Кураторська практика в сучасному мистецтві. Світовий досвід та український контекст

Abstract

Дисертація представляє комплексне дослідження становлення та розвитку кураторства як самостійного фаху на тлі історії світового мистецтва ХХ – поч. ХХІ ст. та, зокрема, мистецької сцени України в1990-х – на поч. 2000-х рр. На основі вивчення низки важливих проектів та діяльності окремих видатних постатей систематизовано наявні тлумачення кураторства, дано власну класифікацію та характеристику його основних типів, проаналізовано провідні методи й теми проектів зазначеного періоду. Виявлено ключові закономірності розвитку професії в різних соціокультурних та історичних обставинах, що дає змогу аргументовано пов’язати український контекст кураторської практики із актуальним міжнародним досвідом. The paper presents a comprehensive study of curatorial practice’s emergence and development as an independent art occupation in a course of art history of XX – early XXI century in general and Ukrainian art scene of 1990–2000’s in particular. Based on a research of important projects as well as activities of major figures the paper classifies and analyses the key strategies, methods and concepts of foreign as well as Ukrainian curators. The author traces main aspects of the profession’s development in relation to different socio-cultural and historical backgrounds and preconditions. This gives a reasonable argument for linking the Ukrainian context of curatorship to the international practice.