Abstract:
моє сценографічне рішення для п'єси Бертольта Брехта «Матінка Кураж та її діти» ґрунтується на метафоричному зображенні випаленої війною землі, на якій виростає зброя як єдиний «плід» війни. У центрі уваги — поступова трансформація простору: спочатку на сцені немає нічого, крім порожнечі й землі, спустошеної війною. З появою Матінки Кураж вона встановлює прапор як символ власної присутності та амбіцій. Поступово навколо цього прапора починають проростати дерев'яні списи, які, згодом перетворюючись на своєрідний лабіринт, символізують зростання насильства і обмеження свободи героїв.
my scenographic solution for Bertolt Brecht's play "Mother Courage and Her Children" is based on the metaphorical image of the war-burnt earth, on which weapons grow as the only "fruit" of war. The focus is on the gradual transformation of the space: at first, there is nothing on the stage except emptiness and the land devastated by war.
With the appearance of Mother Courage, she sets up the flag as a symbol of her own presence and ambition. Gradually, wooden spears begin to grow around this flag, which, later turning into a kind of labyrinth, symbolize the increase in violence and the restriction of the freedom of the heroes
