the role of “hook” points in the plot composition of the architectural environment at the semantic, morphological and syntactic levels and their influence on human movement were investigated. Results. The conducted research showed that, depending on the tasks, the architect can manipulate the architectural space with the help of signs at the semantic, morphological and syntactic levels. Using cinematographic points-“hooks” that move the plot of the film – obstacle, threat, mystery and novelty, you can influence the plot composition of the architectural space. To change a person’s movement, deliberately slowing it down or, on the contrary, speeding it up, to encourage a person to stop, turn around, deviate from the main route and even change his final goal. Conclusions. The presented graphic analysis of “hook” points on various configuration models of public space made it possible to draw a conclusion about the peculiarities of their placement depending on the purpose of use. As a rule, the mystery is placed in the nodal parts of the space, at their junctions and thresholds, while the novelty is most often the final goal, the accent of the adjacent space. An obstacle can direct movement, and a threat can radically change it. In the future, the results of this study can become the basis not only for building a scenario of perception of the architectural environment, but also a scenario of its functional use at different times of the year and time of day, depending on the urgent needs of residents.