Інтервенція в музейний простір як метод інституційної критики

Abstract

Мета статті – дослідити художню практику інтервенції як спосіб дослідження та переосмислення музейного простору, його колекції та архіву; проаналізувати передумови появи практики інтервенції; порівняти методи та способи втілення інтервенції американського художника Фреда Вілсона в музеях США з практиками українських митців в Національному художньому музеї України. Методи дослідження. У статті використані історичний, порівняльний, аналітично-описовий, метод узагальнення та інтерв’ю митців для систематизації і встановлення основних рис практики художньої інтервенції. Головні результати. У статті розглянуті історичні передумови виникнення практики інтервенції художників у мистецьких установах; проаналізовані методи та види взаємодії митців з музейним простором, його приміщенням, колекцією, архівом та ідеологією. Висновки. Аналіз дослідженого матеріалу розкриває тему взаємодії сучасного мистецтва з колекціями, експозиціями й архітектурою та ідеологією класичних музейних установ у формі інтервенцій. Інтервенції створюються для дослідження питань музейної політики комплектування, інтерпретації та експонування, часто таким чином кидаючи виклик традиційній неупередженості інституційного контексту. Інтервенції можуть відбуватися не тільки в музеях історичного та сучасного мистецтва, але й в інших музейних установах зі спеціалізованими колекціями. В статті проаналізований досвід взаємодії Національного художнього музею України з художниками у питаннях переосмислення й реконтекстуалізації його експозиції та архіву. Відкритість до аналізу своїх колекцій також демонструють інші музейні установи України, що може бути темою наступних досліджень. The purpose of the article is to study the artistic practice of intervention as a way of researching and rethinking the museum space, its collection and archive; to analyze the preconditions for the emergence of the practice of intervention; to compare the methods and ways of implementing the intervention of the artist Fred Wilson in US museums with the practices of Ukrainian artists in the National Art Museum of Ukraine. Research methods. The article uses historical, comparative, analytical and descriptive, generalization methods and interviews with artists to systematize and identify the main features of the practice of artistic intervention. Main results. The article examines the historical background of the practice of artists' interventions in art institutions, analyzes the methods and types of interaction between artists and the museum space, its premises, collections, archives, and overall strategy. Conclusions. The analysis of the research material reveals the topic of interaction between contemporary art and collections, expositions, architecture and ideology of classical museum institutions in the form of interventions. Interventions are created to explore the issues of museum acquisition, interpretation, and exhibition policy, often challenging the traditional impartiality of the institutional context. Interventions can take place not only in museums of historical and contemporary art, but also in other museum institutions with specialized collections. The article analyzes the experience of the National Art Museum of Ukraine's interaction with artists in rethinking and recontextualizing its exposition and archive. Other museum institutions in Ukraine also demonstrate openness to cooperation with their collections and space, which may be the subject of further research.