Архітектурно – планувальна організація студентських центрів

Abstract

Дане дослідження демонструє принципи архітектурно-планувальної організації студентських центрів, основані на світовому досвіді та пропонує схему для їх подальшого проектування. У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми в умовах трансформації освітніх процесів, діджиталізації, потреби у створенні комфортного й гнучкого простору для навчання, спілкування і творчої взаємодії студентів. Сформульовано мету, завдання та методологію дослідження, визначено об’єкт і предмет роботи, а також окреслено наукову новизну, яка полягає у комплексному аналізі архітектурного і філософського підґрунтя студентських просторів з урахуванням інклюзивних, екологічних та соціальних аспектів. У першому розділі роботи – «Сучасні архітектурні тенденції у проектуванні студентських центрів» – розглянуто ключові підходи до організації таких центрів на прикладі кращих світових практик, зокрема в університетах США. Проаналізовано планувальні та функціональні рішення, зосереджено увагу на принципах гнучкості, відкритості, багатофункціональності та сталості. Другий розділ – «Організація студентських просторів на основі вищих народних шкіл у Данії» – досліджує філософію навчання, закладену в традиції народних шкіл, зокрема в концепції Грундтвіга, та її архітектурне втілення. Проведено опитування серед студентів щодо їхніх потреб і уявлень про комфортний освітній простір. У третьому розділі – «Проектні принципи та об’ємно-просторова організація студентських центрів» – подано авторське проектне рішення студентського центру, розроблене з урахуванням аналізованих підходів та результатів дослідження. Окреслено загальні архітектурні рекомендації, які можуть бути застосовані при проектуванні сучасних студентських просторів в українських реаліях. Отримані результати мають практичну значущість і можуть бути використані при створенні нових або реконструкції існуючих студентських центрів у закладах вищої освіти. This research demonstrates the principles of the architectural and planning organization of student centers based on global experience and proposes a framework for their further design. The introduction substantiates the relevance of the chosen topic in the context of transformations in educational processes, digitalization, and the growing need to create comfortable and flexible spaces for learning, communication, and creative interaction among students. The research defines the aim, objectives, and methodology of the study, identifies the object and subject of the work, and outlines the scientific novelty. The latter lies in a comprehensive analysis of the architectural and philosophical foundations of student spaces, taking into account inclusive, ecological, and social aspects. The first chapter — “Contemporary Architectural Trends in the Design of Student Centers” — explores key approaches to the organization of student centers based on leading international practices, particularly from universities in the United States. The planning and functional solutions are analyzed, with a focus on principles such as flexibility, openness, multifunctionality, and sustainability. The second chapter — “Organization of Student Spaces Based on Danish Folk High Schools” — delves into the educational philosophy embedded in the folk high school tradition, especially the ideas of N. F. S. Grundtvig, and its architectural expression. A student survey was conducted to identify preferences and expectations related to a comfortable and inspiring educational environment. The third chapter — “Design Principles and Spatial Organization of Student Centers” — presents an original project proposal for a student center, developed based on the findings and approaches explored in the previous chapters. It also outlines general architectural recommendations applicable to the design of modern student spaces in the Ukrainian context. The research results have practical significance and may be used in the creation of new or the reconstruction of existing student centers at institutions of higher education.