Abstract:
Мета дослідження: висвітлити етичні проблеми та вимоги до реставрації пам‘яток історії та культури у
практичній роботі музейного реставратора, виявити наукові та методологічні питання у збереженні творів
музейного значення, визначити необхідність теоретичного аналізу міжнародних кодексів з реставрації,
консервації та експертизи пам‘яток. Методологія дослідження ґрунтується на історико-порівняльному методі;
методі мистецтвознавчого аналізу для опрацювання історичної, культурологічної, наукової літератури.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретичному обґрунтуванні висновків щодо меж
припустимого реставраційного втручання. Висновки. Наукова реставрація нерозривно пов‘язана із всебічним
дослідженням пам‘яток мистецтва, умов його побутування в культурно-історичному контексті. Розбіжність
визначення поняття «реставрація» надає більш точне його формулювання і зосереджує увагу на завданнях і
методах реставрації. Опрацювання міжнародних кодексів етики, вітчизняних законів у контексті дослідження
таких термінів, як «реставрація», «консервація», «експертиза» показує, що в усіх нормативних документах
підкреслюється особлива роль реставратора, який повинен постійно вдосконалювати свою професійну
майстерність.
The purpose of the article is to highlight the ethical problems and requirements for the restoration of historical
and cultural monuments in the practical work of a museum restorer, to identify scientific and methodological issues in
the preservation of works of museum value, to determine the need for a theoretical analysis of international codes for
the restoration, conservation, and examination of monuments. The methodology is based on the historical-comparative
method; the method of art history analysis for the processing of historical, cultural, scientific literature. The scientific
novelty of the research lies in the theoretical substantiation of the conclusions regarding the limits of permissible
restoration intervention. Conclusions. Scientific restoration is inextricably linked with a comprehensive study of works
of art, the conditions of its existence in a cultural and historical context. The discrepancy in the definition of the concept
of «restoration» provides a more accurate formulation and pays attention to the tasks and methods of restoration. The
development of international codes of ethics, domestic laws in the context of the study of terms such as «restoration»,
«conservation», «expertise» shows that all regulatory documents emphasize the special role of the restorer, who must
constantly improve his professional skills.
