Монументальний церковний живопис Юліана Буцманюка першої половини ХХ століття

Abstract

Досліджується монументальне малярство українського художника Ю. Буцманюка, зокрема його розписи у церкві Прсв. Серця Христового (Різдва Христового) у м. Жовкві Львівської обл. (перша половина ХХ ст.). На основі зібраного матеріалу відтворено життєпис Ю. Буцманюка, укладено хронологію монументальних робіт митця, систематизовано архівні матеріали, пов’язані з реконструкцією жовківської церкви, проведено іконографічний та іконологічний аналіз всіх композицій цього храму. Використовуючи комплексну методологічну базу, вдалося виявити особливості авторської манери Ю. Буцманюка на тлі новітніх тенденцій, пошуків та впливів у релігійному монументальному малярстві Галичини у контексті загальноєвропейських ідейно-художніх процесів першої половини ХХ ст. Для розуміння такого явища як стиль модерн, було простежено його естетичні засади та основні риси. У дисертаційному дослідженні, як приклад прояву стилю у монументальному мистецтві храмів, розглянуто низку європейських пам’яток, а також згадано українських митців, які працювали над оздобленням церковних інтер’єрів на початку ХХ ст. У контексті нашої роботи цікавим прикладом виявилось вітражне й мозаїчне оздоблення паризької базиліки Сакре-Кер (Прсв. Серця Христового) французького митця Л.О. Мерсона. Найбільша з мозаїк «Благоговіння Франції перед Серцем Господнім» за ідейною тематикою, стилістичним вирішенням та композицією є дуже близькою до жовківського стінопису Ю. Буцманюка. Модерн ширився Європою і породжував схожість багатьох художніх процесів у різних країнах. Погляди європейських теоретиків (Дж. Раскін, Г. Земпер, О. Вагнер) творили ідеологічне підґрунтя нового стилю й акцептувались багатьма львівськими митцями. Критичні статті, повідомлення, роздуми різних діячів культури у періодичних виданнях кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., які виходили у Галичині, дали змогу вивчити ідейні та естетичні уподобання як самих митців, так і суспільства загалом. Особливо важливими для нашого дослідження виявились публікації українських архітекторів, художників, істориків, в яких ідеться про необхідність розвитку національних рис мистецтва. Підняті ними питання дозволили зрозуміти й ті проблеми, які були пов’язані з монументальним сакральним малярством, і які намагався вирішувати Ю. Буцманюк у своїх роботах. Стиль модерн найбільше торкнувся архітектури Галичини. Зміна просторово-планувальної структури, введення нових декоративних мотивів для оздоблення і використання здобутків інженерної науки створили основу тогочасних львівських архітектурних проектів. Нововведення викликали нове бачення оформлення інтер’єру. Зазначено, що співіснування малярства, вітражу, мозаїки, скульптури чи ліпнини, позначене спільними рисами стилю, творило цілісні мистецькі ансамблі, які були підпорядковані одній ідеї. У роботі підкреслено питання проникнення загальних тенденцій у розвиток сакрального будівництва. Зауважено, що ці впливи викликали зміни в архітектурі та інтер’єрах як у польських костелах, так і в українських церквах. У проекти майбутніх храмів архітектори закладали нові ідеї, а митці наповнювали новозбудовані споруди художніми елементами, які відповідали новим естетичним смакам. Їхні інтер’єри оздоблювались стінописом, мозаїками та вітражами з характерним вирішенням композицій, побудовою світлотіні, вибором кольорової гами. Розглянуто синтез мистецтв характерний для стилю модерн. Визначено, що архітектура церкви Прсв. Серця Христового у Жовкві, яка була перебудована за проектом Е. Ковача, має риси притаманні стилю модерн. У цьому контексті коротко розглянуто погляди архітектора Е. Ковача, історію будівництва й перебудов церкви Різдва Христового впродовж XVII–XIX ст. На основі публікацій у виданнях ЧСВВ «Місионер», листувань священиків, архівних матеріалів було встановлено етапи перебудови церкви на початку ХХ ст. і появи її другої назви Прсв. Серця Христового. Розпис храму Ю. Буцманюком у стилі модерн органічно поєднався з архітектурою, додавши ансамблю цілості й довершеності. Використано доступні джерела та систематизовано інформацію про творчість Ю. Буцманюка. Зазначено, що у радянський час його ім’я замовчувалось, а роботи знищувались. Лише після здобуття Україною незалежності стало можливим вивчення його творчого спадку. Нові архівні матеріали, поєднані з уже відомими біографічними даними, дозволили побудувати хронологію життєвого шляху митця. Це також дало можливість укласти черговість створення ним монументальних робіт, а також з’ясувати впливи, які формували його світогляд та етапи професійного становлення. Аналіз творів, які Ю. Буцманюк виконав у співпраці з М. Сосенком, виявив відмінні риси, притаманні їхнім авторським почеркам. Це дозволить в майбутньому правильно ідентифікувати інші твори художника. Стінопис Ю. Буцманюка у жовківській церкві заповнює стіни храму повністю. Він укладений в єдину богословську програму, яка присвячена поклонінню Прсв. Серцю Христовому. Ця нова тема в українському церковному монументальному малярстві знайшла своєрідне вирішення. Художник намагався поєднати у зображеннях два біблійні Завіти та представити їхній взаємозв’язок у прославленні Серця Христового. Ю. Буцманюк взяв за основу традиційну іконографічну схему оздоблення, яка передбачає у храмі низький однорядний іконостас, а його празниковий, апостольський та пророчий ряди переносяться у стінопис. Проте цим традиційним рядам митець надає інше ідейне наповнення: апостоли поклоняються Ісусу Христу, у якого на грудях зображене серце, вище стоять пророки, звернені у молитві до Агнця Божого – старозавітного жертовного символу Христа. Подібно на стінах шиї бані автором представлено біблійні сцени у поєднанні із новозавітними символами та богословськими ідеями. Дослідження дало змогу виявити, як за допомогою нових ідейно-естетичних та формальних засобів митець по-своєму трактує традиційні сюжети та розробляє авторську іконографію для композицій з новою тематикою. Вказано на особливе вміння Ю. Буцманюка поєднувати традиції давньоукраїнського й західноєвропейського малярства, користуватись архітектонічним принципом, тонко відчувати простір, колір і форму. Акцентовано увагу на тому, що митець, поєднуючи у своїй творчості стінопис, вітраж і імітацію мозаїки, прагнув до гармонійного звучання ансамблю в цілому. Зазначено, що художник працював у різних жанрах, проте особливо захоплювався портретним живописом, залишивши цілу галерею портретів своїх сучасників. Згідно з традицією українського малярства, Ю. Буцманюк, окрім біблійних та історичних фігур, вводить у свої твори священиків, громадських, військових і політичних діячів початку ХХ ст. Аналізуючи їх зображення, було встановлено прізвища низки священиків і ченців, портрети яких було взято за основу для образів святих у жовківському стінописі. У процесі досліджень у монастирі ЧСВВ с. Крехів віднайдено портрет ігумена о. Віталія Градюка, виконаний Ю. Буцманюком. Детальне вивчення цього твору показало вміння автора майстерно передавати емоційний стан та характерні риси людини. Також встановлено авторство Ю. Буцманюка в процесі вивчення зображень триптиха «Прсв. Серце Христове», який знаходиться у бічному вівтарі церкви св. Юра в Яворові. Виявлені твори введено до наукового обігу. Дослідження техніко-технологічних особливостей живопису Ю. Буцманюка дозволило вивчити малярську техніку майстра, вибір матеріалів, послідовність робіт. Уперше проаналізовано авторський почерк, формальні засоби, технологію виконаних творів. Ці напрацювання дозволили комплексно розглянути монументальні роботи художника. Виокремлення індивідуальних рис творчості митця дає змогу визначити його авторство у проектах, виконаних спільно з іншими художниками. Вивчаючи мистецьку спадщину Ю. Буцманюка, досліджено також творчість таких художників, як М. Сосенко, А. Скруток, К. Устиянович, Т. Копистинський, К. Політинський, О. Курилас, М. Осінчук, П. Ковжун, І. Їжакевич, Ю. Магалевський, А. Манастирський та інших, – чиї роботи дають змогу визначити характерні риси й напрямки українського мистецтва першої половини ХХ ст. Комплексне опрацювання їхніх творів під час проведення реставраційних заходів дозволило провести порівняльний аналіз із роботами Ю. Буцманюка. Завдяки цьому виявлено спільні ознаки тогочасних мистецьких процесів, що відбувались у цілому регіоні, визначено джерела інспірацій творчості Ю. Буцманюка, встановлено їхню залежність від історичних та політичних обставин. Теоретичні результати представленого дослідження дозволяють правильно оцінити творчість такого талановитого художника як Ю. Буцманюк і сприяють більш глибокому розумінню його монументального малярства. Ці напрацювання можуть бути використані для складання навчальних програм з історії українського мистецтва, а також застосовані в суміжних дисциплінах, таких як реставрація чи малярство. Опрацьований матеріал дослідження має бути використаний у майбутньому для розроблення проекту реставрації стінопису жовківської церкви Прсв. Серця Христового, який знаходиться в незадовільному стані й потребує невідкладних заходів щодо його збереження. The dissertation is devoted to the work of the outstanding Ukrainian artist Yu. Butsmaniuk in the field of monumental painting, in particular the analysis of his paintings in the church of The Holy Heart of Christ in Zhovkva (Lviv region), which were performed in the first half of the 20th century. On the basis of the collected material the biography of Yu. Butsmaniuk is reproduced, the chronology of the monumental works performed by the artist is made, the archival materials related to the reconstruction of the church in Zhovkva are systematized, and the iconographic and iconological analysis of all compositions of this temple is carried out. Using a comprehensive methodological base, it is possible to consider the features of the author’s manner of Yu. Butsmaniuk against the background of the latest trends, searches and influences in the religious monumental painting of Galicia in the context of general European ideological and artistic processes of the first half of the 20th century. In order to understand such a phenomenon as the Modern Style, its aesthetic principles and main features are traced. In the dissertation research, as an example of the manifestation of the Style in the monumental art of temples, a number of European monuments are considered, as well as the Ukrainian artists who worked on the decoration of church interiors in the early 20th century are mentioned. In the context of the work, an interesting example is the stained glass and mosaic decoration of Paris Basilica of Sacré-Coeur (The Holy Heart of Christ) by the French artist L. O. Merson. The largest of the mosaics ―The Awe of France before the Heart of the Lord‖ in terms of ideological theme, stylistic decision and composition is very close to Yu. Butsmaniuk’s murals. The Modern Style spread across Europe and gave birth to the similarity of many artistic processes in different countries. Galicia, as part of Austria and Hungary and later Poland, also embraced a new aesthetic. The views of European modernists and theorists created ideological foundation for many Lviv artists. Critical articles, messages, reflections of different cultural figures in the periodicals of the late 19th – the first half of the 20th centuries, published in Galicia, made it possible to study the ideological and aesthetic preferences of both the artists and society in general. The publications of Ukrainian architects, artists, and historians, which referred to the need to develop the national features of art, are particularly important for the study. The raised issues made it possible to understand the problems that had to do with the monumental sacral painting that Yu. Butsmaniuk tried to solve in his works. The Modern Style most concerned the architecture of Galicia. The change of spatial-planning structure, the introduction of new decorative motifs for the decoration and use of the achievements of engineering science formed the basis of Lviv architectural projects of that time. The innovations caused a new vision for interior design. It is stated that the coexistence of painting, stained glass, mosaic, sculpture or stucco, marked by common features of the Style, created integral artistic ensembles that were subordinated to one idea. The work emphasizes the issue of penetration of general tendencies in the development of sacral construction. Those influences caused changes in the architecture and interiors, both in Polish and in Ukrainian churches. The architects incorporated the philosophical and theological ideas of that time into the designs of future temples, and the artists filled the newly constructed structures with artistic elements that responded to the new aesthetic tastes. The new temples were decorated with murals, mosaics and stained-glass windows with the characteristic solution of compositions, the construction of light-shades, and the choice of colors. The synthesis of arts characteristic of the Modern Style is considered. It is determined that the architecture of The Holy Heart of Christ Church in Zhovkva, which was rebuilt under E. Kovach’s project, has features of the Modern Style. In this context, the views of the architect E. Kovach, the history of the construction and reconstruction of the Church of the Nativity of Christ during the 17th and 19th centuries are briefly considered. On the basis of the publications in the editions of ―Missionary‖, the priests’ correspondence, the archival materials, the stages of the church restructuring at the beginning of the 20th century and the appearance of its second name The Holy Heart of Christ are established. The Modern Style painting by Yu. Butsmaniuk was organically combined with the architecture, adding integrity and completeness to the ensemble. Having used the available sources, the information about Yu. Butmanyuk’s creative work is systematized. It is noted that in the Soviet times, his name was hidden and his works were destroyed. Only after Ukraine gained independence did it become possible to study his creative heritage. New archival materials, combined with the already known biographical data, made it possible to build a chronology of the artist’s life path. It also made it possible to correctly establish the sequence of his monumental works, as well as to find out the influences that shaped his outlook and the stages of his professional development. The analysis of Yu. Butsmaniuk’s works in collaboration with M. Sosenko revealed the distinctive features inherent in their author’s handwriting. This will allow people in the future to correctly identify other works of the artist. The murals of Yu. Butsmaniuk in Zhovkva church fill the walls of the temple completely. It is part of a unified theological program that is dedicated to the worship of The Holy Heart of Christ. This new topic in the Ukrainian church monumental painting has found a peculiar solution. The artist tried to combine the two biblical Testaments in the images and to represent their relationship in the glorification of the Heart of Christ. Yu. Butsmaniuk took the basis of the traditional iconographic scheme of decoration, which provides for a low single-line iconostasis in the temple, and its festive, apostolic and prophetic rows are transferred into murals. However, the artist provides another ideological content to these traditional rows: the apostles worship Jesus Christ, whose heart is depicted on his chest, above there are the prophets who pray to the Lamb of God, the Old Testament sacrificial symbol of Christ. Similarly, on the walls of the dome, the author presents biblical scenes in combination with New Testament symbols and theological ideas. The study revealed how, using new ideological and aesthetic and formal means, the artist in his own way interprets traditional subjects and develops author’s iconography for compositions with new themes. Yu. Butsmaniuk’s special ability to combine the traditions of Ancient Ukrainian and Western European painting, to subordinate the compositions to architecture, to subtly feel the space, color and form is pointed out. It is emphasized that the artist used a characteristic synthesis of arts in his work, which was manifested in the combination of murals, stained glass and mosaic imitation. It is noted that the artist worked in different genres, but was particularly fond of portrait painting, having left a whole gallery of portraits of his contemporaries. According to the tradition of the Ukrainian painting of the 17th -18th centuries Yu. Butsmaniuk, in addition to biblical and historical figures, introduces priests, civic, military and political figures of the early 20th century into his works. Analyzing their images, the names of a number of priests and monks are established, the portraits of whom were taken as the basis for the images of saints in Zhovkva mural painting. In the course of research in the monastery of Krekhiv the portrait of the hegumen Vitalii Hradiuk performed by Yu. Butsmaniuk was found. A detailed study of this work showed the ability of the author to skillfully convey the emotional state and characteristics of the person. The authorship of Yu. Butsmaniuk in the process of studying the images of the triptych ―The Holy Heart of Christ‖, which is located in the side altar of the Church of St. Yura in Yavoriv, is defined. The discovered works were introduced to scientific circulation. The study of technical and technological features of the painting by Yu. Butsmaniuk made it possible to study the master’s painting technique, the choice of materials, and sequence of works. For the first time the author’s handwriting, formal means, and technology of the executed works are analyzed. These achievements made it possible to comprehensively consider the artist’s monumental works. The distinguishing of individual traits of the artist’s creativity allows determining his authorship in the projects executed in collaboration with other artists. Studying the artistic heritage of Yu. Butsmaniuk, the work of such artists as M. Sosenko, A. Skrutok, K. Ustyjanovych, T. Kopystynskyi, K. Politynskyi, O. Kurylas, M. Osinchuk, P. Kovzhun, I. Yizhakevych, Yu. Magalevskyi, A. Manastyrskyi and others, whose works allow determining the characteristic features and directions of the Western Ukrainian art of the first half of the 20th century are studied. The research of their works allowed the scientists to carry out a comparative analysis with Yu. Butsmaniuk’s works. Due to this, common signs of the contemporary artistic processes that took place in the whole region are revealed, the sources of inspirations of Yu. Butsmanyuk’s creativity are discovered, and their dependence on historical, political, cultural and circumstances is established. The theoretical results of the presented study allow scientists to evaluate correctly the creativity of such a talented artist as Yu. Butsmaniuk and contribute to a deeper understanding of his monumental painting. These achievements can be used to build curricula on the Ukrainian art History, as well as applied in related disciplines, such as Restoration or Painting. The elaborated material of the research should be used in the future to develop a project for the restoration of the mural of the church of The Holy Heart of Christ, which is in poor condition and needs immediate steps to be preserved.