Скульптурні серії Наталії Мудрук 2010-х років

Abstract

Мета статті – дослідити та охарактеризувати зрілий період творчості української скульпторки Наталії Мудрук як на прикладі робіт із незакінченої серії, так і відносно нових позасерійних творів. Методи дослідження. У статті використано мистецтвознавчі та загальнонаукові методи: історичний і біографічний – для окреслення хронологічних меж; формально-стилістичний, аналітично-описовий, метод інтерпретації – для визначення основних параметрів творів і їх мистецтвознавчого аналізу; метод класифікації та узагальнення – для їх упорядкування. Результати. Актуальність полягає у збагаченні українського скульптурознавства гідними сучасними представ- никами. Творчість Н. Мудрук є прикладом оригінальної авторської манери, яку не можна підпорядкувати конкретному стилю і в якій прослідковується прагнення до виходу за межі традиційної скульптури через використання прийомів і технік з інших видів мистецтва, зокрема з живопису й сценографії. Ці тенденції продемонстровані ще в першій серії «Галантне століття» і далі розвиваються у подальших творах скульпторки. Друга серія робіт ще не закінчена й не має назви, тому тут ми умовно називаємо її «Люди-Комахи», адже задум полягає в стилізації персонажів під комах. Порівняно з раннім періодом творчості збільшується розмір робіт, і завдяки цьому пластична мова стає детальнішою та розкутішою, з’являється натяк на еротичність, посилюється гротескність образів («Happy end», «Музична мандрівка»). Вагомим напрацюванням зрілого періоду творчості є блок великих за розміром, частково незавершених, тематично подібних скульптур, який наразі ще не сформований в окрему серію. В цих творах переважають химерні образи, в яких застосовано кінетичні деталі й елементи, що доповнюють композицію, і це надає скульптурам певної театралізації та залучає глядача до цієї гри. Серед композицій можна виокремити алегорії («Алегорія дощу»), пари закоханих («На небі»), історичних постатей («Сон Шекспіра»). Висновки. Результати дослідженого матеріалу виразно демонструють еволюцію у творчості мисткині: від камерних композицій у стилі «магічного реалізму» до більших за розмірами, фантастичних і розкутих пластично творів із нетиповими просторовими рішеннями, насичених сценографічними прийомами та бізарними образами. Варто відзначити продуманість і своєрідність трактування композиції, увагу до тонкощів технічного виконання, витонченість моделювання персонажів, упізнавану гротескну стилізацію, звернення до різних мистецьких епох, трансцендентність образотворення, синкретизм жанрів і видів мистецтва. The purpose of the article is to investigate and characterize the mature period of work of the Ukrainian sculptor Natalia Mudruk on the example of works from the second series and a separate block of relatively recent works. Research methods. The article uses art history and general scientific methods: historical and biographical methods are used in order to delineate chronological boundaries; formal-stylistic, analyticaldescriptive and interpretation methods – to determine the main parameters of the works and their art analysis; method of classification and generalization – for their arrangement. The results. The creativity of N. Mudruk is an example of an original author's manner, which cannot be subordinated to a specific style and in which the desire to go beyond the boundaries of traditional sculpture can be traced through the involvement of techniques and techniques from other types of art, from painting and scenography in particular. These trends, demonstrated in the first series of «The Gallant Century», continue to develop in subsequent works. The second series is not yet finished and does not have a title, so here it is conventionally called «insect people». Her idea is to stylize the characters as insects, due to the larger size of the works, the plastic language becomes more detailed and looser, a hint of eroticism appears, the grotesqueness of the images increases («Happy end», «Musical journey»). Another development of the mature period of creativity is a block of large-sized, partially unfinished sculptures, not yet formed into a separate series. In these works, whimsical images prevail, in which kinetic details and/or elements complementing the composition are used, which gives the sculptures a certain theatricality, involving the viewer in this game. Among the compositions, one can single out allegories («Allegory of Rain»), couples in love («In the Sky»), historical figures («Shakespeare's Dream»). Conclusions. The results of the research clearly demonstrate the evolution of the artist's work: from chamber compositions in the style of magical realism to larger and looser plastic, more fantastic works and finally to large atypical spatial solutions, saturated with scenographic solutions and bizarre images. Among the general features of N. Mudruk's sculptures, it is worth noting the thoughtfulness and originality of the interpretation of compositions, attention to the subtleties of technical execution, the sophistication of character modeling, recognizable grotesque stylization, references to different artistic eras, the transcendence of imagery, the syncretism of genres and art forms.