Експозиційні засоби археологічних пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва

Abstract

Мета статті – дослідження ролі експозиційних засобів відреставрованих предметів у музейному просторі на прикладі археологічних пам’яток декоративно-ужиткового мистецтва. Методи дослідження. Методом аналізу, на основі досліджень, присвячених реставраційній теорії, було простежено необхідність експонування деяких пам’яток, послуговуючись експозиційними засобами. Методом синтезу було виявлено спільну характеристику експозиційної та реставраційної діяльності. На підставі порівняння виявлено загальні тенденції у виготовленні експозиційних засобів. Результати. У статті розглянуто теоретичні передумови й деякі практичні аспекти виготовлення експозиційних засобів. Простежено специфіку предметів вжитку як пам’яток у реставраційній теорії та практиці. Охарактеризовано загальний розвиток напряму виготовлення експозиційних засобів на прикладах окремих музейних інституцій США й Великобританії. Стаття є спробою вперше розкрити в дискурсі української музейної справи, мистецької та реставраційної освіти практику виготовлення експозиційних засобів як одного з аспектів музеєфікації пам’ятки. Висновки. У результаті дослідження виявлено значущість інформативного та естетичного складників експозиційних засобів у музейному просторі. Розглянуто результати експозиційної частини роботи випускників відділення реставрації творів декоративно-ужиткового мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури 2023 року, на підставі чого висвітлено техніко-технологічні властивості матеріалів, що їх використовують для виготовлення експозиційних засобів. Розглянуто деякі проблеми та рішення експозиційної практики. Теоретичні та практичні напрацювання дослідження можуть бути використані для підготовки майбутніх виставок. The purpose of this article is to study the role of mounts in the restoration and museum’s exposition of archaeological applied art movable heritage. Methods. Using the method of analysis, based on studies on restoration theory and practice, the necessity of exhibiting some exhibits using mounts was highlighted. A common characteristic of exposition and restoration activities was revealed by the method of synthesis. Based on the comparative method, general trends in mountmaking were revealed. Results. This article examines the theoretical preconditions and some practical aspects of the art of exhibition mountmaking. The specificity of objects of use as movable heritage in the framework of restoration theory and practice is observed. The study outlines the general development of the mountmaking in the context of some museums in the U.S. and the UK. The study revealed crucial aspects of craftsmanship in mountmaking practice that have not yet been worked out in Ukraine, especially in museology, fine art, and conservation education areas. Conclusions. The research reveals the significance of the informative and aesthetic aspects of mounts in the museum’s exposition. Due to the department of restoration of applied art of the National Academy of Fine Arts and Architecture (2023) graduates’ mountmaking practice, some technical and technological properties of materials were set out. As a result of the analysis of similar studies and the practical work of graduates, solutions to the expositional challenges of some exhibits were pointed out. The research results contain valuable theoretical and practical developments that have potential in the exhibition preparation area.