Засади музеєфікації будівель і споруд, поруйнованих в Україні злочинними діями військових рф

Abstract

Мета даної статті полягає в обґрунтуванні зруйнованих агресивними діями військових РФ будівель і споруд як документальних свідчень варварства і тероризму Росії проти України й визначенні засад їхньої музеєфікації як об’єктів історичної пам’яті, меморіальних пам’яток. Методика дослідження базується на аналізі наукових праць з питань музеєфікації об’єктів архітектури, осмисленні вітчизняного й зарубіжного досвіду музеєфікації зруйнованих об’єктів архітектури минувшини. В результаті проведених досліджень визначено, що музеєфікація зруйнованих будівель і споруд означає збереження уцілілих матеріальних складових об’єктів архітектури, їхніх фрагментів і решток в автентичному стані на місцях створення («in situ»), з виконанням необхідних заходів щодо їхнього зміцнення й укріплення, а також організації прилеглої території у визначених межах, що гарантувало б безпечну доступність до об’єкта і його огляду. Висновки. Поруйновані агресивними діями військових РФ архітектурні об’єкти слід кваліфікувати як документальні свідчення злочинів РФ проти України, як об’єкти історичної пам’яті, меморіальні пам’ятки. Музеєфікація поруйнованих будівель і споруд, їхніх руїн проводиться виключно на місцях їхнього існування («in situ»), в умовах характерного середовища. Музеєфікація поруйнованих об’єктів архітектури має спрямовуватися на збереження руїн в автентичному стані, а доповнення, пов’язані з їхнім укріпленням, виділятися у загальній структурі. Для забезпечення тривалої схоронності матеріальних фрагментів і решток поруйнованих споруд, створення умов доступності до музеєфікованих об’єктів і їхнього огляду, мають бути проведені роботи з укріплення руїн їхнього захисту від руйнації та організації оглядових маршрутів з дотриманням вимог щодо доступності маломобільних осіб, а також створення на території меморіального комплексу інфраструктури побутового і транспортного обслуговування. The purpose of this article is to substantiate the buildings and structures destroyed by the aggressive actions of the Russian military forces as documentary evidence of Russia's barbarism and terrorism against Ukraine and to determine the principles of their museumification as objects of historical memory and memorial monuments. The base of the research methodology is the analysis of scientific works on the museification of architectural objects and comprehension of native and foreign experiences of museification of destroyed architectural objects of the past. As a result of the research, we determined that the museification of destroyed buildings and structures means the preservation of the surviving material components of architectural objects, their fragments and remains in an authentic state at the places of creation ("in situ") with the implementation of the necessary measures to strengthen and reinforce them, as well as the organisation of the adjacent territory within certain limits, which would guarantee safe access to the object and its inspection. Conclusions. The architectural objects destroyed by the aggressive actions of the Russian military forces should be qualified as documentary evidence of the Russian Federation's crimes against Ukraine, as objects of historical memory and memorial monuments. The museumification of destroyed buildings and structures and their remains is carried out exclusively in their habitats ("in situ"), in their characteristic environment. Museumification of ruined architectural objects should pursue preserving the ruins in their authentic state; the additions related to their fortification should stand out in the overall structure. To ensure the long-term preservation of material fragments and remains of destroyed structures and to create conditions for accessibility to the museumified objects and their inspection, it is necessary to strengthen the ruins, protect them from destruction, and organise viewing routes in compliance with the requirements for accessibility for people with limited mobility, as well as to create a public and transport service infrastructure on the memorial complex territory.