Традиції європейського реалістичного мистецтва у китайському живописі ХХ — початку ХХІ століття

Abstract

У праці досліджується китайський олійний живопис ХХ — початку ХХІ століття. Попри постійний інтерес мистецтвознавців до теми олійного живопису Китаю, вона дотепер залишається недостатньо вивченою. Потреба в узагальнюючому дослідженні з цієї тематики є нагальною у незалежних країнах східної Європи, які у зв’язку з внутрішніми процесами трансформації в політичній, соціальній та культурній сфері більшість зусиль докладають до вивчення власної історії мистецтв, у той час, як світовий досвід, зокрема, китайський, для становлення вітчизняної мистецтвознавчої науки є дуже важливим. Розкриваючи сутність впливу традицій європейського реалістичного мистецтва на китайський живопис, задля розкриття закономірностей процесу трансформації мистецтва Китаю у ХХ–ХХІ століттях, у праці аналізуються наявні літературні джерела, що стосуються обраної проблематики, унаслідок чого подається характеристика культурно-історичні передумови виникнення олійного живопису в Китаї; простежується роль європейських впливів на трансформацію концепцій і пошук художніх форм у китайському живописі від ранніх етапів його становлення до початку діяльності художніх вишів; виявляються, на знакових прикладах, ключові особливості трансформацій в китайському олійному живописі після 1949 року, розкривається їх значення у подальшому становленні мистецтва Китаю; аналізуються особливості художніх процесів кінця ХХ — початку ХХІ століття у китайському олійному живописі, наочно показуються подібності та відмінності перетворень, що відбулися в періоди «Культурної революції» і початку політики реформ і відкритості; обґрунтовуються виявлені головні тенденції виникнення і становлення стильових особливостей, притаманних сучасному китайському живопису; досліджується і систематизується жанрова різноманітність творчості китайських художників ХХ–ХХІ століть; визначаються техніки, технології, матеріали, що використовувалися у китайському живописі досліджуваного періоду, простежується взаємозв’язок між впровадженням нового інструментарію в роботу художників і зовнішніми впливами на мистецтво Китаю. Дисертація є комплексним дослідженням особливостей впливу традицій європейського мистецтва на китайське завдяки тому, що вводить у науковий обіг нові персоналії, факти, документальні матеріали, виявляє їхній вплив на живопис Китаю досліджуваного періоду. Досліджується діяльність художників, які на початку ХХ століття, з метою розвитку та підняття культурного рівня своєї батьківщини, покинули країну і поїхали вчитися за кордон. Пошуки нових художніх стилів, зразків західного живопису, вбирання західних передових технологій та ідей стали для старого Китаю необхідними етапами в його прагненні не відставати від світових темпів розвитку художньої культури. Окреслено велику роль появи художніх освітніх установ в становленні сучасного китайського мистецтва. На конкретних прикладах творчості художників і освітньої діяльності професорів, китайських та запрошених з СРСР, проаналізовано як негативні, так і позитивні фактори впливу радянського мистецтва на китайське. Також розкрито переваги, які дала радянська модель академічної художньої освіти для становлення олійного живопису, проаналізовано вплив цієї моделі на становлення китайського мистецтва в цілому. Вивчено особливості китайського варіанту соціалістичного реалізму. Виявлено зміни техніки і стилістики олійного живопису періоду «Культурної революції». Яскравою ознакою періоду є новий художній ідеал, романтизація і героїзація як комуністичної еліти, так і звичайних людей в сюжетах класової боротьби, побудови нового комуністичного суспільства тощо. Це було, насамперед, результатом політичного тиску, завдяки чому краса і благородство на картинах спотворені, а сюжети і техніки досить одноманітні. Основні явища періоду початку політики реформ і відкритості досліджено у відповідності до запропонованої типології: період «шрамів мистецтва» і виникнення місцевого мистецтва; поява нової класики. Наголошено, що трансформації у суспільно-політичній сфері Китаю призвели до того, що, починаючи з 1979 року, китайський олійний живопис почав позбуватися стилістичних і сюжетних обмежень соцреалізму, внаслідок чого художники почали шукати шляхи кращої інтеграції західного живопису в китайське мистецтво. Утім, акцентовано, що реалістичний живопис Радянського Союзу, як і раніше, глибоко впливав на тодішній і майбутній китайський живопис. Хоча реформи відкритості в Китаї започаткували процеси звільнення від втручання політики у образотворче мистецтво, а художники почали подорожувати світом, вбираючи сучасний західний досвід у живопису, реалізм усе ще залишався найбільш впливовим. Взявши за основу традиційний китайський живопис, художники створювали власний новий стиль, а їхні твори виявилися цікавим симбіозом означених впливів. Завдяки цьому реалістичний живопис знову отримав загальносуспільне визнання. Зазначено, що основним лейтмотивом «шрамів мистецтва» була драма перегляду і зміни ціннісних орієнтирів і, як результат, осуд. Слідом за «шрамами мистецтва» і «місцевим мистецтвом» настав період виникнення нової класики. З’явилося так зване «концептуальне мистецтво», яке досить швидко стало основною течією. Твори китайського живопису тих часів, як і до того, також сповнені китайськими культурними особливостями, або ж створені з огляду на них. З’ясовано, що завдяки цьому реалістичний живопис знову отримав загальносуспільне визнання. Досліджено стильові особливості олійного живопису Китаю. Охарактеризовано вплив модернізму, який набув у Китаї власних характерних ознак. Китайські художники, які вивчали живопис в Європі та Японії, мали спільну рису — тяжіння до реалізму. Водночас ті, хто навчався в Японії, частіше зверталися до модернізму, але використовували і інші вивчені там напрями, в тому числі імпресіонізм, фовізм. Спираючись на знакові приклади, проаналізовано основні чинники стильового впливу на творчість китайських художників, що працюють в техніці олійного живопису. Вивчено жанрове розмаїття творчого спадку відомих художників, творчі шляхи і роботи яких можуть дати уявлення про китайський живопис вказаного періоду, як завдяки їх популярності, так і з огляду на присутність у їхніх картинах особливостей, характерних для сучасного їм мистецького середовища. Серед основних жанрів особливу увагу приділено пленеру, фігуративу і оголеній натурі. На прикладі використаного в роботах художників різноманітного інструментарію простежено взаємозв’язок між розширенням переліку технік, збагаченням кольорової і тональної різноманітності та зовнішніми впливами на мистецтво Китаю. Виявлено також відмінності китайського живопису від західного. Використання пензля, паперу, туші, збережене з давніх часів до сьогодні, визначило індивідуальні характерні риси китайського живопису, в якому особливо акцентується традиційна техніка художньої експресії. У цей же час на Заході використовуються переважно полотно та олія, що є більш традиційними для живопису, ніж у Китаї. Визначено техніки, технології, матеріали, що використовувалися в живописі досліджуваного періоду. Вказано, що з початком ХХІ століття Центральна академія образотворчого мистецтва, Академія образотворчого мистецтва Лу Сінь та інші почали запрошувати багатьох західних професорів і художників для читання лекцій. У такий спосіб викладання техніки і технології олійного живопису в Китаї піднялося на вищий, професійний рівень. Завдяки цьому в останні роки багато китайських художників поглиблено і ретельно вивчили новітні методи і матеріали. Зазначено, що з початком культурного обміну між сучасними китайською і західною культурами вплив великої кількості західних мистецьких ідей також змінив концепцію кольору китайського живопису. Західна наукова теорія кольору дуже вплинула на сучасний китайський живопис. Досліджено зміни матеріалів, унаслідок яких китайський живопис отримав багато нових кольорів, пігментів, а також акварель, як вторинний пігмент. Наголошено також на відмінностях китайського живопису від західного. Китайський живопис особливо акцентує техніки художнього висловлювання, отже, спостерігаючи за їхніми змінами, досягнуто висновків, що, водночас з його розвитком, різноманітність кольорів поступово ставала особливістю китайського живопису. На прикладах використаного в роботах художників інструментарію простежено взаємозв’язок між розширенням переліку технік, фарб, зростанням світлової різноманітності і зовнішніми впливами на мистецтво Китаю. Відзначено, що в наші дні китайські художники все більше звертають увагу на гармонію пензля і туші з палітрою кольорів. Для досягнення цієї гармонії художники доклали чимало зусиль. У китайському живописі пензель, туш і традиційна колірна палітра є пов’язаними зі змістом картини, і сьогодні вони знаходяться в симбіозі з новими техніками, технологіями і матеріалами, що провокує виникнення нових художніх форм, число і якість яких, безумовно, зростають. Виконана дисертація, на основі результатів дослідження численних окремих зразків живопису, дала відповідь на поставлені загальні та конкретні питання, а також підготувала підґрунтя для подальшого науково-творчого вивчення теми живопису Китаю, як в контексті китайського мистецтва, так і в контексті загальносвітових художніх процесів. The study examines Chinese oil painting from the early stages of ХХ — the end of the XX — the beginning of the XXI century. Despite the constant interest of art historians and scientists in the question of oil painting of China, it remains insufficiently studied. The need for a generalization study on this topic is urgent in Eastern European countries, which in the process of internal transformation in the political, social and cultural spheres make the most of their efforts to study their own arts history, while the world experience, in particular Chinese one, is very important for the formation of the national art science science. To clarify the essence of the influence of the European realistic art traditions on Chinese painting, in order to reveal the rules of the transformation of Chinese art in the XX–XXI centuries the dissertation research includes the following parts: analysis of the published sources on the chosen subject, which resulted in comprehensive description of the cultural and historical background of the emergence of oil painting in China; revealing of the role of European influences on the transformation of concepts and the search for artistic forms in Chinese painting from the early stages of its emergence to the establishing of artistic higher education institutions; the discovery of key features of the transformations in Chinese oil painting after 1949 by the most illustrative examples, the disclosure of significance of these features for the further development of Chinese art; the analysis of peculiarities of artistic processes in the late XX th — early XXI st centuries in Chinese oil painting, demonstration of the similarities and differences of the transformations that took place during the periods of the Cultural Revolution and the beginning of the reform and openness period; substantiation of the main trends found in the emergence and development of the stylistic peculiarities inherent in contemporary Chinese painting; research and systematization of the genre variety of the work of Chinese artists of the XX–XXI centuries; identification of techniques, technologies, materials used in Chinese painting of the studied period, tracing of the relationship between the introduction of new tools into the artist’s practice and the external influences on Chinese art. The dissertation is a comprehensive detailed study of the influence of European art traditions on the Chinese ones, given that new persons, facts, documentary materials were introduced into scientific discourse, and their influence on the painting of China of the studied period was evidences. T he work of the artists who went to study abroad at the beginning of the twentieth century to develop and raise the cultural level of their homeland is explored in this thesis Finding the new artistic styles, examples of western painting, adoption of advanced Western technologies and ideas became for old China the necessary steps in its struggle to keep pace with the progress in the global artistic culture. The important role of the emergence of artistic educational institutions for establishment of modern Chinese art is described in the thesis. Both negative and positive factors of the influence of Soviet art on Chinese art have been analyzed by the examples of creativity of artists and educational activities of professors, those from China and invitees from the USSR. The advantages of the Soviet model of academic artistic education for the formation of Chinese oil painting school have also been revealed. The influence of the above model on the development of Chinese art in general has been analyzed. The peculiarities of the Chinese variant of socialist realism have been studied and reviewed in the thesis. The changes in techniques and stylistics of oil painting during the period of the Cultural Revolution are revealed. A striking feature of that period was the new artistic ideal, the romanticism and heroization of both the communist elite and ordinary people in the plot of the class struggle, the construction of a new communist society, etc. First of all, it was the result of political pressure, which led to the disfigured beauty and nobility in the pictures, and rather monotonous scenes and techniques. The main phenomena of the beginning of the reform and openness period have been researched in accordance with the proposed typology: the period of «Scar art» and the emergence of local art succeeded by the emergence of neoclassicism. It was emphasized that the transformations in political and and social life in China led to the fact that since 1979, Chinese oil painting began to get rid of the boundaries of the socialist realism, as a result of which artists began to travel the world, gaining new artistic experience, seeking for the ways of better integration of western painting in Chinese art. However, it is noted that the realistic painting of the Soviet Union, deeply influenced the contemporary and future Chinese painting, just as it deed before. Though the openness reforms in China began the liberation of painting from the state politics, and artists began to travel around the world to adopt contemporary western experience in their painting, the realism was still the most influential. Taking as their basis the traditional Chinese painting, artists were creating the new own style, and their works turned out to be the result of an interesting symbiosis of those influences. Thanks to this, realistic painting has been recognized by Chinese public once again. It is noted that the main motive of «Scar Art» was a drama of reviewing and changing values, and the resulting condemnation. The «Scar Art» and «local art» period had been followed by the emergence of new classic. The so-called «conceptual art» had emerged and quickly became the mainstream. The works of Chinese neoclassical painting, as well as many styles prior to it, are also full of Chinese cultural features, or are created regarding them. It has been found that thanks to that the realistic painting had gained a general public recognition again. The stylistic features of Chinese oil painting are researched. The influence of modernism, which has acquired its own characteristic features in China, is described in the work. Chinese artists, who studied Western painting in Europe and Japan, had in common that they were prone to realism. At the same time, those who studied in Japan turned to modernism more often, while they were practicing other styles studied there, including impressionism, fauvism etc. as well. Based on notable examples, the main factors influencing the style of Chinese oil painting artists are analyzed. Genre diversity of the creative heritage of famous artists, whose creative life and work can represent Chinese painting of the studied period, both due to their popularity and to the peculiarities inherent in their contemporary artistic environment was considered. Among the major genres, special attention was paid to the plein air, figurative painting and paintings of naked models. The techniques, technologies, materials used in the painting of the studied period have been determined. By the example of the various tools and approaches used by the artists, the relationship between the diversity of techniques, the enrichment of color and tonal diversity and external influences on the art of China have been revealed and traced. The differences between Chinese and Western paintings are revealed as well. It has been shown that the use of such tools as brush, paper and ink has determined the individual characteristics of Chinese painting, which particularly emphasizes the traditional technique of artistic expression. The techniques, technologies, materials used in the painting of the studied period are determined. It is indicated that with the beginning of the XXI century, the Central Academy of Fine Arts, the Lu Xin Academy of Fine Arts and others began to invite many Western professors and artists to lecture. The teaching methods and oil painting technology in China has risen to a higher, professional level. Due to this, in recent years, many Chinese artists have thoroughly studied the latest methods and materials. It is noted that since the beginning of the cultural exchange between contemporary Chinese and the Western cultures, the influence of a large number of Western artistic ideas has also changed the concept of the color in Chinese painting. Western scientific theory of color has had a strong influence on contemporary Chinese painting. Changes of materials are studied, as a result of which changes many new colors, pigments, and also watercolor as a secondary pigment were introduced into Chinese painting. The differences between the Chinese painting and the western painting are emphasized as well. The use of such instruments as brush, paper, ink has defined the individual features of Chinese painting, which distinguish it from the western one. Chinese painting especially highlights the techniques of artistic expression, therefore, monitoring of their changes has led to a conclusion that the color diversity gradually became a characteristic feature of Chinese painting along with its development. It is noted that Chinese artists are paying much more attention then ever to the harmony of the brush and the ink with a palette of colors nowadays. Artists have made a lot of effort to achieve that harmony. In Chinese painting, the brush, the ink and the traditional color palette used are related to the picture content, and today they are in symbiosis with new techniques, technologies and materials, which contributes to the emergence of new artistic forms, the number and quality of which is steadily increasing. Based on the results of the study of numerous individual paintings, the thesis provides an answer to the general and specific questions posed, and also gives the basis for further scientific study and exploration of Chinese painting, both in the context of Chinese art and of the global artistic processes.