dc.description.abstract |
Дослідження присвячене стилістичним рисам серії сепій
Тараса Шевченка «Телемах-Діоген» або «Сюїта само тності», створеній у 1856 році. Розглядаються особливості
образної, композиційної та світлової побудови зображень,
застосування автором техніки сепії. Методологія статті базується на методах формального, порівняльного та іконографічного аналізів, які дають можливість дослідити засоби виразності і принципи побудови робіт даної серії. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні характерних рис сепій Т. Шевченка 1856 року та встановленні нових здобутків у його художній манері останніх років
заслання. Виявлено тенденції академізму, романтизму, реалізму і народного мистецтва у специфіці цих творів. Простежено особливості трактування художником світла, застосування контрастів, засоби створення простору, врівноваження та об’єднання композиції.
The presented research is devoted to the stylistic features of
Taras Shevchenko’s sepia series named «Telemach-Diogenes»
or «Suite of Solitude» and created in 1856. The article consid ers the features of subject solutions, composite and chiaroscuro
arrangement of images, the author’s application of sepia tech nique. The methodology of the article is based on the methods
of formal, comparative and iconographic analysis, which give an
opportunity to explore the means of expressiveness and the
principles of composition of works in this series. The scientific
novelty of the research is to determine the characteristic features
of artist’s work in 1856 and to explore new changes in his artis tic manner in last years of exile. The tendencies of academism,
romanticism, realism and folk art in the specifics of these works
are revealed. The analysis showed the peculiarity of the artist’s
interpretation of light, his use of contrasts, his methods of creat ing spatial effects, of bal |
en_US |