Засади функціонально-планувальної організації міських транспортно-пересадочних вузлів

Abstract

У вступі надано загальну характеристику наукового дослідження, обґрунтовано актуальність теми визначено мету, завдання, методи, межі, предмет та об’єкт дослідження; висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів та впровадження наукового дослідження. У першому розділі «Сучасні тенденції організації міських транспортно-пересадочних вузлів: історичний контекст та соціальні аспекти» досліджено комплексну роль транспорту в розвитку сучасних міст як одного з основних чинників формування їх інфраструктури, економічного потенціалу та соціальної взаємодії. Визначено особливості функціонування основних видів міського транспорту, яка приділена перевагам та проблемам кожного виду перевезень у контексті міської мобільності. Підкреслено ключову роль транспортно-пересадочних вузлів у забезпеченні сталого розвитку міської транспортної інфраструктури, з урахуванням потреб пасажирів та вимог до просторової організації. Проаналізовано наукові роботи, що охоплюють загальнотеоретичні проблеми формування транспортно-пересадочних вузлів, зокрема дослідження їхньої ролі у розвитку міського середовища та інтеграції різних видів транспорту. Систематизовано наукові дослідження та визначено актуальність подальших теоретичних питань і необхідність вирішення окремих завдань з проблем архітектурно-планувальної організації сучасних транспортно-пересадочних вузлів. Проаналізовано закордонний досвід проектування та будівництва транспортно-пересадочних вузлів, серед яких такі проекти, як Paddington Elizabeth Line Station, Станція Cakra Selaras Wahana Station, Lorient Multimodal Hub, Berlin Hauptbahnhof, а також редизайн Zvonařka Terminal у Чехії. Виявлено основні напрями сучасних тенденцій щодо розвитку пересадочного комплексу (мультимодального центру), включаючи інтеграцію цифрових технологій, розробку лояльних до пішоходів просторів і врахування принципів сталої мобільності. У другому розділі «Формування просторової та функціонально-планувальної структури сучасних міських транспортно-пересадочних вузлів» Проведено класифікацію ТПВ за масштабами обслуговування (локальні, міські, регіональні) за рівнем інтеграції видів транспорту (наземні, підземні, комбіновані), та за характером функціональної взаємодії (транспортно-обслуговуючі, вузли змішаного використання тощо). Окреслено основні містобудівні чинники, що впливають на формування планувальної структури ТПВ, зокрема щільність забудови, транспортну мережу, інтенсивність пасажиропотоків та функціонально-просторовий контекст міста. Визначено типологічні особливості функціонально-планувальної організації ТПВ, які забезпечують ефективність пересадок, мінімізацію часу на зміну виду транспорту, комфортність користування та відповідність вимогам сталого розвитку міста. У третьому розділі «Концепція функціонально-планувальної організації центрального транспортно-пересадочного вузла в м. Київ» проаналізовано поточний стан, проблематику та принципи функціонально-планувальної організації Вокзальної площі у місті Києві як одного з ключових транспортно-пересадочних вузлів столиці. Особлива увага приділяється аналізу ситуації до та після реконструкції площі, завершеної у 2024 році. Попри спроби впорядкування транспортних потоків та впровадження нової схеми організації руху. Розглянуто функціонально-просторову структуру Центрального транспортно-пересадочного вузла, яка включає три основні вокзали (Центральний, Південний і Приміський), метро, трамвай, автобуси та приміську електричку, а також численні маршрути міського транспорту. Проаналізовано еволюцію проєктних рішень щодо реконструкції площі, зокрема концепції, ініційовані «Укрзалізницею», Школою міських проєктів «Урбанина» та міжнародними архітектурними групами. Запропонована авторська концепція, яка передбачає комплексну організацію простору із включенням транспортної, громадської та службової зон. Проєкт передбачає формування єдиного інтегрованого простору, що об'єднує всі види транспорту, включає багаторівневу організацію руху, підземний паркінг, зручні зони очікування, пішохідні маршрути, новий вхід до метро безпосередньо з вокзалу та кінцеву трамвайну зупинку, інтегровану в загальну структуру. Удосконаленно системи пересадок, інклюзивності, розвиток пішохідної та комерційної інфраструктури, а також поєднанню ТПВ з оновленим громадським простором, у тому числі шляхом реновації території колишнього заводу та відкриття річки Либідь. Акцент зроблено на необхідності поєднання транспортної функції з культурно-рекреаційною, що відповідає сучасним підходам до сталого розвитку міста. Розглянуто підходи до проєктування фасадів, входів, пішохідних площ та зон очікування відповідно до вимог урбаністичного контексту, безпеки й інклюзивності. Окрема увага приділена принципам універсального дизайну, використанню зносостійких матеріалів, організації безбар’єрного середовища, а також візуальній та просторовій орієнтації користувачів. Підкреслено значення інтер’єру як елемента просторової ідентичності, що впливає на емоційне сприйняття середовища пасажирами. Узагальнено вимоги до освітлення, кольорової палітри, матеріалів і протипожежних заходів. У розділі обґрунтовано необхідність створення багатофункціонального, адаптивного і доступного простору ТПВ, який відповідає міжнародним стандартам проєктування транспортної інфраструктури. The introduction provides a general overview of the research, substantiates the relevance of the topic, and defines the aim, objectives, methods, boundaries, subject, and object of the study. It also highlights the scientific novelty, practical significance, and implementation potential of the research results. Chapter One, "Current Trends in the Organization of Urban Transport Hubs: Historical Context and Social Aspects", explores the multifaceted role of transport in the development of modern cities as a key factor in shaping urban infrastructure, economic potential, and social interaction. The characteristics of the main types of urban transport are defined, with emphasis on the advantages and challenges of each mode in the context of urban mobility. The key role of transport hubs in ensuring sustainable development of urban transport infrastructure is emphasized, taking into account passenger needs and spatial planning requirements. The chapter reviews scholarly works that address general theoretical issues in the formation of transport hubs, particularly their role in urban development and the integration of multiple transport modes. The body of research is systematized, and the relevance of further theoretical exploration is established, highlighting the need to resolve specific challenges related to the architectural and planning organization of modern transport hubs. The chapter also analyzes international experience in the design and construction of transport hubs, including case studies such as the Paddington Elizabeth Line Station, Cakra Selaras Wahana Station, Lorient Multimodal Hub, Berlin Hauptbahnhof, and the redesign of the Zvonařka Terminal in the Czech Republic. The main trends in the development of multimodal transfer centers are identified, including the integration of digital technologies, pedestrian-oriented environments, and the implementation of sustainable mobility principles. Chapter Two, "Formation of the Spatial and Functional-Planning Structure of Contemporary Urban Transport Hubs", presents a classification of hubs by service scale (local, city-wide, regional), by mode integration (surface, underground, combined), and by functional interaction (transport-service-oriented, mixed-use hubs, etc.). The chapter outlines key urban planning factors influencing the design of transport hubs, such as development density, transport networks, passenger flow intensity, and the functional-spatial context of the city. Typological features of functional planning are identified that ensure efficient transfers, reduced transit times, user comfort, and alignment with sustainable urban development goals. Chapter Three, "Concept of the Functional and Planning Organization of the Central Transport Hub in Kyiv", analyzes the current state, challenges, and design principles of Vokzalna Square in Kyiv as one of the city’s central transport nodes. Special attention is given to the situation before and after the 2024 reconstruction, noting the continued issues with transport flows and navigation despite efforts to implement a new traffic scheme. The spatial-functional structure of the Central Hub is examined, which includes three major railway stations (Central, Southern, and Suburban), metro, tram, buses, and suburban trains, as well as various urban transport routes. The evolution of proposed design solutions is reviewed, including concepts initiated by Ukrzaliznytsia, the School of Urban Projects "Urbanina," and international architectural groups. The author proposes a new concept that integrates transport, public, and service zones into a single spatial system. The project features a multimodal layout, underground parking, comfortable waiting areas, pedestrian routes, a new metro entrance directly from the station, and a tram terminal integrated into the overall structure. Improvements are proposed in transfer systems, inclusivity, pedestrian and commercial infrastructure, and the integration of the hub with revitalized public spaces, including the renovation of a former industrial site and the reopening of the Lybid River. Emphasis is placed on combining transport functions with cultural and recreational components in line with sustainable urban development principles. Design approaches for facades, entrances, pedestrian plazas, and waiting areas are discussed in relation to urban context, safety, and accessibility. Special attention is given to universal design principles, durable materials, barrier-free environments, and effective visual and spatial orientation. The role of interior design is highlighted as a crucial element of spatial identity, affecting the emotional perception of the environment by passengers. Requirements for lighting, color schemes, materials, and fire safety measures are also summarized. The chapter justifies the need to create a multifunctional, adaptive, and accessible transport hub environment that meets international standards for transport infrastructure design.