Abstract:
Метою даної статті є аналіз методики консервації і реставрації та етичних питань переосмислення й адаптації спадщини радянського періоду на прикладі двох парних мозаїчних панно 1960-х років
українського митця Владислава Йосиповича Сервіна (1931–1994) [1]. Методи дослідження.Зважаючи на
міждисциплінарний характер, застосовано такі методи дослідження, як історичний, політологічний, формальний аналіз та метод безпосереднього натурного обстеження стану мозаїчних панно і спостережень під
час підбору реставраційних методик консервації, розкриття й естетичної реінтеграції. Основні результати
дослідження. Перед студентами кафедри техніки та реставрації творів мистецтва НАОМА було поставлене
завдання – реставрувати два парних мозаїчних панно, розміщених у ліцеї № 3 міста Івано-Франківська, які
створив художник-монументаліст В. Сервін у 1960-х роках. Оскільки одне з них було повністю вкрите емалевою фарбою задля цензурування пропагандистського сюжету, було вирішено частково розкрити мозаїчні
твори з-під пізнього перемальовування, а також доповнити окремі втрати.
Неоднозначність поставлених завдань була зумовлена необхідністю узгодження принципів збереження
творів, які мають історичну та художньо-естетичну цінність, але містять символи комуністичного режиму
і водночас – сліди пізніших втручань, якими приховували ці символи. Висновки.У результаті проведеного
дослідження визначено алгоритм реставрації мозаїчних панно, а саме зняття нашарувань емалевої фарби
з усієї поверхні мозаїки, окрім фактурних елементів; доповнення втрат мозаїчного набору та коригування окремих елементів зображення. Сформовано бачення подальшого експозиційного вигляду двох панно з
метою консервації оригінального твору та одночасно – пізніших втручань задля ліквідації символів радянської ідеології та зміни сюжету твору з пропагандистського на ліричний та український.
The purpose of this article is to analyse the methods of conservation and restoration and ethical
issues of rethinking and adapting the heritage of the Soviet period on the example of two paired mosaic panels
of the 1960s by the Ukrainian artist V.Y. Servin (1931–1994) [1]. Research methods. Given the interdisciplinary
nature of the study, the research methods used are historical, political science, formal analysis, and the method
of direct field examination of the mosaic panels and observations during the selection of restoration methods of
conservation, disclosure, and aesthetic reintegration. The main results of the study. The students of the Department
of Technique and Restoration of Works of Art of the National Academy of Fine Arts and Architecture of Ukraine
were faced with the task of restoring two paired mosaic panels located in Lyceum No. 3 in Ivano-Frankivsk, created
by the monumentalist artist Vladyslav Servin in the 1960s. Since one of the two panels was completely covered with
enamel paint to censor the propaganda plot, it was decided to partially reveal the mosaic works from under the late
repainting, as well as to supplement some of the losses.
The ambiguity of the tasks was caused by the need to agree on the principles of preserving works that have
historical and artistic and aesthetic value, but contain symbols of the communist regime and, at the same time, traces
of later interventions designed to hide these symbols. Conclusions. As a result of the study, an algorithm for the
restoration of mosaic panels was formed, namely the removal of layers of enamel paint from the entire surface of
the mosaic, except for textured elements; supplementing the losses of the mosaic set and adjusting individual image
elements. A vision of the further exhibition appearance of the two panels was formed with the aim of conserving the
original work and, at the same time, later interventions to eliminate the symbols of Soviet ideology and change the
plot of the work from propaganda to lyrical and Ukrainian.