Проблеми досліджень історії українського мистецтва у 1917–1934 роках: від УНР до УСРР

Abstract

Мета статті – визначення напрямків дослідження історії українського мистецтва у 1917–1934 роках; аналіз змін у дослідницьких концепціях та вивчення впливу соціально-економічних теорій на мистецтвознавство цього періоду. Методи дослідження. На основі аналізу джерел застосовано історико-критичний метод, проаналізовано історичний контекст, в якому розвивалося українське мистецтвознавство, та вплив зовнішніх факторів на цей процес, а також застосовано порівняльний метод до досліджень історії мистецтва України та інших країн Центральної Європи. Результати. Виявлено спільні тенденції у тематиці досліджень національного мистецтва в Україні та країнах Центральної Європи. Досліджено інституційні зміни в українському мистецтвознавстві 1917–1934 років. З’ясовано шляхи просування соціально-економічних теорій в українське мистецтвознавство. Висновки. На початку ХХ століття в українському мистецтвознавстві домінували тенденції пошуку національного стилю та національної школи – загальні для Центральної Європи. Після захоплення влади в Україні більшовиками відбулися кардинальні зміни в пріоритетах й методиці дослідження історії мистецтва. Радянська влада висунула свою концепцію розвитку мистецтва, дотримання якої було примусовим. Важливу роль у цьому процесі відіграли також інституційні зміни, які відбулися в науці УСРР. Через реформування, злиття і скорочення мистецтвознавчих установ, влада домоглася втрати суб’єктності та маргіналізації українського мистецтвознавства. Від керівництва були усунені, або й репресовані, провідні мистецтвознавці. Все це дало змогу швидко змінити науковий дискурс, впровадивши угодні владі цілі й завдання. Розуміння процесів, які відбувалися у перші десятиліття радянської влади, дає нам змогу неупереджено сприймати наукову спадщину, зрозуміти причини вилучення з наукового обігу багатьох творів та з’ясувати до яких викривлень у сприйнятті історії українського мистецтвознавства це призвело. The objective of this study is to ascertain the trajectory of the history of Ukrainian art between 1917 and 1934. In addition, autor seeks to examine the impact of socio-economic theories on the art history of this period. Research Methods. Based on the analysis of sources, the author applies the historicalcritical method, analyses the historical context in which Ukrainian art history developed and the influence of external factors on this process, and applies the comparative method to studies of the history of art in Ukraine and other Central European countries. Results. This study examines the institutional changes that occurred in Ukrainian art history between 1917 and 1934. It compares the topics of research on national art in Ukraine with those of other countries in Central Europe. It also reveals the ways in which socioeconomic theories have been promoted in Ukrainian art history. Conclusions. A tendency to search for a national style and a national school, common to Central Europe, dominated Ukrainian art history in the early twentieth century. However, during the 1920s and 1930s, there were dramatic changes in the priorities and methods of researching art history. The state put forward its own concept of art development and sought to introduce it into research by force. The institutional changes that occurred withing science and humanitarian research of the Ukrainian SSR also played an important role in this process. By reforming, merging, and downsizing art historical institutions, in particular, the authorities achieved the loss of subjectivity and marginalisation of Ukrainian art history. Leading art historians were removed from their position or even repressed. All this allowed for a rapid and forceful change in the scientific discourse and the setting of new goals and objectives. An understanding of the processes that occurred during the first decades of Soviet rule will allow us to evaluate the scientific heritage, and sometimes the lack of it. Additionally, it will enable us to comprehend the reasons behind the withdrawal of numerous works from scientific circulation and the distortions in the perception of the history of Ukrainian art history that this has caused.