Принципи архітектурно-планувальної організації багатофункціональних центрів сімейного дозвілля в умовах мегаполісу

Abstract

У роботі досліджено принципи архітектурно-планувальної організації багатофункціональних центрів сімейного дозвілля в мегаполісах на засадах сталого розвитку. У центрі уваги – питання формування архітектурної моделі простору, що задовольняє потреби різних соціально-вікових груп населення та інтегрує сучасні форми сімейного та змістовного дозвілля: аматорство, хобі, волонтерство, а також рекреаційно-терапевтичні практики. Обґрунтовано актуальність теми в контексті зростаючого попиту на універсальні простори комунікації, розвитку та відпочинку в умовах урбанізованого середовища для родини. Визначено прикладні підходи до трансформації дотичних громадських об’єктів та формування нового типу закладу сімейного дозвілля в типології. У роботі також представлено практичне значення результатів, особистий внесок здобувача, апробацію напрацювань, публікації за темою дослідження. У вступі висвітлено актуальність теми, окреслено проблематику, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, межі та методи дослідження. Представлено наукову новизну, що полягає в розробці принципів архітектурно-планувальної організації центрів сімейного дозвілля. Обґрунтовано тему дослідження та зв'язок із науковими програмами, практичне значення та впровадження отриманих результатів. У першому розділі «Стан вивчення та передумови формування багатофункціональних центрів сімейного дозвілля» проведено аналіз теоретичної бази, що формує наукове підґрунтя для даного дослідження. У підрозділі 1.1. проведено історико-архітектурний аналіз еволюції об’єктів дозвілля, виявлено 3 етапи формування типологічних прототипів: 1 етап (Античність) визначив основні функціональні напрямки громадських просторів; 2 (Відродження) сприяв формуванню традиційних закладів під впливом демократії та розвитку суспільства; 3 етап (1890-2000 рр.) став етапом модернізації, універсалізації та створення багатофункціональних закладів дозвілля. Клуби були визначені як прототипи сучасних багатофункціональних центрів сімейного дозвілля, орієнтованих на змістовне дозвілля. У підрозділі 1.2. систематизовано наявні наукові дослідження як вітчизняних, так і закордонних вчених, виявлені різні підходи до дослідження теми «дозвілля», «рекреації» та «проєктування закладів сімейного типу». Закордонний досвід свідчить про містобудівне проєктування, орієнтоване на потреби дітей та забезпечення сімейного добробуту. У підрозділі 1.3. досліджено сучасні заклади дозвілля 8 країн, включаючи заклади України - 48, Великої Британії -13, Франції, Австралії, Китаю, Кореї, США. Загалом проаналізовано понад 96 об’єктів, що дає змогу поглиблено оцінити теперішній стан сімейно-дозвіллєвої сфери світу, виявити прогалини наявних форматів дозвілля в мегаполісах України та зіставити з концепцією «багатофункціонального центру сімейного дозвілля». Порівняльний аналіз проєктних практик світу виявив відмінні підходи до сімейного дозвілля, що відображаються в архітектурі, функціональному наповненні та типології громадських просторів. Поглиблене вивчення прикладів дозволило виявити цінний досвід, який може бути адаптований у вітчизняних закладах дозвілля. А саме: збереження культурної спадщини, економічність та доцільність прийнятих рішень, вектор на соціальну доступність, функціональна логіка простору; освітній аспект в дозвіллі; розвиток потенціалу молоді та дітей, сімейні програми, максимальне використання наявних ресурсів; стале проєктування, збереження природних ресурсів, ревіталізація; естетична привабливість, інтеграція в навколишній ландшафт; стратегії реновації; поєднання національних традицій з інноваційними рішеннями, філософія простору. Для подальшого поглибленого аналізу функційно-планувальної структури обрані об’єкти Великої Британії, як оптимальні до концепції «багатофункціонального центру сімейного дозвілля»; для 4 виявлення закономірностей просторово-планувальної організації – обрані об’єкти Франції, Австралії та Китаю. Для дослідження інструментів впровадження засад сталого розвитку в громадські об’єкти – об’єкти Данії, Швеції. У підрозділі 1.4. удосконалено класифікаційну схему багатофункціональних центрів сімейного дозвілля на основі соціально-економічних та містобудівних умов. Запропонована концепція багатофункціонального центру сімейного дозвілля, наведена структура змістовного дозвілля з визначенням форм та поясненням, зібрані ключові відмінності визначення центрів дозвілля та упорядковані функціональні складники громадських будівель із відповідними приміщеннями. Виокремлено функцію сімейного дозвілля, запропоновано термін «інтегративна функція сімейного дозвілля», що виражається у процесі поєднання різних функцій закладу задля ефективної взаємодії в процесі діяльності та досягнення поставлених завдань реалізації концепції багатофункціонального центру сімейного дозвілля. У другому розділі «Методичні засади дослідження», саме в підрозділі 2.1. сформована методика наукової бази дослідження: проведений аналіз методологічних дискурсів; визначена структура та основні етапи; встановлені взаємозв’язки між структурними елементами дослідження та систематизовано загальнонаукові методи архітектурного аналізу. В підрозділі 2.2. наведено методичну оцінку факторів, що впливають на архітектурно-планувальну організацію багатофункціональних центрів сімейного дозвілля. Визначено фактори впливу. Набула подальшого розвитку методична оцінка чинників, що визначають архітектурно-планувальну організацію сімейних центрів дозвілля. В розділі 2.3. «Містобудівні засади розміщення сімейних центрів дозвілля як рекреаційної складової міст» запропоновано підхід із позиції синтезу двох ключових компонентів: як елемент формування якісного сімейного середовища мегаполіса та як невід’ємна складова рекреаційної інфраструктури. Запропоновано концептуальну схему інтеграції центрів сімейного дозвілля в рекреаційну інфраструктуру міста, що враховує: забезпечення мобільності та зручного пересування, організації різноманітної дозвіллєвої діяльності для містян, інтеграції природних елементів у міське середовище, забезпечення доступу до водних ресурсів, зміцнення соціальної згуртованості, залучення до міського середовища через сенсорне сприйняття. Результати аналізу засвідчили доцільність формування якісного сімейного середовища в умовах мегаполіса, що передбачає розміщення багатофункціональних центрів сімейного дозвілля в парковій зоні, інтеграції з водоймами, інтеграції в існуючу забудову, трансформацію наявних громадських просторів. Запропоновано класифікацію закладів сімейного дозвілля за містобудівним значенням на: мікрорайонного, районного, міського та заміського рівня обслуговування, виявлено ареал впливу та надані прив’язки до розташування, наведено приклади організації багатофункціональних центрів сімейного дозвілля в структурі міста Києва. У підрозділі 2.4. з переліку 17 Цілей сталого розвитку ООН визначено 13 найбільш релевантних до концепції багатофункціональних центрів сімейного дозвілля. Встановлено, що дотримання принципів сталого розвитку при проєктуванні впливає на просторову організацію та функціонально-планувальну структуру дозвіллєвого закладу. Наведені приклади успішної інтеграції принципів сталого розвитку в архітектуру. У третьому розділі «Просторово-планувальна організація багатофункціональних центрів сімейного дозвілля на засадах сталого розвитку» продовжено поглиблене вивчення для виявлення закономірностей проєктів світових практик у заданому векторі (підрозділ 1.3, 1.4, 2.1, 2.4). Проведений аналіз підтвердив актуальність розгляду закладів дозвілля як єдиної системи зв’язку фізичного і соціального просторів, показав необхідність дослідження та розробки моделей функціонально-планувальної та архітектурно-просторової організації. У розділі 3.1. визначено Карту дослідження функційно-планувальної структури сімейних центрів дозвілля. Розроблена модель порівняльних оцінок центрів дозвілля на прикладі Великої Британії дозволила виявити найкращі підходи та визначити «еталони». Дана модель надає інструменти для подальшої реновації, а також готові робочі стратегії для впровадження у вітчизняну практику. Аналіз просторових і функційних схем закладів дозвілля дозволив виявити логіку розміщення функціональних зон відповідно руху відвідувачів. Огляд функційних карт об’єктів також засвідчив наявність супутніх сценаріїв, як-от: рекреація, сервіс і сімейний відпочинок, що поліпшують сприйняття закладу. Одержані результати можуть впливати на оптимізацію планувальних рішень зон з низьким попитом та привабливості закладу. На основі методів просторового та синтаксичного аналізу було отримано два типи моделей – модель простору та модель соціальної взаємодії, що дозволяють комплексно врахувати навантаження і розподіл функцій для інтеграції сімейного центру дозвілля в існуюче міське середовище. Обґрунтовано доцільність проєктування сучасних сімейних центрів дозвілля на засадах сталого розвитку та використання передових технологій. Запропоновано враховувати чотири ключові аспекти при проєктуванні: соціальний (партисипативне проєктування), просторово-фізичний (оптимізація архітектурно-планувальних рішень), екологічний (мінімізація негативного впливу) та економічний (зменшення витрат). У четвертому розділі «Архітектурно-планувальна організація багатофункціональних центрів сімейного дозвілля», спираючись на отримані результати у Розділах 1–3, запропонована концептуальна система принципів для реалізації архітектурно-планувальної моделі багатофункціонального центру сімейного дозвілля в умовах мегаполіса. Система принципів включає: принцип гнучкості, принцип атрактивності архітектури та дизайну, принцип містобудівної інтеграції, принцип комунікації та соціальної інтеграції, а також принцип стійкості. Наведені принципи можуть бути покладені в основу розробки ефективних стратегій проєктування та управління сімейними центрами дозвілля в Україні. У підрозділі 4.2. виявлені та наведені архітектурно-художні та об’ємно-просторові особливості формування архітектурного середовища центрів. Запропоновано авторську позицію щодо архітектурного середовища багатофункціонального центру дозвілля. Формування архітектурно-художніх і об’ємно-просторових рішень повинно відбуватися у тісному взаємозв’язку із загальною ідеєю закладу. Просторова модель проєкту передбачає інтеграцію зазначених аспектів у структурну організацію центру та образу. З огляду на це, наведено авторські рекомендації щодо людино-орієнтованого дизайну архітектурного середовища. Запропонований принцип «атрактивності архітектури та дизайну» відповідає за створення візуально виразного образу закладу сімейного дозвілля та пояснення його функційного профілю. У підрозділі 4.3. запропоновано перспективні концепції багатофункційних сімейних центрів дозвілля, що мають потенціал стати прикладами впровадження засад сталого розвитку в мегаполісах України та сприяти гармонійному розвитку суспільства. В їхніх межах запропоновано 4 основні напрямки реалізації концепції: 1) нове будівництво; 2) модернізація 3) реконструкція; 4) функціональна адаптація. Наведені приклади об’ємно-просторового вирішення центрів сімейного дозвілля в реаліях сучасних мегаполісів України. Запропоновані архітектурно-планувальні принципи реалізовані в експериментальному проєктуванні: реконструкції та благоустрою Каскадного скверу в Миколаєві з сімейним центром дозвілля подвійного призначення; створенні сімейних центрів для ветеранів; у реновації готелю «Saunton Sands Hotel 4*», житлового комплексу з міським центром і вулиця громадського користування у Великій Британії. The research investigates the principles of architectural and planning organisation of multifunctional family leisure centres in megacities on the basis of sustainable development. The focus is on the formation of an architectural model of space that meets the needs of different social and age groups and integrates modern forms of family and meaningful leisure: amateurism, hobbies, volunteering, as well as recreational and therapeutic practices. The relevance of the topic is substantiated in the context of the growing demand for universal spaces for communication, development and recreation in an urban environment for families. Applied approaches to the transformation of related public facilities and the formation of a new type of family leisure facility in the typology are identified. The paper also presents the practical significance of the results, the personal contribution of the applicant, testing of the developments, and publications on the research topic. The introduction highlights the relevance of the topic, outlines the issues, defines the object, subject, purpose, objectives, boundaries and methods of the study. The scientific novelty is presented, which consists in the development of principles of architectural and planning organisation of family leisure centres. The research topic and its connection with scientific programmes, practical significance and implementation of the obtained results are substantiated. The first chapter, ‘The State of the Art and Prerequisites for the Formation of Multifunctional Family Leisure Centres’, analyses the theoretical framework that forms the scientific basis for this study. In subsection 1.1, the historical and architectural analysis of the evolution of leisure facilities is carried out, and 3 stages of formation of typological prototypes are identified: Stage 1 (Antiquity) defined the main functional areas of public spaces; Stage 2 (Renaissance) contributed to the formation of traditional institutions under the influence of democracy and social development; Stage 3 (1890-2000) was the stage of modernisation, universalisation and creation of multifunctional leisure facilities. Clubs were identified as prototypes of modern multifunctional family leisure centres focused on meaningful leisure. Subsection 1.2 systematises existing research by both domestic and foreign scholars, identifying different approaches to the study of the topics of ‘leisure’, ‘recreation’ and ‘design of family-type facilities’. Foreign experience shows that urban planning is focused on the needs of children and family well-being. Subsection 1.3 examines modern leisure facilities in 8 countries, including 48 facilities in Ukraine, 13 in the UK, France, Australia, China, Korea, and the USA. In total, more than 96 facilities were analysed, which allows for an in-depth assessment of the current state of the family and leisure sector in the world, identifying gaps in existing leisure formats in Ukrainian cities and comparing them with the concept of a ‘multifunctional family leisure centre’. A comparative analysis of design practices around the world has revealed different approaches to family leisure, which are reflected in the architecture, functional content and typology of public spaces. An in-depth study of the examples revealed valuable experience that can be adapted in domestic leisure facilities. Namely: preservation of cultural heritage, cost-effectiveness and feasibility of decisions, vector for social accessibility, functional logic of space; educational aspect in leisure; potential development of youth and children, family programmes, maximum use of available resources; sustainable design, conservation of natural resources, revitalisation; aesthetic appeal, integration into the surrounding landscape; renovation strategies; combination of national traditions with innovative solutions, philosophy of space. For further in-depth analysis of the functional and planning structure, the objects of Great Britain were selected as optimal for the concept of a ‘multifunctional family leisure centre’; to identify the patterns of spatial planning organisation, the objects of France, Australia and China were selected. To study the tools for implementing the principles of sustainable development in public facilities, the objects of Denmark and Sweden were selected. In subsection 1.4, the classification scheme of multifunctional family leisure centres is improved based on socio-economic and urban planning conditions. The concept of a multifunctional family leisure centre is proposed, the structure of meaningful leisure is presented with the definition of forms and explanations, the key differences in the definition of leisure centres are collected and the functional components of public buildings with appropriate premises are ordered. The function of family leisure is singled out, the term Integrative function of family leisure is proposed, which is expressed in the process of combining various functions of an institution for effective interaction in the course of activity and achievement of the tasks set for implementing the concept of a multifunctional family leisure centre. In the second chapter, ‘Methodological principles of the study’, in subsection 2.1, the methodology of the scientific basis of the study is formed: an analysis of methodological discourses is carried out; the structure and main stages are determined; the relationships between the structural elements of the study are established and the general scientific methods of architectural analysis are systematised. Subsection 2.2 presents a methodological assessment of the factors influencing the architectural and planning organisation of multifunctional family leisure centres. The factors of influence are identified. The methodological assessment of the factors that determine the architectural and planning organisation of family leisure centres has been further developed. In section 2.3 ‘Urban planning principles of family leisure centres as a recreational component of cities’, an approach is proposed from the standpoint of synthesis of two key components: as an element of formation of a high-quality family environment of a metropolis and as an integral part of recreational infrastructure. A conceptual scheme of integration of family leisure centres into the recreational infrastructure of the city is proposed, which takes into account: ensuring mobility and convenient movement, organisation of various leisure activities for citizens, integration of natural elements into the urban environment, ensuring access to water resources, strengthening social cohesion, and involvement in the urban environment through sensory perception. The results of the analysis showed the expediency of forming a high-quality family environment in a metropolis, which involves the placement of multifunctional family leisure centres in the park area, integration with water bodies, integration into existing buildings, and transformation of existing public spaces. The article proposes a classification of family leisure facilities by urban planning significance - at the microdistrict, district, city and suburban levels of service, identifies the area of influence and provides location references, and provides examples of the organisation of multifunctional family leisure centres in the structure of the city of Kyiv. Subsection 2.4 identifies 13 of the most relevant to the concept of multifunctional family leisure centres from the list of 17 UN Sustainable Development Goals. It is established that adherence to the principles of sustainable development in design affects the spatial organisation and functional and planning structure of a leisure facility. Examples of the successful integration of sustainable development principles into architecture are presented. In the third chapter, ‘Spatial and planning organisation of multifunctional family leisure centres on the basis of sustainable development’, the in-depth study continues to identify patterns of world practice projects along a given vector (subsections 1.3, 1.4, 2.1, 2.4). The analysis confirmed the relevance of considering leisure facilities as a single system of communication between physical and social spaces, and showed the need to research and develop models of functional, planning, architectural and spatial organisation. Section 3.1 defines the Map of the study of the functional and planning structure of family leisure centres. The developed model of comparative assessments of leisure centres based on the example of the UK allowed us to identify the best approaches and define ‘benchmarks’. This model provides tools for further renovation, as well as ready-made working strategies for implementation in domestic practice. The analysis of the spatial and functional schemes of leisure facilities revealed the logic of the placement of functional areas according to the flow of visitors. A review of the functional maps of the facilities also showed the presence of related scenarios, such as recreation, service and family holidays, which improve the perception of the facility. The results obtained may influence the optimisation of planning solutions for low-demand areas and the attractiveness of the facility. Based on the methods of spatial and syntactic analysis, two types of models were obtained - a space model and a social interaction model - that allow for a comprehensive consideration of the load and distribution of functions for the integration of a family leisure centre into the existing urban environment. The expediency of designing modern family leisure centres on the basis of sustainable development and the use of advanced technologies is substantiated. It is proposed to take into account four key aspects in the design: social (participatory design), spatial and physical (optimisation of architectural and planning solutions), environmental (minimisation of negative impact), and economic (cost reduction). In the fourth chapter, ‘Architectural and planning organisation of multifunctional family leisure centres’, based on the results obtained in Chapters 1-3, a conceptual system of principles is proposed for the implementation of the architectural and planning model of a multifunctional family leisure centre in a metropolitan area. The system of principles includes: the principle of flexibility, the principle of attractiveness of architecture and design, the principle of urban integration, the principle of communication and social integration, and the principle of sustainability. These principles can be the basis for developing effective strategies for the design and management of family leisure centres in Ukraine. Subsection 4.2 identifies and presents the architectural, artistic, and volumetric-spatial features of the architectural environment of the centres. The author's position on the architectural environment of a multifunctional leisure centre is proposed. The formation of architectural, artistic, and volumetric-spatial solutions should be closely related to the general idea of the institution. The spatial model of the project involves the integration of these aspects into the structural organisation of the centre and its image. With this in mind, the author's recommendations for design solutions for the architectural environment are presented. The proposed principle of ‘attractiveness of architecture and design’ is responsible for creating a visually expressive image of the family leisure facility and explaining its functional profile. In subsection 4.3, promising concepts of multifunctional family leisure centres are proposed, which have the potential to become examples of the implementation of sustainable development principles in Ukrainian cities and contribute to the harmonious development of society. Within their framework, 4 main areas of concept implementation are proposed: 1) new construction; 2) modernisation; 3) reconstruction; 4) functional adaptation. Examples of the volumetric and spatial solution of family leisure centres in the realities of modern Ukrainian megacities are given. The proposed architectural and planning principles have been implemented in experimental design: reconstruction and improvement of the Cascade Square in Mykolaiv with a dual-purpose family leisure centre; creation of family centres for veterans; renovation of the Saunton Sands Hotel 4*, a residential complex with a city centre and a public street in the UK.