Abstract:
Аналізується життя і творчість відомого художнього критика С. Маковського та значення його книги «Народне мистецтво Підкарпатської Русі», виданої російською та чеською (1925) й англійською (1926) мовами
у Празі. Вона — підсумок однойменної виставки, влаштованої 1924 р. шкільним
відділом Ужгородської цивільної управи. Як експерт і директор виставки, автор об’їхав або й обійшов упродовж шести місяців усе Закарпаття, від Лемківщини до Мармарощини, вивчав мистецькі речі на місці їх виготовлення, спілкувався з майстрами, фотографував і зібрав чималу колекцію творів для експозиції. Її мета — сприяння домашньому ремеслу, популяризація кращих зразків,
традиційних візерунків і побутових навичок. Для автора народне мистецтво не
музейний спомин, а сучасне естетичне явище, продовжувана понині жива сила,
«оаза чарівного варварства з дзюркотом джерел поміж сипучих пісків фабричної цивілізації».
The book by the art critic S. Makovsky «Folk Art of Subcarpathian
Rus'», published in Russian, Czech (1925) and English (1926) in Prague, is the result
of the exhibition of the same name, organized in 1924 by the educational department
of the Uzhhorod Civil Administration. As an expert and director of the exhibition, he
traveled for six months throughout Transcarpathia, from Lemkivshchyna to Marmaroshchyna, observed art objects at the places of their production, talked to craftsmen,
photographed and collected a large collection of works for the exhibition. Its purpose
was a promotion of the domestic crafts, popularization of the best samples, traditional
patterns and household skills. For the author, folk art is not a museum memory, but a
living force that continues to this day, «an oasis of captivating barbarism with the
murmur of springs among the loose sands of factory civilization».
