Формування громадських центрів безпеки під час ревіталізації міст України

Abstract

Мета дослідження. Метою дослідження є визначення факторів, що впливають на вибір місця розташування споруд станцій громадської безпеки та їхні функціональні особливості в різних районах міста у контексті післявоєнної ревіталізації. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети авторами розглянуто проблеми, з якими стикаються аварійно-рятувальні служби в Україні, особливо в умовах війни та пов’язаних з нею надзвичайних ситуаціях. У статті використано комплекс теоретичних і емпіричних методів дослідження. Завдяки дедукції та індукції, синтезу та порівнянню, аналізу та моделюванню, систематизації й узагальненню, автори виходять на системний розгляд поточних практик розміщення споруд станцій громадської безпеки як самостійного архітектурного цілісного об’єкта, вивчення їхнього впливу на сталий розвиток міських територій і розробку нових підходів до планування й розміщення станцій громадської безпеки для покращення ефективності їхньої роботи і забезпечення сталої ревіталізації міських територій. Інформаційною базою статті є дослідження та публікації, що стосуються методів перспективного формування станцій громадської безпеки у контексті ревіталізації міст за умови їхнього сталого розвитку. Опрацювання інформаційного підґрунтя відбувалось з використанням системного підходу, прийомів аналізу, порівняння та узагальнення. Головні результати і висновки. У статті зроблено висновок щодо доцільності вибору типології станцій громадської безпеки як містоутворюючого фактора під час ревіталізації міст. Автором запропоноване комплексне розміщення всіх задіяних служб для ліквідації кризових ситуацій в одному архітектурному об’ємі (будові) як економічно та функціонально доцільне рішення, що може бути впроваджене разом з реформою служб швидкого реагування в Україні. Досвід впровадження подібної типології може бути корисним для пошуку нових шляхів оптимізації функцій громадських будівель та ревіталізації міст навколо установ першочергової важливості, виявлення нових взаємозв’язків між міськими службами та функціонуванням міста. The purpose of the study. The purpose of the study is to determine the factors affecting the choice of location of civil security stations and their functional features in different areas of the city in the context of post-war revitalization. Research methods. In order to achieve the goal, authors considered the problems faced by emergency and rescue services in Ukraine, especially in the context of war and emergency situations related to it. The article uses a complex of theoretical and empirical research methods. Using deduction and induction, synthesis and comparison, analysis and modeling, systematization and generalization, authors proceed to a systematic review of current practices for the placement of civil safety stations, the study of their impact on the sustainable development of urban areas, and the development of new approaches to the planning and placement of civil safety stations with the aim of improving the efficiency of their work and ensuring sustainable renovation of urban areas. The information base of the article is research and publications related to the methods of prospective formation of civil security stations in the context of urban revitalization under the condition of sustainable development of the city. The development of this information base was carried out using a systematic approach, methods of analysis, comparison and generalization. Main results and conclusions. The article draws a conclusion on the expediency of choosing a typology of civil security stations as a city-forming factor in the revitalization of cities. Authors proposed the integrated placement of all involved emergency services in one architectural block (building) as an economically and functionally expedient solution that can be implemented together with the reform of emergency response services in Ukraine. The experience of implementing such a typology can be useful for finding new ways of optimizing the functions of public buildings and revitalizing cities around institutions of primary importance, identifying new relationships between city services and city functioning.