Стилістичні особливості ілюстрування книжки для дітей в Україні першої третини ХХ століття

Abstract

Дисертація є комплексним дослідженням ілюстрування української книжки для дітей у першій третині ХХ століття. Мета роботи — виявити стилістичні особливості ілюстрування і відтворити цілісну картину становлення дитячої книжкової ілюстрації досліджуваного періоду. Аналіз наукової розробки теми підтвердив недостатнє вивчення низки важливих для дитячої книжки та її ілюстрації питань, відсутність цілісних ґрунтовних праць з обраної теми. Унаслідок опрацювання джерел було виявлено великий комплекс предметів різного художнього рівня, які потребують опису, систематизації, вивчення та, частково, атрибуції. Дослідження проведено на основі колекцій Книжкової палати України (Київ), Національної бібліотеки України для дітей (Київ), Педагогічного музею України (Київ), Національного художнього музею України (Київ), Музею книги та друкарства України (Київ), Державного літературного музею (Одеса). Наукова новизна полягає в уточненні біографії і творчого шляху художників дитячої книги, введенні до наукового обігу нових творів, аналізі стилістичних рис книжкової ілюстрації. Використані у дослідженні методи обумовлені темою та завданнями дисертації і ґрунтуються на принципах системності та аналізу складових, що пов’язано із міждисциплінарним характером проблематики дослідження. Проаналізовано статті та рецензії часописів «Українська хата», «Дзвін», «Искусство и печатное дело», «Бібліологічні вісті», «Літературно-науковий вісник», «Творчество», «Книгарь» для відтворення цілісної картини художніх процесів першої третини ХХ століття. Знайдено рецензії на дитячі книги з ілюстраціями О. Судомори та І. Падалки, які відображають сприйняття творчості художників сучасниками. У дисертації розглянуто діяльність видавництв «Час», «Друкар», «Криниця», «Сіяч», «Волошки», «Вернигора», «Криниця» та об’єднань «Просвіта». Доведено, що саме діяльність невеликих видавництв суттєво вплинула на формування літературного діапазону дитячої книги і традиційного, стилістично близького до реалізму з етнографічним забарвленням, оформлення. З’ясовано, що на початку ХХ століття дитяча книга представлена здебільшого навчальними виданнями: саме абетки, букварі, граматки і читанки були першими книгами, написаними та оформленими спеціально для дітей. Розглянуто роботи художника катеринославської «Просвіти», вихованця Петербурзької академії мистецтв Юрія Магалевського (1876–1935), відомий науковцям доробок якого зараз складає 9 дитячих видань. Його роботи в дитячій книзі були одними з найвиразніших проявів реалістичної школи, яка мала достатнє професійне підґрунтя. Проаналізовано твори практично забутого художника Миколи Погрібняка, учня Ф. Красицького і О. Сластьона. Перша виставка робіт художника відбулася лише 2007 року у Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. Яворницького. На ній було презентовано архіви митця, книжкові та періодичні видання в його оформленні, представлено його діяльність як ініціатора створення Художнього музею в Катеринославі. Окреслено ранню творчість Петра Лапина — українського художника-графіка, який жив і працював у Києві, співпрацюючи із видавництвами «Вернигора», «Державним видавництвом», «Пролісками», а згодом, у 1930-ті — із «Книгоспілкою» та «Рухом». У доробку П. Лапина — понад 40 дитячих книжок, але майже всі вони опинилися під забороною. Його творчість у цій дисертаційній роботі введена у науковий обіг уперше. Проаналізовано творчий доробок у дитячій книзі Івана Бурячка та близького до кола бойчукістів Івана Падалки. Розглянуто та досліджено твори М. Жука, С. Геркен-Русової, В. Замирайла, О. Судомори 1910-х — 1920-х. Виділено стилістичні риси модерну у творчості цих майстрів. Вперше розглянуто ілюстрації С. Геркен-Русової та В. Замирайла в дитячій книзі. Опубліковано архівні документи ЦДАВО України, які висвітлюють участь Г. Нарбута, М. Жука у створенні українських підручників 1917–1919 років. Атрибутовано та введено до наукового обігу книжкові ілюстрації Г. Нарбута, П. Лапина, О. Судомори. Визначено нові факти біографії О. Судомори, введено до наукового обігу раніше не опубліковану книгу «Жовтнева казка» з ілюстраціями художника. Шляхом вивчення теоретичних робіт мистецтвознавця Ф. Шміта та психолога і педагога Б. Бутніка-Сіверського детально проаналізовано нову концепцію оформлення — «Принципи ілюстрування дитячої книжки». Ця книга стала підґрунтям для експериментів 1920-х — 1930-х років. Сформульовані в ній технічні рекомендації, на думку вченого, мали зробити ілюстрацію книги ближчою, зрозумілішою для дитини. Розглянуто аспекти взаємодії Б. Бутніка-Сіверського як технічного редактора ДВУ з художниками Б. Крюковим та Є. Рачевим. Десятиліття 1920-х — 1930-х розглянуто як період переосмислення і реформування дитячої книги. Основним фактором впливу стала зміна ідеологічних завдань книги та сюжетного різноманіття, розширення тематики шляхом включення індустріальних сюжетів. Це спричинило створення простору авторського експерименту і зміну композиційно-художніх засобів, таких як узагальненість й умовність трактування форми і простору, площинність зображення, примітивізм та уподібнення дитячому малюнку. Ці тенденції розглянуто на прикладах творчості Л. Гамбургера, Б. Єрмоленка, В. Козловського, Л. Кривінської, Б. Крюкова, І. Нiжника, Є. Рачева. У межах дослідження охарактеризовано загальні стилістичні особливості дитячої книжкової ілюстрації першої третини ХХ століття. Показано їхню тісну залежність від психології дитячого віку та панівної ідеології, відображено зміну психологічних уявлень про дитинство та ідеологічні завдання книги. Проаналізовано українську дитячу ілюстрацію першої третини ХХ століття як комплексне явище, що сформувалося унаслідок взаємодії художніх, психологічних, культурологічних та технологічних чинників. Визначено головні етапи ілюстрування дитячих творів в Україні у першій третині ХХ століття, проведено їхній комплексний аналіз, з’ясовано основні композиційні та образно-стилістичні рішення, характерні для кожного із визначених етапів. Доведено, що у першій третині ХХ століття українська дитяча книга демонструє широкий полістилізм — від реалізму з етнографічно-народницьким спрямуванням до використання набутків конструктивізму та експериментального пошуку. У роботі вперше опубліковано і введено до наукового обігу низку ілюстрацій Л. Гамбургера, С. Геркен-Русової, Б. Крюкова, П. Лапина, Г. Нарбута, Є. Рачева, О. Судомори. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що визначені у дослідженні теоретичні здобутки допоможуть формуванню комплексних поглядів на типологію та класифікацію української книжкової ілюстрації. Заповнення історіографічних, хронологічних, бібліографічних лакун сприятиме подальшому дослідженню ілюстрування дитячої книги. Здійснена наукова робота може бути використана науково-дослідними установами для формування навчальних програм і науково-методичних посібників, навчальними закладами — як додатковий матеріал для лекційного курсу з історії українського мистецтва та книжкової ілюстрації, музейними установами — для інформаційного доповнення каталогів та екскурсійних програм. The thesis is complex research on illustrating Ukrainian children’s books in the first third of the 20th century. The research purpose is to identify the stylistic features of illustration and to produce a holistic picture of the formation of children’s book illustrations of the studied period. Analysis of scientific developments on this theme confirmed that some important issues for children’s books and their illustrations are under-researched as well as there was a lack of integrated fundamental papers on selected topics. After sources processing, the set of objects with different artistic levels was detected that require description, systematisation, study, and, partially, attribution. The study was conducted based on the collections of the Book Chamber of Ukraine (Kyiv), National Library of Ukraine for Children (Kyiv), Pedagogical Museum of Ukraine (Kyiv), National Art Museum of Ukraine (Kyiv), Museum of the Books and Book Printing of Ukraine (Kyiv), State Literary Museum (Odesa). Scientific innovation is in clarifying information on the lives and works of children’s book artists, enhancing scientific visibility of new artworks, analysing stylistic features of book illustration. The methods used in the study are determined by the topic and objectives of the dissertation and are based on the principles of component systematisation and analysis due to the interdisciplinary nature of the research. The articles and reviews of the magazines like Ukrainska khata (Ukrainian House), Dzvin (The Bell), Iskusstvo i pechatnoie delo (Arts and Book Printing), Bibliolohichni visti (Bibliological News), Literaturno-naukovyi visnyk (Literary and Scientific Journal), Tvorchestvo (Creativity), Knyhar (The Bookseller) were examined to reconstruct the whole picture of art processes during the first third of 20th century. Reviews for children’s books with illustrations by O. Sudomora and I. Padalka were discovered that reflected the perception of their work by their contemporaries. The thesis describes activities of such publishers as Chas (Time), Drukar (Printer), Krynytsia (Well), Siiach (Sower), Voloshky (Knapweed), Vernyhora, and the Prosvita societies. It is proven that the activities of small publishing houses significantly influenced the formation of the literary range of children’s books and their design. The latter was traditional and stylistically close to realism with ethnographic flair. It was determined that in the early 20th century, children’s books were primarily educational publications, i.e. ABC books, primers, obituaries, and readers were the first books, written and illustrated specifically for children. The artworks of Yurii Mahalevskyi (1876–1935), Prosvita artist from Katerynoslav, a Saint Petersburg Academy of Arts graduate, were reviewed. Among his artistic heritage, currently known to scientists, there are only nine children’s books. His works in children’s books were one of the most expressive manifestations of a realistic school that had a sufficient professional basis. The works of almost forgotten artist Mykola Pohribniak, an apprentice of F. Krasytskyi and O. Slastion, were analysed. The first exhibition of his works took place only in 2007 at the Dmytro Yavornytskyi Dnipropetrovsk National Historical Museum. The exhibit presented the archives of the artist, books and periodicals in his design, as well as the evidence of his activities as the initiator of founding the Art Museum in Yekaterynoslav. Also, it was outlined the earlier work of Petro Lapyn, a Ukrainian graphic artist, who lived and worked in Kyiv, cooperating with a range of publishers: Vernyhora, Derzhavne vydavnytstvo (State Publishing House), Prolisky (Snowdrops), and later in 1930th, with Knyhospilka (Book Union) and Rukh (Movement). Among the works of P. Lapyn there are more than 40 children’s books, almost all of them were banned. His work was introduced into scientific circulation in this dissertation for the first time. Creative achievements in children’s book illustration by Ivan Burachok and Ivan Padalka, who was close to the Boichukists, were analysed. The works of M. Zhuk, S. Herken-Rusova, V. Zamyrailo, and O. Sudomora in the 1910s and 1920s were considered and examined. The stylistic features of modernism in the works of these masters were highlighted. For the first time, the illustrations by S. Herken-Rusova and V. Zamyrailo in children’s books were studied. Archival documents of the Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine (TsDAVO) were published covering the role of H. Narbut, M. Zhuk in Ukrainian textbooks creation during 1917–1919. Book illustrations by H. Narbut, P. Lapyn, and O. Sudomora were attributed and introduced into scientific circulation. New facts of O. Sudomora’s biography were determined, Zhovtneva kazka (October Tale), a previously unpublished book with illustrations by the artist, was introduced into scientific circulation. A new concept of design — “Principles of illustrating children’s books” — was examined by studying the theoretical works of the art critic F. Shmit and the psychologist and educator B. Butnik-Siverskyi. This book became the basis for the experiments of the 1920s and 1930s. According to the scientist, the technical recommendations, formulated in it, were to make the book illustrations closer and more understandable for the child. The aspects of the interaction between B. Butnik-Siverskyi as a DVU technical editor and artists B. Kriukov and Ye. Rachev were studied. The 1920s and 1930s are considered as a period of rethinking and reformation of a children’s book. The main impact factor was the change in ideological objectives for books and plot diversity, as well as expansion of themes (industrial storylines were encouraged). This led to the creation of the space for the author’s experiments and changes in the composition and artistic means such as generalisation and conventionalism in form and space interpretation, the flatness of the image, primitivism and children’s drawing simulation. These trends are illustrated by the works of L. Hamburher, B. Yermolenko, V. Kozlovskyi, L. Kryvinska, B. Kriukova, I. Nizhnyk, Ye. Rachev. The study describes the general style features of children’s book illustrations in the first third of the 20th century. Their close dependence on childhood psychology and the dominant ideology is shown, the change in psychological ideas about childhood and ideological book objectives are demonstrated. Ukrainian children’s illustrations of the first third of the 20th century are analysed as a complex phenomenon formed as a result of the interaction between artistic, psychological, cultural, and technological factors. The main stages for illustrating children’s books in Ukraine in the first third of the 20th century were identified. Their complex analysis was performed, as well as the basic compositional, figurative, and stylistic decisions were specified, characteristic for each of the defined stages. It is proven that in the first third of the 20th century, Ukrainian children's books manifested wide polystylism, from ethnographic and populist realism to constructivism and experimental search achievements. Several illustrations were first published and introduced into scientific circulation, namely by L. Hamburher, S. Herken-Rusova, B. Kozlovskyi, L. Kryvinska, B. Kriukova, P. Lapyn, H. Narbut, I. Nizhnyk, Ye. Rachev, and O. Sudomora. The practical significance of the obtained results is that the theoretical achievements identified in the study will help to form integrated views on the typology and classification of Ukrainian book illustrations. Filling in historiographical, chronological, and bibliographic gaps will contribute to the further study of children’s book illustration. The completed scientific work may be used by research institutions — to form curricula and scientific manuals, by educational institutions — as additional material for lecture courses on the history of Ukrainian art and book illustrations, by museum institutions — to supplement catalogues and excursion programs.