Засади музеєфікації поруйнованих війною об’єктів архітектури

Abstract

Мета даного дослідження полягає в обґрунтуванні зруйнованих агресивними діями військових РФ будівель і споруд як документальних свідчень варварства і тероризму Росії проти України й визначенні засад їхньої музеєфікації як об'єктів історичної пам'яті, меморіальних пам'яток. Методика дослідження базується на аналізі наукових праць з питань музеєфікації об'єктів архітектури, осмисленні вітчизняного й зарубіжного досвіду музеєфікації зруйнованих об'єктів архітектури минувшини. У першому розділі розглянуто музеєфікацію зруйнованих будівель і споруд у наукових дослідженнях як комплексу дій, спрямованих на збереження матеріальних складових об'єктів (фрагментів) і решток в автентичному стані на місцях їхнього існування («in situ»). У другому розділі описано архітектурно типологічні характеристики руйнацій об’єктів а також визначено засади їх музеєфікації та формування музейної структури на їх основі. У третьому розділі, на прикладі міста Чернігова в цілому та Чернігівської обласної юнацької бібліотеки зокрема, розглянуто реалізацію визначених засад в поруйнованому війною об’єкті архітектури та містобудування, описано його музейну структуру. В результаті проведених досліджень визначено, що музеєфікація зруйнованих будівель і споруд означає збереження уцілілих матеріальних складових об'єктів архітектури, їхніх фрагментів і решток в автентичному стані на місцях створення («in situ»), з виконанням необхідних заходів щодо їхнього зміцнення й укріплення, а також організації прилеглої території у визначених межах, що гарантувало б безпечну доступність до об'єкта і його огляду. Висновки. Поруйновані агресивними діями військових РФ архітектурні об'єкти слід кваліфікувати як документальні свідчення злочинів РФ проти України, як об'єкти історичної пам'яті, меморіальні пам'ятки. Музеєфікація поруйнованих будівель і споруд, їхніх руїн проводиться виключно на місцях їхнього існування («in situ»), в умовах характерного середовища. Музеєфікація поруйнованих об'єктів архітектури має спрямовуватися на збереження руїн в автентичному стані, а доповнення, пов'язані з їхнім укріпленням, виділятися у загальній структурі. The purpose of this research is to substantiate the buildings and structures destroyed by the aggressive actions of the Russian military forces as documentary evidence of Russia's barbarism and terrorism against Ukraine and to determine the principles of their muscumification as objects of historical memory and memorial monuments. The first chapter examines the museification of destroyed buildings and structures in scientific research as a complex of actions aimed at preserving the material components of objects (fragments) and remains in an authentic state in their places of existence ("in situ"). In the second chapter, the architectural typological characteristics of the destruction of objects are described, as well as the principles of their museification and the formation of a museum structure based on them. In the third chapter, on the example of the city of Chernihiv as a whole and the Chernihiv Regional Youth Library in particular, the realization of certain principles in the object of architecture and urban planning destroyed by the war is considered, and its museum structure is described. The base of the research methodology is the analysis of scientific works on the museification of architectural objects and comprehension of native and foreign experiences of museification of destroyed architectural objects of the past. As a result of the research, we determined that the muscification of destroyed buildings and structures means the preservation of the surviving material components of architectural objects, their fragments and remains in an authentic state at the places of creation ("in situ") with the implementation of the necessary measures to strengthen and reinforce them, as well as the organisation of the adjacent territory within certain limits, which would guarantee safe access to the object and its inspection. Conclusions. The architectural objects destroyed by the aggressive actions of the Russian military forces should be qualified as documentary evidence of the Russian Federation's crimes against Ukraine, as objects of historical memory and memorial monuments. The museumification of destroyed buildings and structures and their remains is carried out exclusively in their habitats ("in situ”), in their characteristic environment. Muscumification of ruined architectural objects should pursue preserving the ruins in their authentic state; the additions related to their fortification should stand out in the overall structure.