Рукописна й документальна спадщина історика культури Олексія Селівачова (1887–1919): огляд приватного архіву

Abstract

Загальний огляд друкованих і рукописних матеріалів, пов’язаних з науковою діяльністю та біографічними відомостями українського культурознавця Олексія Федоровича Селівачова (1887–1919), що відклались у приватному архіві. Спроба визначення місця, яке посідає спадщина О. Селівачова в сучасному культурознавстві. Методологія. У процесі проведення дослідження було використано історико-порівняльний метод, що дозволив виокремити спільні й відмінні властивості друкованих та рукописних матеріалів загалом та частково (щодо спадщини Селівачова). Також застосовано метод дедукції як шлях розкладання загального (характеристики досліджуваних джерел) на частини (характеристики конкретних документів). Наукова новизна. Уперше здійснено комплексний огляд друкованих і рукописних матеріалів (зокрема листування й бібліотеки) О. Селівачова, що зберігаються у приватному архіві проф. М. Селівачова. На конкретних прикладах звернено увагу на суспільно-культурну й історико-наукову важливість оприлюднення матеріалів архіву О. Селівачова для сучасного стану культурологічної думки України, заповнення чергової лакуни в історії її розвитку. Висновки. Матеріали особистого архіву й бібліотеки О. Селівачова, що відклались у приватному архіві проф. М. Селівачова, становлять майже невідомий у сучасній гуманітарній науці корпус досліджень різних аспектів культурної історії («історії ідей») першої чверті ХХ століття. Відтак їхній опис потребує друкованого оприлюднення, поширення серед науковців, які займаються дотичними питаннями, а також ознайомлення зі спадщиною О. Селівачова аспірантів і студентів, які вивчають історію формування культурних і літературних контекстів України першої чверті ХХ століття. The goal of the work. General review of printed and manuscript materials related to the scientific activity of the Ukrainian cultural critic Oleksii Selivachov (1887– 1919) and his biographical information deposited in a private archive. An attempt to determine the place occupied by the legacy of O. Selivachov in modern cultural studies. Methodology. In the process of research, a historical-comparative method was used, which allowed to distinguish common and different properties of printed and manuscript materials in general and in part (regarding the legacy by Selivachov). The method of deduction is also used as a way of decomposing the general (characteristics of the studied sources) into parts (characteristics of specific documents). Scientific novelty. For the first time a comprehensive review of printed and manuscript materials (in particular, correspondence and libraries) of O. Selivachov, stored in the private archive of prof. M. Selivachov. On specific examples, attention is paid to the socio-cultural and historical-scientific importance of publishing the materials of the archive of O. Selivachov for the current state of culturological thought in Ukraine, filling another gap in its fabric. Conclusions. Review of materials of the personal archive and library of O. Selivachov, deposited in the private archive of prof. M. Selivachov, is almost unknown in modern humanities corpus of research on various aspects of cultural history (“history of ideas”) of the first quarter of the 20th century, and therefore requires publication, dissemination among scholars dealing with relevant issues, as well as acquaintance with the legacy of O. Selivachov graduate students and students studying the history of the formation of cultural and literary contexts of Ukraine in the first quarter of the 20th century.