Основи композиції: теорія та практика

Abstract

Усі сфери образотворчого мистецтва нерозривно пов’язані з поняттям «композиція». Композиція – основа будь-якого мистецького твору, а в системі викладання у вищих мистецьких навчальних закладів посідає одне з головних місць. Також це один з профілюючих предметів з-поміж інших спеціальних дисциплін у вищих навчальних закладах. Курс «Основи композиції» дає початкові базові знання з композиції, які розкривають всі аспекти організації композиційного простору. Це синтез теоретичних знань та практичних умінь, спрямованих на всебічне якісне дослідження такої галузі знання, як композиція. Як наука, композиція постійно розвивається. Сучасні тенденції вже не обмежуються двовимірним простором. Це синтез мистецтв, багатовимірність, об’ємно-просторовість, об’єкт, анімація, перформанс, кінетичне мистецтво тощо. Не маючи початкових знань з основ композиції, не розвиваючи їхнє практичне застосування, неможливо розвивати й удосконалювати сучасні композиційні ідеї. Тому першочерговим завданням освіти є повернення до базових академічних композиційних знань, умінь і практик. Курс «Основи композиції» складається з поєднання теоретичних і практичних вправ. Цей синтез теорії і практики однаково застосовується як для формалістичних чи абстрактних (беззмістовних) композицій, так і для реалістичних, фігуративних та багатофігурних, пізніше й для більш складних композиційних конструкцій: колажно-монтажних композицій та рапортних, а згодом і для диптихів, триптихів, поліптихів. Композиційні категорії (закони і закономірності) випробовують і застосовують в теорії і практиці на різних побудовах композицій. Методика викладання основ композиції базується на діалозі між викладачем і студентом з використанням особливої універсальної графічної мови, що дає змогу формалізувати об’єкти, явища, процеси. Теоретичний матеріал обов’язково супроводжується показом великої кількості ілюстративного матеріалу, виконаного студентами попередніх років навчання. Важливо, щоб студент бачив взірець – роботу когось зі студентів-попередників, виконану на I курсі, а згодом вже й диплом цього студента та етапи його фахового зростання; такий «живий» контакт спонукатиме до глибшого (не поверхового) вивчення композиційних процесів. Таким чином з’являється довіра до викладача, котра перемагає невпевненість і нерозуміння композиційних процесів у початківців. Саме робота викладача в безпосередньому спілкування зі студентом і на «живих прикладах», апробованих на кількох поколіннях випускників упродовж десятків років, підсилює результат, і йдеться не просто про демонстрацію репродукцій чи фото. У процесі навчання важливо показувати зразки, де є багато помилок. Наочна демонстрація недоліків, їхня візуалізація, допомагає знайти правильний шлях для виконання теоретичних завдань. Також викладач, спільно зі студентом, систематизує й теоретично обґрунтувує ці недоліки і помилки. Студент, виконуючи вправи з композиції, відпрацьовує одні й ті ж композиційні закони, характерні для різних типів композиційних систем, – як теоретично, так і практично (абстрактно-формалістичні, фігуративно-реалістичні та інші). Всі засвоєні ним знання об’єднуються таким поняттям як “пластична мова” в образотворчому і, зокрема, у графічному мистецтві. Пластична мова передбачає використання таких понять, як лінія, пляма, ритм, динаміка, статика, цілісність, різноманітність, рівновага, контраст, нюанс, композиційний центр, симетрія-асиметрія тощо. Кожне з них розглядається й ретельно досліджується як в теоретичному аспекті, так і в практичному. Постійна співпраця викладача зі студентами заохочує їх до творчого нестандартного композиційного мислення. The concept “composition” inextricably unites all areas of fine arts. Composition is the basis and the pillar of any work of art. Therefore, composition occupies one of the central places within the teaching system of higher (university-level) specialized educational establishments. Composition is the major and specialty course among other specialized disciplines of a university curriculum. The course “Fundamentals of Composition” provides initial basic knowledge of composition, revealing all aspects of compositional spatial organization. It is a synthesis of theoretical knowledge and practical skills aiming at a comprehensive indepth study of such a domain of knowledge as composition. Composition as a science is constantly evolving. Modern trends are no longer limited to two-dimensional space. It is a synthesis of arts, multi-dimensionality, three-dimensionality and space, object, animation, performance, kinetic arts, and so on. Without profound baseline knowledge of the composition fundamentals, without developing practical application thereof, it is impossible to develop and upscale modern compositional ideas. Therefore, the priority objective in studies here is to re-visit the basic academic compositional knowledge, skills, and practices. The course “Fundamentals of Composition” offers a combination of theoretical and practical exercises. This synthesis of theory and practice is equally applicable to formalistic or abstract (unmeaning) compositions, as well as to realistic, figurative, and multi-figure compositions. This synthesis of theory and practice, in turn, is applicable to more complex compositional structures: collage-montage (clip) compositions, and rapports. Further still, this refers to diptychs, triptychs, and polyptychs. Compositional categories (laws and rules) are tested and applied in theory and practice in various types of composition constructions. “Fundamentals of Composition” teaching methodology is based on the use of a specialized universal graphic language in the “teacher-student” interaction mode, allowing for objects, phenomena, and processes formalization. Theoretical material for the course is accompanied, at all times, by demonstrating a good deal of illustrative material, with the latter performed by students of previous years of study. It is important that students get acquainted with a sample work (performed in the 1st year of study) by one of their peers of previous years of study, and later on they analyze the diploma work of the same student. In the same vein, it is also advisable that freshers follow the stages of their peers’ professional artistic growth. Such a “live and vivid” contact and continuity encourages a much deeper (not superficial) study of compositional processes. Trusting the experience of their teacher, hatching confidence in themselves, freshers can overcome timidity and initial misunderstanding of compositional processes, attaining the maximum results as they progress. It is exactly the teacher’s work in “face-to-face communication” and with “live examples”, verified and tested over a number of decades by several generations of graduates, that enhances and enforces such a result, contrary to a simplistic approach centered on demonstration of reproductions, or photos. Of particular importance here are demo-samples containing multiple drawbacks and errors. A vivid demonstration of shortcomings of a work of art and their visualization helps to find correct solutions of theoretical problems. It is necessary to systematize and theoretically substantiate such shortcomings and mistakes, and this is a joint effort in a teacher-student interaction. By performing assignments on composition, students master and fine-tune, both in theory and in practice, universal composition laws that characterize various types of composition systems (abstract-formalistic, figurative-realistic, and others). All skills and knowledge gained are united by a “plastic language” concept in visual and graphic arts in particular. Plastic language incorporates the following concepts: line, dab, rhythm, dynamics, statics, integrity, variety, balance, contrast, nuance, composition center, symmetry-asymmetry, etc. Each of the above-mentioned concepts is considered in detail and thoroughly researched both from a theoretical and a practical viewpoints. With constant and continuous teacherstudents interaction and cooperation, students are encouraged to focus on a creative search of multi-faceted imagery and unorthodox compositional thinking.