Зображення апокаліпсису в стінописі XVIII ст. на хорах собору Святої Софії в Києві: уточнення атрибуції окремих сюжетів

Abstract

Метою статті є уточнення атрибуції низки сюжетів стінопису XVIII ст. хорів собору св. Софії в Києві, а також виявлення джерел та причин їхнього виникнення. Методи дослідження. В основу методології дослідження, здійсненого із застосуванням міждисциплінарного підходу, покладено аналітичний, історико-культурний та синтетичний загальнонаукові методи, а також іконографічний метод для атрибуції сюжетів стінопису Софійського собору XVIII ст. В результаті дослідження виконано атрибуцію сюжетів низки розписів Софійського собору XVIII ст., показано аналогії та можливі прототипи. Висновки. Визначено зміст композиції «Точило гніву» на хорах Софійського собору; встановлено, що композиції «Точило гніву» та «Небесний Єрусалим» («Ріка живої води та дерево життя») ймовірно створені за гравюрами Никодима Зубрицького до Нового Заповіту (1717) Іллінського Троїцького монастиря в Чернігові; підкреслено вагомість творчості Чернігівського літературно-філософського кола у дослідженні підґрунтя іконописних програм визначних соборів українського бароко з метою подальшої реконструкції українського сакрального монументального мистецтва XVIII ст. The purpose of the article is to refine the attribution of some plots of the wall paintings of the choirs of St. Sophia in Kyiv, defining their possible prototypes, the literary and theological basis of choosing these prototypes by their authors. Methods. Historical-cultural analysis and synthetic general research methods, as well as iconographic method for the attribution of the 18th century wall paintings’ plots of St. Sophia's Cathedral are the basis of the current research methodology. The research was carried out using an interdisciplinary approach. As a result of the research, attribution of the plots of some XVIII century wall paintings of the Sophia Cathedral was made, analogues and possible prototypes were shown.